WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Незаконний обігнаркотичних засобів в україні - Курсова робота

Незаконний обігнаркотичних засобів в україні - Курсова робота

передбаченого ст. 22919КК; обгрунтовано висновок про те, що згідно із ст. 22912 КК мета продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів стосується лише використання коштів і майна, здобутих від незаконного обігу зазначених засобів і речовин, і не є обов'язковою ознакою інших форм відмивання коштів.
16. Аргументовано висновок про те, що суб'єктом втягнення неповнолітніх у немедичне вживання лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання (ст. 2082 КК), схиляння неповнолітнього до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин (ч. 2 ст. 2295 КК) та залучення неповнолітнього до вчинення певних злочинів (ч. 2 ст. 2291, ч. 2 ст. 2294, ч. 3 ст. 2296 КК) може бути лише повнолітня особа, тобто така, якій на момент їх вчинення виповнилося 18 років. Наведено критичні міркування щодо позиціїї Верховного Суду України з цього питання.
17. Дано кримінологічну характеристику осіб, засуджених за злочини у сфері обігу наркотичних засобів (її основні ознаки можуть бути використані правоохоронними органами у процесі планування і здійснення профілактичних заходів).
18. Дістала подальший розвиток критика теорії обмеженої осудності з урахуванням того, що ця проблема безпосередньо торкається питань відповідальності осіб, котрі вчинили суспільно небезпечні діяння у стані наркотичного сп'яніння чи абстиненції. Обгрунтовано позицію про недоцільність закріплення інституту обмеженої осудності в Кримінальному кодексі України.
19. Введено в науковий обіг поняття "українська карна політика" (замість кримінальної політики) й "антинаркотична політика", дано визначення останньої; проаналізовано загальний стан вивчення проблеми української карної політики; виявлено недоліки у здійсненні антинаркотичної політики в Україні і запропоновано шляхи їх усунення.
20. Досліджено соціальну обумовленість і юридичний зміст заохочувальних норм, передбачених ст. 22910 КК; запропоновано нову редакцію і місце даних норм в Особливій частині Кримінального кодексу України; виявлена відсутність ведення централізованого обліку випадків звільнення від кримінальної відповідальності осіб на підставі заохочувальних норм, передбачених ст. 22910 КК, що негативно впливає на можливості профілактичного потенціалу кримінального законодавства.
21. Дістало подальший розвиток дослідження адміністративної преюдиції, передбаченої статтями 2293, 2298 КК. Обгрунтовано думку про те, що адміністративна преюдиція має правове значення, тобто може бути передумовою притягнення до кримінальної відповідальності лише у випадках дійсного застосування адміністративного стягнення. Акцентовано увагу на тому, що відповідно до ст. 241 КпАП заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх, не є видами адміністративного стягнення, передбаченими ст. 24 даного Кодексу. Вперше обгрунтовано висновок про необхідність врахування цього при застосуванні кримінально-правових норм з адміністративною преюдицією. Наведено додаткові аргументи про необхідність єдиного централізованого обліку адміністративних правопорушень (нині існує лише знеособлений облік останніх).
22. Досліджено питання про найбільш суворий захід державного примусу - кримінальне покарання, яке широко використовується в боротьбі з незаконним обігом наркотиків. Зокрема, аргументовано висновок про непослідовне і невиправдане рішення законодавця про повне виключення покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі із санкцій статей, що передбачають відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів.
23. Уперше обгрунтовано доцільність доповнення ч. 3 ст. 2291 КК кваліфікуючою ознакою "скуповування і перепродаж наркотичних засобів чи психотропних речовин з метою наживи", що матиме конкретне спрямування - боротьбу з наркобізнесом в Україні.
24. Дістала подальший розвиток аргументація позиції Верховного Суду України щодо необхідності встановлення невеликих, великих і особливо великих розмірів наркотиків у законодавчому порядку, а не Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України (далі - Комітет).
25. Обгрунтовано висновок про те, що виявлені порушення чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства свідчать про низьку якість дізнання й попереднього слідства у справах про злочини, пов'язані з наркотиками. Це, в свою чергу, нерідко негативно впливає на вирішення питання про відповідальність всіх осіб, причетних до незаконного обігу наркотичних засобів, чим ускладнюється подолання наркоманії в Україні.
Практичне значення одержаних результатів. Протягом багаторічного дослідження обраної теми дисертантом були одержані результати, які впроваджено на рівні законодавчої, судової і виконавчої влади. Конкретні теоретико-правові наробки автора трансформовані, зокрема, в такій практичній площині:
1. Законах України від 15 лютого 1995 р. "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" та Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними".
2. Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1998 р. № 3 "Про судову практику в справах про злочини, пов'язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами".
3. Постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 24 грудня 1987 р. № 12 "Про судову практику в справах про розкрадання наркотичних засобів, а також незаконне виготовлення, розповсюдження та інші протиправні дії, пов'язані з наркотичними засобами, сильнодіючими і отруйними речовинами" (Див.: Лист Київської вищої школи МВС СРСР від 11 лютого 1987 р. № ВШ/413. - Архів Національної академії внутрішніх справ України за 1987 р.).
4. Узагальненні судової практики в кримінальних справах про злочини, пов'язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами (проведено Верховним Судом України в 1996-1997 рр.).
5. Програмі комплексних заходів МВС України по активізації боротьби з немедичним вживанням наркотичних засобів і психотропних речовин, їх незаконним обігом на 1991-1995 рр. (довідка МВС України від 6 червня 1997 р. № 40/1-370).
6. Методичному посібнику, який було видано МВС УРСР накладом 6 тис. примірників, - "Применение уголовного законодательства о принудительном лечении алкоголиков и наркоманов: Методические рекомендации в помощь сотрудникам органов внутренних дел". - Киев, 1988. - 32 с. Настанови, що містить цей посібник, адресовані дільничим інспекторам, адміністрації виправно-трудових установ, спеціалізованих лікувальних закладів і використовуються ними в практичній діяльності (довідка МВС України від 6 червня 1997 р. №
Loading...

 
 

Цікаве