WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Незаконний обігнаркотичних засобів в україні - Курсова робота

Незаконний обігнаркотичних засобів в україні - Курсова робота

збуту прекурсорів при їх розкраданні (ст.22919 КК) та незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні або пересиланні (ч. 2 ст. 22920 КК); мета збуту-придбання макової соломи чи конопель при незаконному посіві або вирощуванні снотворного маку чи конопель (ч. 2 ст. 2293 КК); корислива мета при організації або держанні дому для вживання чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин (ч. 2 ст. 2294 КК); мета одурманювання лікарськими та іншими засобами, що не є наркотичними або психотропними (ст. 22911 КК); мета продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів при використанні певного роду коштів і майна (ст. 22912 КК); мета виготовлення особливо небезпечних наркотичних засобів або психотропних речовин при розкраданні, незаконних виготовленні, придбанні, зберіганні, передачі чи продажу іншим особам обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин (ч. 3 ст. 22917 КК).
Особу можна притягти до відповідальності за цими кримінально-правовими нормами лише у тому разі, коли передбачені ними діяння були вчинені із зазначеною метою.
Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (ст. 22912 КК), відбувається в трьох альтернативних формах, кожна з яких має специфічні комбінації ознак. Цими формами є: а) розміщення фінансових коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, у банках, на підприємствах та в інших структурах незалежно від форм власності; б) придбання на такі кошти об'єктів, що підлягають приватизації, чи обладнання для виробничих та інших потреб; в) використання таких коштів і майна з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.
На думку дисертанта, мета продовження злочинної діяльності, пов'язаної з наркоманією, стосується лише третьої форми використання коштів, здобутих від наркобізнесу. Втім, закріплення в ст. 22912 КК спеціальної мети треба визнати зайвим. Вона не повинна бути передумовою відповідальності у рамках цієї статті
Автор аналізує точки зору юристів щодо розуміння мети збуту-придбання макової соломи чи конопель (ч. 2 ст. 2293 КК). У дисертації обгрунтовується думка про те, що зазначена мета передбачає не альтернативні дії - збут чи придбання (не випадково в цій конструкції відсутні сполучники "або", "чи"), а охоплює й об'єднує вчинення обох цих дій. Мета збуту-придбання наркосировини є двоєдиною - як за характристикою суб'єктивної сторони дій кожного із співучасників, так і за проявом об'єктивної сторони злочину. Це спільна мета виробника й замовника наркотиковмісних культур. Вона об'єднує складне психічне ставлення до своїх дій і їх наслідків двох сторін, а тому обтяжує їх відповідальність.
Обгрунтовується думка про те, що кримінальна відповідальність за схиляння до вживання наркотичних засобів чи психотропних речовин настає за ст. 2295 КК не тільки за наявності мети викликати у потерпілого бажання вживати ці засоби чи речовини, а й тоді, коли винуватий мав на меті добитися від потерпілого згоди їх вжити, і незалежно від того, чи вживала ці засоби й речовини особа, яку до цього схиляли.
Підрозділ 2.5. "Суб'єкт незаконного обігу наркотичних засобів". Згідно із законом суб'єктами більшості злочинів у сфері обігу наркотичних засобів є особи, які досягли 16-річного віку. Винятком є розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин, вчинене шляхом крадіжки, грабежу і розбійного нападу (ст. 2292), - кримінальна відповідальність за нього настає з 14-ти років. Зауважується, що аналогічні дії з прекурсорами, а також з обладнанням, призначеним для виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин (статті 22919, 22917 КК), не включені до ч. 2 ст. 10 КК, а тому суб'єктом цих злочинів можуть бути особи, що досягли 16-ти років.
На особливу увагу заслуговує питання про мінімальний вік притягнення до відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. 2082 КК (втягнення неповнолітніх у немедичне вживання лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання), ч. 2 ст. 2295 КК (схиляння неповнолітнього до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин), ч. 2 ст. 2291, ч. 2 ст. 2294, ч. 3 ст. 2296 КК (незаконні вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою чи без мети збуту, а так само збут наркотичних засобів або психотропних речовин, організація або держання дому для вживання чи виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин із залученням неповнолітнього).
Усі названі вище злочини фактично є різновидами втягнення неповнолітнього у злочинну чи іншу антигромадську діяльність (ст. 208 КК).
Донедавна Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови від 23 грудня 1983 р. № 6 "Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність" роз'яснював, що "під схилянням неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, відповідальність за яке настає за ч. 2 ст. 2295 КК, необхідно розуміти умисні дії дорослої особи (виділено нами. - А.М.), спрямовані на те, щоб збудити у неповнолітнього бажання вживати наркотики".
Спираючись на це тлумачення закону, автор вважає, що суб'єктом втягнення неповнолітніх у немедичне вживання лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також вчинення незаконних операцій з наркотичними засобами й психотропними речовинами із залученням неповнолітнього може бути лише повнолітня особа, тобто така, якій на момент їх вчинення виповнилося 18 років. Якщо, приміром, неповнолітнього схиляє до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин інший неповнолітній, дії останнього не можна кваліфікувати за ч. 2 ст. 2295 КК; у даному разі відповідальність настає без урахування цієї кваліфікуючої ознаки. На жаль, п. 9 згаданої постанови в редакції від 3 грудня 1997 р. слів "дорослої особи" вже не містить. Така позиція Пленуму Верховного Суду України (який, до того ж, у постанові від 27 лютого 1998 р. № 3 це питання обійшов увагою) нічим не обгрунтована і може дезорієнтувати правозастосовчі органи.
Певні склади злочинів, пов'язаних з наркоманією, мають спеціальний суб'єкт. У дисертації розглядається це питання. Дається кримінологічна характеристика осіб, засуджених за злочини у сфері обігу наркотичних засобів.
Аналізується ставлення фахівців до проблеми обмеженої осудності. Звернуто увагу на те, що за ст. 14 проекту Кримінального кодексу, підготовленого робочою групою Кабінету Міністрів України, неосудність може бути викликана хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством чи іншим хворобливим станом психіки. У ст. 15 написано, що обмежена осудність також виникає внаслідок хворобливого стану психіки.
Які ж тоді критерії треба мати в цьому випадку для розмежування неосудності та обмеженої
Loading...

 
 

Цікаве