WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Незаконний обігнаркотичних засобів в україні - Курсова робота

Незаконний обігнаркотичних засобів в україні - Курсова робота

довірено у зв'язку з її службовим станом чипід охорону (ч. 2 ст. 2292, ч. 2 ст. 22919 КК); в) незаконний посів або вирощу-вання снотворного маку чи конопель у кількості п'ятисот і більше рослин (ч. 2 ст. 2293 КК).
Аналізуються об'єктивні ознаки злочинів, пов'язаних з наркотичними засобами.
На думку окремих юристів, у разі незаконної передачі наркотичних засобів особам, яких тримають у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових і лікувально-виховних профілакторіях, дії винних осіб треба кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 1834 і 2291 КК. Наведені судження щодо правової оцінки зазначених дій навряд чи можна визнати коректними. Автор обгрунтовує свою позицію відповідними аргументами.
Український законодавець поряд з нормами про відповідальність за розкрадання державного чи колективного майна (статті 81 - 84, 86, 861 КК) передбачив також відповідальність за розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 2292 КК), розкрадання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 22917 КК), і розкрадання прекурсорів (ст. 22919 КК). Необхідність таких заборон викликана насамперед специфікою предмета злочинів, передбачених статтями 2292, 22917, 22919 КК, і зумовленим цим особливим правовим режимом обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Водночас ці склади злочинів відрізняються між собою за об'єктивними та суб'єктивними ознаками. Їх не тільки об'єднують, а й відрізняють особливості предмета посягання, обов'язковість мети збуту (для розкрадання прекурсорів), ознаки суб'єкта злочинів. Але найголовніше те, що вони відрізняються від розкрадання державного чи колективного майна.
Розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 2292 КК) - це умисне протиправне їх вилучення будь-яким способом із державних, колективних чи приватних підприємств, установ, організацій, із правомірного чи незаконного володіння громадян, а, за певних умов, також збирання наркотиковмісних рослин або їх частин для протиправного використання.
Дано також визначення розкрадання прекурсорів (ст. 22919 КК) і розкрадання обладнання (ст. 22917 КК).
У критичному плані розглянуті точки зору юристів, які одним із способів розкрадання наркотиків називають вимагательство. Дисертант вважає, що випадки вимагательства наркотичних засобів або психотропних речовин потрібно кваліфікувати не як розкрадання цих предметів (ст. 2292 КК), а за сукупністю злочинів, передбачених ст. 862 чи 144 КК і ч. 2 ст. 17, ст. 2291 або 2296 КК. У той же час викладене свідчить про наявність прогалини в законодавстві. Враховуючи суспільну небезпечність вимагательства наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів було б виправданим встановити кримінальну відповідальність за такі дії.
Виключення ст. 2299 із Кримінального кодексу і зміна диспозиції ч. 1 ст. 2293 потягли за собою необхідність законодавчого тлумачення питання про застосування (незастосування) зворотної сили закону щодо осіб, засуджених за ст. 2299 КК. Автор вважає, що рішення Верховної Ради України з цього питання не повною мірою відповідає принциповим положенням законодавства про зворотну силу закону (ч. 2, 3 ст. 6 КК), наводить доводи і міркування на обгрунтування цієї думки.
У підрозділі 2.3. дається також узагальнений аналіз окремих кваліфікуючих ознак, які характерні для багатьох складів злочинів у сфері обігу наркотиків.
Підрозділ 2.4. "Особливості суб'єктивної сторони злочинів, пов'язаних з наркоманією". Усі злочини, пов'язані з наркотичними засобами (статті 701, 2082, 2291 - 2298, 22911 - 22920 КК), вчиняються умисно. Лише один з них, що передбачений ст. 2297 КК (порушення встановленних правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів) може бути вчинено як умисно, так і необережно.
На умисний характер певних діянь вказує законодавче формулювання окремих статей, яке містить посилання на мотиви й мету злочину (ст. 2291, ч. 2 ст. 2293, 2294, ст. 22911, 22912, 22914, ч. 3 ст. 22917, ст. 22919, ч. 2 ст. 22920 КК), завідомість (ст. 22918 КК), адміністративну преюдицію (ч. 1 ст. 2293, ст. 2298 КК). Робиться висновок, що аналізовані злочини може бути вчинено лише з прямим умислом.
Особливістю двох складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 2297 і ч. 2 чи 3 ст. 22915 КК, є те, що вони допускають вчинення відповідних діянь з подвійною формою вини (її ще називають змішаною формою вини). Це питання аналізується в дисертації.
Усі злочини, пов'язані з наркоманією, вчиняються за певними мотивами, хоча в більшості випадків останні не передбачені законом як обов'язкові ознаки цих злочинів. Але аналіз суб'єктивної сторони зазначених злочинів дозволяє зробити висновок про мотиви їх вчинення.
Враховуючи вартість (ціну) наркотичних засобів і психотропних речовин на "чорному" ринку, прибутковість торгівлі ними, можна помилково визнати, що перше місце серед мотивів аналізованих злочинів посідає корисливий мотив. Так, він дійсно може бути рушійною силою при вчиненні будь-якого злочину, пов'язаного з наркоманією. Однак це не означає, що більшість чи якась частина розглядуваних злочинів вчиняється лише з корисливих мотивів. Аналіз кримінального законодавства в цій галузі доводить, що тільки окремі склади злочинів містять вказівку на корисливий мотив або корисливу мету. Нарешті, судова практика красномовно свідчить: приблизно 90% засуджених за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - це особи, які незаконно виробили, виготовили, придбали тощо ці засоби й речовини для власного вживання.
Викладене доводить, що найбільш поширеним основним мотивом вчинення злочинів, пов'язаних із наркотичними засобами або психотропними речовинами, є мотив вживання (власного чи іншими особами). Це повинно бути враховано в процесі подальшого вдосконалення антинаркотичного законодавства, яке нині спрямоване в основному проти споживача наркотиків, нерідко хворої людини (наркомана).
Усі злочини, поєднані з наркоманією, вчиняються з тією чи іншою метою (без мети не буває вчинку), але не в усіх цих злочинах мета є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони.
Наприклад, особливим змістом наповнена суб'єктивна сторона незаконних виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання прекурсорів. Хоча в ч. 1 ст. 22920 КК немає вказівки на мету вчинення цих дій, її наявність і встановлення у справах даної категорії є обов'язковими. Перелічені дії матимуть злочинний характер лише за певної мети - коли вони вчиняються саме для подальшого виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин.
У деяких складах злочинів, пов'язаних з наркоманією, мета їх вчинення є конструктивною ознакою суб'єктивної сторони. Таку роль відіграють:
мета збуту наркотичних засобів або психотропних речовин при їх незаконному виробленні, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні (ст. 2291 КК ); мета
Loading...

 
 

Цікаве