WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та класифікація бюджетних правопорушень - Дипломна робота

Поняття та класифікація бюджетних правопорушень - Дипломна робота

лише контролює його фактичне виконання, хоча у певних ви-падках ці приписи можуть бути незаконними та привести до певних порушень. Зазначене вище свідчить про те, що Державне казначейство є просто виконавцем. А може було б доцільно для попередження таких порушень наділити його певними повноваженнями, зокрема надати право при виявлені явних порушень подавати заяву чи клопотання про їх усунення, наприклад, до Кабінету Міністрів України, який відповідно до Конституції України забезпечує проведення фінансової політики та забезпечує виконання Державного бюджету України чи до Президента України, який наділений правом підписувати закони, які, до речі, змінюються незаконно. Це єдиний державний орган виконавчої влади, що займається організацією виконання бюджету. Кримінальний кодекс України (стаття 211)[4] встановлює відповідальність за видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету усупереч встановленому законом порядку.
Відповідно до положень Бюджетного кодексу в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного та місцевих бюджетів, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами бюджетів; розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті завдань та проведенні платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів.
Відповідно до Бюджетного кодексу України зведення, складання та надання звітності про виконання Державного бюджету України здійснюється Державним казначейством України.
Крім зазначених, до організаційних функцій саме Головного управління Державного казначейства можна віднести: здійснення управління доходами і видатками державного бюджету, проведення операцій з наявними бюджетними коштами, зокрема в іноземній валюті, у межах розпису доходів і видатків державного бюджету.
Бюджетний кодекс України надає право Державному казначейству України у передбачених цим кодексом випадках призупиняти бюджетні асигнування, а також застосовувати адміністративні стягнення до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях. Зазначене вище дає підставу вважати, що однією із функцій Державного казначейства є право застосовна.
Як зазначалося вище, у системі Міністерства фінансів України існує спеціальна служба, яка здійснює фінансовий контроль, - контрольно-ревізійна служба, що діє на підставі Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 року.
Закон "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" [8]визначає статус державної контрольно-ревізійної служби, її функції та правові основи діяльності. Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 року було затверджено Положення про державну контрольно-ревізійну службу в Україні, яке закріпило особливий правовий статус державної контрольно-ревізійної служби України, який полягає у її підпорядкованості центральному спеціалізованому органу державної виконавчої влади з управління фінансами - Міністерству фінансів України. А це означає, що саме державна контрольно-ревізійна служба, відповідно, є органом державної виконавчої влади та має розгалужену структуру.
Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню України. До складу обласних контрольно-ревізійних управлінь входять контрольно-ревізійні під-розділи (відділи, групи) у районах, містах і районах у містах.
Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" визначає загальні завдання, що стоять перед органами державної контрольно-ревізійної служби, які розглянуто у попередніх розділах. Законодавство окремо, більш конкретно, визначає коло завдань, що покладені на Головне контрольно-ревізійне управління України, яке є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Положенням про Головне контрольно-ревізійне управління України, яке затверджене Указом Президента України від 28.11.2000 № 1265/2000, до основних завдань Головного контрольно-ревізійного управління України віднесено: підготовку пропозицій щодо формування державної політики у сфері державного фінансового контролю; забезпечення у встановленому порядку реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю за використанням відповідно до законодавства міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими бюджетними установами, а також підприємствами і організаціями незалежно від форми власності, організаційно-правових форм, відомчої приналежності та підпорядкованості, які отримують кошти з бюджетів та державних цільових фондів, коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, веденням і достовірністю бухгалтерського обліку та фінансової звітності; розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та попередження їх у подальшому.
Ці завдання є загальними і можуть бути актуальними протягом тривалого проміжку часу. Однак перед органами державної контрольно-ревізійної служби на кожному етапі її розвитку постають більш конкретні завдання, які є найактуальнішими для даного періоду, на виконання яких направляються зусилля державної контрольно-ревізійної служби і вони викладаються у певних нормативних актах. Так, Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2000 № 118 затверджено Основні завдання державної контрольно-ревізійної служби в Україні на 2000-2004 рр. (Стратегія діяльності державної контрольно-ревізійної служби). Стратегія діяльності державної контрольно-ревізійної служби розроблена на виконання завдань, що містяться у Посланні Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у ХХІ століття", і включає систему правових, організаційних, методологічних і кадрових заходів. Одним із основних завдань, що визначає Стратегія діяльності державної контрольно-ревізійної служби, від виконання якого залежить належне здійснення всіх інших завдань, є вдосконалення діючого законодавства. У період до 2004 року, враховуючи недосконалість Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", необхідно підготувати і забезпечити прийняття нормативно-правових актів щодо надання органам державної контрольно-ревізійної служби повноважень з певних питань. Зокрема, наприклад, передбачається надати повноваження органам державної контрольно-ревізійної служби з питань здійснення контролю за виконанням дохідної і видаткової частин бюджетів усіх рівнів, які входять до бюджетної системи України.
Органи державної контрольно-ревізійної служби виконують також і допоміжні функції, які забезпечують здійснення контрольно-ревізійної. До таких функцій можна віднести організаційну,нормотворчу, аналітичну, інформаційну, правозастосовну.
Для належного здійснення фінансового контролю, реалізації контрольно-ревізійної функції необхідно
Loading...

 
 

Цікаве