WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та класифікація бюджетних правопорушень - Дипломна робота

Поняття та класифікація бюджетних правопорушень - Дипломна робота

нецільового використання бюджетних коштів.
" Правопорушення, що вчиняються на стадії складання звіту про виконання бюджету:
1. Порушення порядку подання детальних звітів про виконання бюджету розпорядниками бюджетних коштів;
2. Подання недостовірних звітів та інформації про виконання бюджету;
3. Несвоєчасного і неповного подання звітності про виконання бюджету;
Даний перелік правопорушень не є вичерпним, оскільки критерії поділу бюджетних правопорушень дуже різноманітні. Даний перелік бюджетних правопорушень нами було сформульовано на основі Бюджетного кодексу України. Хотілось би відзначити, що Кримінальним кодексом України, набравшим чинності 01.09.2001 року на відміну від попереднього кримінального Закону, передбачено ряд спеціальних статей за порушення бюджетного законодавства, а саме: порушення законодавства про бюджетну систему України (стаття 210) [4]та видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку (стаття 211)[4]. Дані статті передбачають притягнення винних осб до відповідальності на різних стадіях формування та виконання бюджету України. Крім того слід відзначити, що сттаття 211 "видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку" на нашу думку передбачає собою профілактику бюджетного правопорушення на початковому етапі бюджетних правовідносин, що є досить прогресивним.
Будь-які правопорушення, включаючи і бюджетні, характеризуються наявністю складу правопорушення. Використовуючи загально прийняте поняття складу правопорушення можна сформувати склад бюджетного правопорушення. Він має наступний вигляд: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Розглянемо склад бюджетних правопорушення детально.
1. Об'єкт бюджетного правопорушення - коло суспільних відносин (бюджетних правовідносин), регульованих і охоронюваних правом, у якому відбулося діяння, що завдало цим відносинам шкода. Будь-яке правопорушення, навіть якщо воно і не набуло шкідливих наслідків, наносить шкоду правопорядку, заподіваючи шкоду суспільній правосвідомості вносячи безладдя в урегульовані правові відношення. Особливо шкідливі правопорушення, що залишилися безкарними.
2. Об'єктивна сторона бюджетного правопорушення - характеристика діяння, способу його здійснення (групою, систематично, повторно, із застосуванням зброї, спеціальних технічних засобів), обставин (під час епідемії, у воєнний час, під час стихійних лих). Для ряду складів правопорушень досить тільки здійснення діяння, хоча б воно і не спричинило наслідків. Якщо це діяння призвело до шкідливих наслідків, то відповідальність за нього або посилюється, або здійснюється по іншому складі, що передбачає більш сувору відповідальність.
Інші склади правопорушення включають визначення наслідку діяння і, відповідно, припускають установлення причинного зв'язку діяння і наслідків, що наступили.
3. Суб'єктом правопорушення вважається особа винна у вчиненні бюджетного правопорушення. При здійсненні штрафної, каральної відповідальності якості особи, що вчинила правопорушення, враховуються як обставини, що впливають на ступінь строгості покарання - зм'якшуючі чи обтяжуючі. При вчиненні бюджетних правопорушень передбачений спеціальний суб'єкт - посадова особа, при чому, мається на увазі керівники та службовці, що наділені рядом повноважень у бюджетному процесі.
За майнові правопорушення відповідають фізичні і юридичні особи. Суб'єктами правопорушень можуть бути органи друку й інші засоби масової інформації, що поширили про кого-небудь неправильні чи компрометуючі відомості.
4. Суб'єктивна сторона - форми провини. У відношенні складів, де діяння кваліфікується без зв'язку з його наслідками, діє загальний принцип: "Незнання офіційне опублікованого закону не звільняє від відповідальності за його недотримання".
У складних складах, що містять опис діяння і його наслідків, поверх того важлива диференціація форм провини. Розрізняються намір і необережність. Правопорушення визнається зробленим навмисне, якщо особа, що його вчинила, передбачала його шкідливі чи небезпечні наслідки і бажала їхнього настання (прямої намір) чи свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий намір) (ст.24 КК України)[4]. Правопорушення визнається вчиненим по необережності, якщо особа передбачала можливість настання шкідливих чи небезпечних наслідків свого діяння, але без достатніх на те основ самовпевнено розраховувала на їхнє запобігання (легкодумство) або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачати (недбалість).
1.2. Контролюючі органи
Формування бюджетів України на усіх рівнях, подальше цільове використання бюджетних коштів, вимагає від держави значного контролю за бюджетним процесом на різних його етапах. З цією метою в державі функціонує ряд органів з різними завданнями, функціями, правами та обв'зками. Важливу роль у системі державного контролю за додержанням законодавства у бюджетній сфері здійснює Рахункова палата України.
Рахункова палата України і Рахункова палата Верховної Ради Автономної Республіки Крим є постійно діючими органами державного контролю, під контроль яких поставлені кошти відповідних бюджетів. Основною метою діяльності цих органів є сприяння досягненню раціонального й ефективного управління державними коштами..
Однією з основних функцій Рахункової палати є контрольно-ревізійна. У звітах про діяльність Рахункової палати дана функція так і називається. З одного боку, з такою позицією можна погодитися, бо Рахункова палата наділена правом проводити ревізії. А з іншого - рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про Рахункову палату Верховної Ради України" (справа про Рахункову палату) визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Рахункову палату", за якими на Рахункову палату покладено повно-важення здійснювати контрольно-ревізійні види діяльності. А це, в свою чергу, означало, що із статті 7 даного Закону вилучено термін "контрольно-ревізійні"[39].
Контрольно-ревізійна функція являє собою основний напрям реалізації поточного контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів. Ця функція відображена у завданнях Рахункової палати і передбачає здійснення: контролю за виконанням законів України та прийнятих Верховною Радою України постанов, виконанням Державного бюджету України, за фінансуванням загальнодержавних програм у частині, що стосується використання коштів Державного бюджету України; за дорученням Верховної Ради України контролю за виконанням Державного бюджету України за поквартальним розподілом доходів і видатків відповідно до показниківцього бюджету, в тому числі видатків з обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу України, витрачанням коштів цільових
Loading...

 
 

Цікаве