WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та класифікація бюджетних правопорушень - Дипломна робота

Поняття та класифікація бюджетних правопорушень - Дипломна робота

містити в собі такі ознаки: кримінальна протиправність; суспільна небезпечність; винність; караність.
Суспільна небезпека - оцінна категорія, що характеризується певними діями чи бездіяльністю, завдає шкоди чи створює загрозу спричинення такої шкоди об'єктам, що охороняються кримінальним законом.
Ступінь суспільної небезпеки визначається всією сукупністю ознак злочину: цінністю того блага, на яке посягає злочин; шкідливістю наслідків, що настають через учинення злочину; способи діяння; мотивами діяння, формою та ступенем вини.
Друга ознака злочину - кримінальна протиправність - указує, що лише діяння, прямо передбачене кримінальним законом як злочин, може вважатися злочином.
Третя ознака - винність - указує, що діяння вважається злочинним, якщо воно здійснене умисно чи з необережності. Там, де нема вини, нема злочину. Діяння може бути суспільно небезпечним, але якщо нема вини - це не злочин.
Караність, як ознака злочину, вказує, що за будь-які злочини в законі існують певний вид і термін покарання.
Для України на даному етапі її розвитку небезпека злочинів скоєних, як у бюджетній сфері зокрема, так і в економічній сфері вцілому очевидна. Сучасна економіка являє собою досить складну систему, кожна частина якої взаємопов'язана між собою. Важливу роль для сучасного етапу розвитку економіки відіграє податкова та бюджетна системи, які поступово модернізуються, набирають більшого законодавчого регулювання своєї діяльності. Проте досить гостро за останні декілька років постає проблема виявлення, реагування та профілактики злочинів і злочинності в даній сфері, звідси, відповідно, й недосконалість нормативно-правового забезпечення в даному напрямі.
За статистичними даними МВС України, тільки за останні три роки кількісний показник злочинів, пов'язаних з незаконним використанням бюджетних коштів, виріс майже в два рази. Лише за період 2002 року внаслідок вжитих заходів органами внутрышніх справ України було викрито понад 5 тис. злочинів у даному напрямку, а сума викрадених бюджетних коштів становила 253 млн. грн. Незважаючи на здійснення державою ряду позитивних заходів, спрямованих на стримування злочинності в бюджетній сфері, остання, за оцінками спеціалістів, стала в Україні найбільш криміногенною. Саме у ній використовується значна кількість засобів та методів одержання незаконних доходів. Виходячи з аналізу стану злочинності в бюджетній сфері, держава намагається вирішити дану проблему шляхом криміналізації все більш широкого кола суспільно небезпечних діянь застосуванням санкцій з позбавленням волі (криміналізація переважає декриміналізацію, а пеналізація переважає депеналізацію). Проте давно відомо, що найбільш ефективне не кримінальне покарання, а профілактика злочинів. Застосування кримінального покарання, особливо за злочини в бюджетно-податковій сфері, де працюють, в основному, особи з високим інтелектуальним потенціалом, може нанести державі більше шкоди, ніж користі. Тому очевидно акцент необхідно перенести на ранню стадію - запобігання і профілактики злочинів, щоб не бути вимушеним карати за нього.
Указом Президента України була затверджена "Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 рр.", яка передбачає створення атмосфери нетерпимості до злочинності, викорінення корупції, зменшення кримінального тиску на економічні відносини. Дана програма містить суттєві положення щодо протидії економічній злочинності, зокрема й у бюджетній сфері, усунення причин та умов, які сприяють її розвитку, закріплює прийняття більш ефективних заходів щодо зміцнення співробітництва правоохоронних органів у даному напрямі. Втім вона недостатньо враховує стан злочинності в даній сфері.
Загострення криміногенної обстановки в бюджетній системі, звичайно, викликає адекватну реакцію держави. Безперечно, кожна держава захищає свої економічні інтереси, зокрема шляхом криміналізації небезпечних діянь у цій сфері, адже нові соціально-економічні умови породжують нові соціально-небезпечні діяння, що потребує внесення коректив у законодавство. У попередньому кримінальному кодексі законодавцем було розширено сферу захисту відносин у бюджетно-податковій сфері (ст. 148-2 з 1993р, ст. 80-3 з 1997р. ст. 80-4 з 1997р. та ін). У нині діючому Кримінальному кодексі України збільшилась загальна кількість складів злочинів, що посягають на бюджетно-податкову сферу, а більшість санкцій даних статей передбачають покарання у виді обмеження або позбавлення волі. Одним із позитивних моментів є те, що в діючому КК України статті вищевказаних складів злочинів віднесено законодавцем до одного розділу - "Злочини у сфері господарської діяльності", проте як у КК України 1960 р. дані статті було розміщено в різних главах (інші злочини проти держави, господарські злочини). Втім слід вказати і на недоліки. По-перше, четверта частина складів злочинів закріплена в діючому КК України, що посягають на відносини в бюджетно-податковій сфері, викликає сумнів і в цивілізованих країнах не переслідується кримінальним законодавством. Якщо такі злочини, як ухилення від сплати податків (ст. 212 ККУ), виготовлення або збут підроблених грошей (ст. 199 ККУ), легалізація грошових коштів, здобутих злочинним шляхом (ст. 209 ККУ), є загальновизнаними міжнародною практикою, то порушення законодавства про бюджетну систему (ст. 210 ККУ), порушення порядку випуску та обігу цінних паперів (ст. 223 ККУ) та деякі інші є досить сумнівними складами злочину, адже це більш адміністративні, дисциплінарні та фінансові правопорушення. По-друге, сьогодні спостерігаються традиційні тенденції "боротьби із злочинністю", зокрема і в бюджетно-податковій сфері, переважно кримінально-правовими заходами, застосовуючи надмірне втручання держави в економічні відносини. При цьому недостатньо використовуються кримінологічні заходи щодо профілактики та протидії злочинності в даній сфері. По-третє, поширенню злочинності та її стимулювання в податковій та бюджетній системі сприяє незабезпеченість правового регулювання цієї сфери, неузгодженість та недосконалість окремих законодавчих актів. Перед усім це стосується неузгодженості положень Закону України "Про банки та банківську діяльність" із Законами України "Про організаційно- правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про міліцію", "Про службу безпеки України", "Про прокуратуру" в частині надання інформації про законність здійснення фінансових операцій. Очевидно, що потрібно вдосконалювати законодавство, яке стосується фінансових відносин та діяльності правоохоронних органів.
Аналіз динамічних змін щодо застосування різних видів кримінальних покарань дає свідчення про те, що інтенсивне зростання економічної злочинності, особливо в бюджетно-податковій сфері, незважаючи на кількість виявлених злочинів та кількість осіб засуджених до позбавленняволі, підштовхує до пошуку нових заходів профілактики, з акцентом на заходи соціально-економічного характеру. Очевидно, що спочатку необхідний глибокий як економічний, так і кримінологічний аналіз, щоб
Loading...

 
 

Цікаве