WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Захист цивільних прав і обов’язків - Курсова робота

Захист цивільних прав і обов’язків - Курсова робота


Курсова робота на тему:
Захист цивільних прав і обов'язків
ЗМІСТ
Вступ 2
Глава 1. Зміст і здійснення суб'єктивного цивільного права. 4
§ 1. Поняття суб'єктивного цивільного права. 4
§ 2. Поняття здійснення суб'єктивного цивільного права. 6
§ 3. Способи здійснення цивільних прав. 7
§ 4. Межі здійснення цивільних прав. 9
§ 5. Представництво і довіреність. 15
Глава 2. Виконання цивільних обов'язків. 28
§ 1. Поняття і предмет цивільних обов'язків. 28
§ 2. Принципи виконання цивільних обов'язків. 28
§ 3. Місце, строки та інші умови виконання обов'язку. 29
§ 4. Суб'єкт виконання обов'язку. 31
§ 5. Забезпечення виконання обов'язку. 33
Глава 3. Захист цивільних прав. 54
§ 1. Поняття і зміст захисту цивільних прав. 54
§ 2. Способи захисту цивільних прав. 54
§ 3. Система державних та громадських органів, що здійснюють захист цивільних прав організацій і громадян. 70
§ 4. Право на самозахист (самооборону). 83
Висновки 88
Перелік використаної літератури 91
Вступ
Обираючи тему курсової роботи "Суб'єктивне право та юридичний обов'язок", я виходила з того, що цей інститут цивільного права в умовах реформування економіки, переходу нашої країни до ринкових відносин, а також з урахуванням положень, закріплених у новій Конституції України 1996 року, набуває великої значимості і, разом з тим, потребує подальшого дослідження питань, пов'язаних з реалізацією громадянами своїх конституційних прав і свобод та гарантії їх здійснення і захисту з боку держави.
На сучасному етапі розвитку в Україні відбувається вдосконалення правової бази, якою закріплене правове становище громадян та організацій, встановлені гарантії реалізації і захисту їх прав і свобод, визначених Конституцією і іншими законами України.
Однак, навіть закріплені в Конституції та законодавчих актах права і свободи громадян не можуть бути реалізовані доти, доки не буде розроблено відповідного механізму, який би забезпечив можливість їх реалізації.
На жаль, реалії сьогодення свідчать про те, що, не зважаючи на майже трирічну дію Конституції України, ще не прийняті або довгий час знаходяться на стадії прийняття закони, в яких би був вироблений і, головне, закріплений відповідний механізм.
Актуальною є необхідність прийняття Цивільного кодексу України, який створив би стабільну основу правового регулювання цивільно-правових відносин в усіх сферах громадського суспільства. Важливе значення нового Цивільного кодексу України полягає і в тому, що правове регулювання зазначених відносин спирається на принципи свободи особи, свободи власності, свободи договору та підприємницької діяльності (підприємництва), що забезпечені у своїй реалізації механізмами судового захисту.
Невизначеність, а часом, наявність колізій в прийнятих Верховною Радою нормативних актах, звичайно, не сприяє стабільності цивільно-правових відносин, а навпаки створює певну збентеженість на шляху реалізації цивільних прав громадянами.
Бажано, щоб люди, як громадяни правової демократичної держави, здійснюючи свої цивільні права, вступаючи в цивільно-правові відносини як між собою, так і з різними юридичними особами і державою, почували себе рівноправними партнерами цих відносин і були впевнені в абсолютній гарантії захисту своїх прав і законних інтересів.
В курсовій роботі на цю тему я прагнула більш детально висвітлити питання, пов'язані із здійсненням цивільних прав громадян, виконанням цивільних обов'язків та забезпеченням їх виконання, а також розглянути питання захисту цивільних прав.
Глава 1. Зміст і здійснення суб'єктивного цивільного права.
§ 1. Поняття суб'єктивного цивільного права.
Реальна можливість здійснення, а також захисту основних прав людини кожною конкретною особою забезпечується насамперед, юридичними механізмами певної держави. Іншими словами, основними гарантіями прав людини має бути національне законодавство та сама держава, на території якої проживає особа.
Юридичний механізм забезпечення прав людини - це система ефективних юридичних засобів реалізації, охорони і захисту її прав.
Він складається з таких елементів:
1) Національне законодавство. Воно є основою механізму забезпечення. Тому особливого значення набуває визначення і закріплення у національному законодавстві основних прав людини відповідно до міжнародних правових актів.
2) Юридичні засоби (процедури) реалізації прав людини. Кожне право людини здійснюється у певному порядку, певній послідовності. Порядок реалізації деяких з таких прав визначається тільки самою людиною. Але реалізація значної більшості прав, визнаних та зафіксованих у законодавстві, потребує встановлення відповідних процедур з боку держави, оскільки без них вона взагалі не може відбутися. Юридична процедура реалізації прав людини - це встановлена в законі і спрямована на здобуття людиною певних особистих, чи соціальних цінностей, послідовність і узгодженість дій уповноважених суб'єктів, а також зміст, обсяг, форми (способи), методи та строки вчинення таких дій.
3) Юрідичні засоби охорони людини. Права людини потребують не лише гарантій їх належної реалізації, а й таких засобів, які б могли захистити людину від можливих посягань на її права. Тому у правовій системі кожної держави існують різноманітні юридичні засоби саме охорони прав людини.
4) До них відносяться всі юридичні засоби, що виконують превентивну, запобіжну функцію.
5) Юридичні засоби захисту людини. У разі порушення прав або виникнення перешкод на шляху їх здійснення кожна людина має право на захист з боку держави. З цією метою вона має створити систему відповідних юридичних засобів. Йдеться про засоби, за допомогою, яких припиняється порушення прав людини, усуваються перешкоди в їх реалізіції, відновлюються порушені права.
Визначення і закріплення основних прав людини в нашому законодавстві знайшли відображення в новій Конституції, яка була прийнята у 1996 році.
У ст. 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністью. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави1.
Основні права і свободи людини закріплені у другому розділі Конституції, їх можна кваліфікувати на такі види:
1. Особисті (громодянські) права та свободи, які забезпечують відносно вільне та незалежне від суспільства і держави існування особи шляхом встановлення меж втручання у сфері особистого життя людини (статті 25-35).
2. Політичні - що забезпечують можливість безпосередього впливу особи на діяльність держави ( статті 36-40).
3. Економічні - покликані забезпечити ефективний економічний розвиток українського суспільства ( статті 41-44).
4. Соціальні - що забезпечують мінімальну можливість нормального фізичного існування людини у суспільстві (статті 46-50).
5. Культурні - покликані задовольнити людиною свої духовні потреби
Loading...

 
 

Цікаве