WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості розслідування податкових злочинів - Дипломна робота

Особливості розслідування податкових злочинів - Дипломна робота

вимог, передбачених частинами першою і другою статті 106 КПК України;
2) звільняє затриманого і обирає щодо нього запобіжний захід, не зв'язаний з триманням під вартою;
3) доставляє затриманого до судді з поданням про обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
У разі оскарження затримання до суду, скарга затриманого негайнонадсилається начальником місця досудового ув'язнення до суду. Скарга розглядається суддею одночасно з поданням органу дізнання про обрання запобіжного заходу. Якщо скарга надійшла після обрання запобіжного заходу, вона розглядається суддею протягом трьох діб з часу надходження. Якщо подання не надійшло або коли скарга надійшла після закінчення сімдесятидвогодинного строку після затримання, скарга на затримання розглядається суддею протягом п'яти діб з часу надходження.
Скарга розглядається з додержанням вимог, передбачених статтею 165-2 КПК України. За результатами розгляду суддя виносить постанову про законність затримання чи про задоволення скарги і визнання затримання незаконним. Копія постанови направляється прокурору, органу дізнання, затриманому і начальнику місця досудового ув'язнення.
На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція прокурором, особою, щодо якої прийнято рішення, або її захисником чи законним представником. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови суду.
Затримання підозрюваного у вчиненні злочину не може тривати більше сімдесяти двох годин.
Якщо у встановлений законом строк затримання постанова судді про застосування до затриманої особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або постанова про звільнення затриманого не надійшла до установи для досудового ув'язнення, начальник місця досудового ув'язнення звільняє цю особу, про що складає протокол і направляє повідомлення про це посадовій особі чи органу, який здійснював затримання. (ч.ч.3-11 ст.106 КПК України).
З моменту складання протоколу затримання особа набуває прав підозрюваного: знати в чому її підозрюють; давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання і відводи; вимагати перевірки судом чи прокурором правомірності затримання; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора. (ч.2 ст.43-1 КПК України).
Встановивши, що підстави для подальшого затримання особи відсутні, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи прокурор виносять постанову про звільнення затриманого, яка має бути негайно виконана. При необхідності до звільненого може бути застосовано запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.
2.6 Обвинувачений у кримінальних справах, порушених за фактами вчинення податкових злочинів.
Обвинуваченим є особа, щодо якої є достатньо доказів, які вказують на вчинення нею злочину, і на цій підставі, в установленому КПК України порядку, слідчим винесена постанова про притягнення її як обвинуваченого. Після призначення справи до судового розгляду обвинувачений називається підсудним. (ч.1 ст.43 КПК України).
Достатність доказів, які вказують на вчинення особою злочинів означає, що у розпорядженні слідчого мають бути достовірні, вагомі докази, які переконують його у тому, що:
а) саме розслідувана подія (діяння) справді мала місце;
б) її вчинено умисно або необережно саме даною особою;
в) у цьому діянні є всі передбачені кримінальним законом ознаки складу певного злочину. [10]
У вузькому розумінні слова обвинувачений є лише на досудовому слідстві.
Притягнення особи як обвинуваченого має важливе процесуальне значення. Після виконання цієї дії у розслідуванні кримінальної справи настає новий етап, бо до процесу вводиться один з його основних учасників - обвинувачений. Ця особа одержує право: знати, в чому її обвинувачують; давати показання з пред`явленого їй обвинувачення або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання про допит свідків, про проведення очної ставки, про проведення експертизи, про витребування і приєднання до справи доказів, а також заявляти клопотання з усіх інших питань, які мають значення для встановлення істини у справі; заявляти відвід слідчому, прокуророві, експертові, спеціалістові і перекладачеві; з дозволу слідчого бути присутнім при виконанні окремих слідчих дій; ознайомлюватися після закінчення досудового слідства або дізнання з усіма матеріалами справи; брати участь у судовому розгляді у суді першої інстанції; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки. (ч.2 ст.43, ч.1 ст.142 КПК України).
У ч.2 ст.43 КПК України перераховані тільки основні права обвинуваченого. У кожній із стадій кримінального процесу і стосовно кожної процесуальної дії вони конкретизуються. При цьому, з метою забезпечення реалізації цих прав, КПК України передбачає відповідні обов`язки слідчих органів, прокурора і суду.
Наприклад, право обвинуваченого знати у чому його обвинувачують, і давати показання щодо пред`явленого обвинувачення у ході досудового розслідування забезпечується тим, що: слідчий зобов`язаний зазначити у постанові про притягнення як обвинуваченого злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, час, місце та інші обставини його вчинення і статтю кримінального закону, якою цей злочин передбачений (ч.1 ст.132 КПК України); оголосити обвинуваченому цю постанову і роз`яснити суть обвинувачення (ч.1 ст.140 КПК України); допитати обвинуваченого не пізніше доби після пред`явлення обвинувачення (ч.1 ст.143 КПК України); викласти в резолютивній частині обвинувального висновку суть обвинувачення із зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин (ч.4 ст.223 КПК України).
Бажано, щоб копія постанови про притягнення як обвинуваченого і перелік його прав вручались особі слідчим при пред`явленні їй обвинувачення.
Обвинувачений на досудовому слідстві не тільки має процесуальні права, а й несе процесуальні обов`язки. Він, зокрема, зобов`язаний з`являтися за викликом слідчих органів, не ухилятися від слідства, не перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі.
У разі невиконання обвинуваченим своїх обов`язків, слідчим до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу - привід (ст.136 КПК України), запобіжний захід (ст.149 КПК України).
А якщо таке невиконання має ознаки злочину (наприклад, примушування свідка, потерпілого або експерта до відмови від дачі показань або висновку шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів або розголошення відомостей, що їх ганьблять, підкуп свідка, потерпілого чи експерта, погроза вчинити зазначені дії з
Loading...

 
 

Цікаве