WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості розслідування податкових злочинів - Дипломна робота

Особливості розслідування податкових злочинів - Дипломна робота

судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок, і ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову. (ч.2 ст.51 КПК України).
Якщо шкоду заподіяно з вини працівників організацій підчас виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків, організація зобов`язана відшкодувати її (ст.441 Цивільного кодексу України).
Таким чином, в результаті вчинення податкових злочинів, завдані державі несплатою податків, зборів та обов`язкових платежів та іншими діями збитки, а також штраф та пеня, донараховані податковою службою в якості покарання за умисні дії службових осіб, спрямовані на їх несплату, відшкодовуються за рахунок юридичної особи-порушника податкового законодавства. І така юридична особа визнається у ході слідства цивільним відповідачем. Від імені цивільного відповідача (за дорученням), як правило, діє співробітник, на якого керівництвом покладено повноваження представляти інтереси цивільного відповідача у кримінальній справі, порушеній за фактом вчинення податкового злочину.
Визнавши необхідним притягти у справі цивільного відповідача, слідчий виносить мотивовану постанову. Постанова оголошується цивільному відповідачеві або його представникові. При цьому слідчий зобов`язаний роз`яснити йому права, передбачені ст.51 КПК України, про що робиться відмітка на постанові, яка засвідчується підписом цивільного відповідача або його представника. (ст.124 КПК України).
2.5 Підозрюваний у кримінальних справах, порушених за фактами вчинення податкових злочинів.
Підозрюваним визнається:
1) особа, затримана по підозрінню у вчиненні злочину;
2) особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого. (ч.1 ст.43-1 КПК України).
У всіх інших випадках особа, запідозрена у вчиненні злочину, виступає в кримінальному процесі як особа, яка дає пояснення або ж допитується як свідок, не маючи при цьому процесуальних прав для захисту від підозри. Такий стан не є нормальним, і тому внесені та обгрунтовані пропозиції розширити у законі поняття підозрюваного. [5]
Особливо це актуально при розслідуванні податкових злочинів, коли службова особа суб`єкту господарювання, приватний підприємець чи фізична особа, у разі виявлення фактів умисного ухилення від оподаткування з її боку, фактично стає потенційним підозрюваним у вчиненні злочину, передбаченого ст.212 КК України, і повинна набувати прав захисту від підозри.
Закон надає право затримати особу, підозрювану у вчиненні лише такого злочину, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, і тільки за наявності однієї з наступних підстав:
1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на цю особу як на таку, що вчинила злочин;
3) коли на підозрюваному або на його одязі, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину. (ч.1 ст.106 КПК України).
При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише у тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли вона не має постійного місця проживання, або коли не встановлено особи підозрюваного. (ч.2 ст.106 КПК України).
У законі не можливо навести вичерпний перелік обставин, які можуть свідчити про вчинення злочину певною особою. Через це у ч.2 ст.106 КПК України говориться про "інші дані, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину". Ними можуть бути фактичні дані, повідомлені свідками і потерпілими, які самі не були очевидцями злочину, або обвинуваченим, підозрюваним; відомості, одержані з матеріалів ревізії чи експертизи; збіг прикмет підозрюваного з тими, які вказані в орієнтировці про розшук злочинця тощо. Ці дані є підставою для затримання лише у поєднанні з однією із умов, зазначених у ч.2 ст.106 КПК України.
Для прийняття рішенні про затримання підозрюваного поряд із вказаними у законі підставами та умовами потрібна наявність певного мотиву. Таким мотивом у конкретному випадку може бути необхідність перешкодити особі ухилитись від розслідування або справити негативний вплив на його перебіг; виключити можливість продовження злочинної діяльності; забезпечити її ізоляцію від суспільства до застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у зв`язку із вчиненням особою тяжкого злочину. [9]
В ході розслідування податкових злочинів більш широке застосування при затриманні підозрюваних знаходять наступні підстави та мотиви:
- намагання особи втекти від органів розслідування;
- необхідність перешкодити особі ухилятись від розслідування (коли підозрюваний не з`являється за викликом особи, яка провадить дізнання чи слідчого, зриваючи тим самим заплановані слідчі дії );
- особа перешкоджає розслідуванню справи (негативно впливає на свідків, намагається тиснути на органи слідства тощо);
- з метою виключення продовження злочинної діяльності (намагання знищити речові докази, продовжувати займатись підприємницькою діяльністю з порушенням податкового законодавства тощо).
Затримання особи в кримінально-процесуальному порядку треба відрізняти від фізичного, адміністративно-правового та інших видів затримання громадян, що не пов`язані з перевіркою причетності останніх до вчинення злочину і не мають кримінально-процесуального характеру.
Затримання підозрюваного є допустимим лише після порушення кримінальної справи, оскільки конкретна підстава підозрювати особу у вчиненні злочину завжди виникає пізніше, ніж підстава для порушення справи (тобто достатні дані, які вказують на ознаки злочину). [8]
Оскільки необхідність у затриманні, як правило, виникає раптово і має невідкладний характер, попереднього одержання санкції суду чи прокурора на позбавлення затриманого волі закон не вимагає.
Але про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов`язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про роз`яснення підозрюваному в порядку, передбаченому частиною другою ст.21 КПК України, права мати побачення із захисником з моменту затримання. Протокол підписується особою, яка його склала, і затриманим.
Копія протоколу з переліком прав та обов'язків негайно вручається затриманому і направляється прокурору. На вимогу прокурора йому також надсилаються матеріали, що стали підставою для затримання.
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання негайно повідомляє одного з його родичів.
Протягом сімдесяти двох годин після затримання орган дізнання:
1) звільняє затриманого - якщо не підтвердилась підозра у вчиненні злочину, вичерпався встановлений законом строк затримання або затримання було здійснено з порушенням
Loading...

 
 

Цікаве