WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Стадії, які пов’язані з виконанням вироку - Курсова робота

Стадії, які пов’язані з виконанням вироку - Курсова робота

навчання або проживання засудженого.
Для виконання вироку в частині конфіскації майна або відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, суд виписує виконавчий лист, який направляється державній виконавчій службі за місцем знаходження майна засудженого.
Закон встановлює крайні строки давності, протягом яких обвинувальний вирок має бути виконано (ст. 49 КК України). Після закінчення цих строків вирок вважається таким, що втратив силу, і виконанню не підлягає.
Розвитку юридичного процесу сприяв би такий підхід, за якого всі питання виконання вироку регламентувалися б кримінально-виконавчим законодавством.
РОЗДІЛ 3.
ІНШІ РІШЕННЯ СУДУ.
ПРОТОКОЛ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ
Крім винесення вироку в стадії судового розгляду судом можуть бути прийняті також інші рішення, а саме: 1) ухвала про порушення кримінальної справи за новим обвинуваченням та направлення її для провадження розслідування; 2) ухвала про порушення кримінальної справи щодо нової особи; 3) ухвала про порушення кримінальної справи за заздалегідь неправдиві показання (невірний переклад або невірний висновок); 4)ухвала про направлення справи на додаткове розслідування; 5) ухвала про закриття справи.
Розглянемо докладніше кожний з випадків, за яких суд приймає зазначені рішення.
1. Суд порушує кримінальну справу за новим обвинуваченням, якщо в ході судового слідства отримані дані, які вказують на те, що підсудний вчинив ще й інший злочин, за яким йому обвинувачення не було пред'явлено, а сам такий злочин тісно не пов'язаний з тим, за який він переданий до суду. Таке рішення суд може прийняти у відповідності із ст. 276 КПК України лише у випадках, коли без шкоди для вирішення завдань кримінального процесу можливий окремий розгляд двох кримінальних справ щодо однієї і тієї ж самої особи. Суд не має права вийти за рамки пред'явленого обвинувачення, а зміна обвинувачення су-дом допускається лише у випадках, якщо цим не погіршується
стан обвинуваченого. Якщо ж виявиться, що окремий розгляд справ не можливий, суд виносить ухвалу про повернення справи на додаткове розслідування, де обвинуваченому треба буде пред'явити нове обвинувачення у повному обсязі за всіма встановленими фактами вчинених ним злочинів.
2. У відповідності із ст. 278 КПК України, якщо в ході судового розгляду будуть встановлені обставини, що вказують на вчинення злочину особою, яка не притягнута як обвинувачений, суд порушує щодо такої особи кримінальну справу та направляє необхідні матеріали для провадження попереднього слідства.
При цьому суд має право обрати щодо такої особи один з передбачених у законі запобіжних заходів, включаючи і тримання під вартою. У разі якщо справа щодо нової особи нерозривно пов'язана із справою, яка розглядається в суді щодо підсудного, і окремий розгляд таких справ неможливий, суд направляє все провадження у справі на додаткове розслідування.
3. Порушення кримінальної справи щодо свідка, потерпілого, експерта або перекладача за завідомо неправдиві показання, висновок або невірний переклад у відповідності із ст. 279 КПК України може мати місце лише одночасно з постановлениям вироку у справі. Подібний підхід законодавця виправданий такими міркуваннями.
Висновки слідства мають попередній по відношенню до судового розгляду характер та остаточно не визначають, які докази істинні, а які невірні; тільки суд має право своїм вироком визнати підсудного винним або ж виправдати його і тим самим надати встановленій зусиллями слідства та суду істині юридичної сили - значення встановленого судом факту; у відповідності із встановленим фактом винності або невинності підсудного вирішується питання про неправдивість або правдивість показань того або іншого учасника процесу; було б передчасним говорити про неправдивість або правдивість показань свідка або потерпілого, не визначившись до кінця, де ж неправда, а де правда; насамкінець, передчасні висновки про неправдивість будь-чиїх показань або висновків можуть найнегативніше вплинути на інших учасників процесу та спонукати їх до зміни своїх показань, давання показань, "бажаних" слідчому або суду, а це в кінцевому підсумку зробить встановлення істини неможливим. Безперечно, що в логіку даних міркувань важко вписується положення про порушення кримінальної справи за заздалегідь невірний переклад. Факт неправильного перекладу однозначно може бути встановлений на будь-якій стадії процесу. Очевидно, що невиправданим буде відкладати порушення справи за даними обставинами до винесення судом вироку, але іншого рішення закон поки що не передбачає.
4. Кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з огляду на неповноту або неправильність попереднього слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні; у разі суттєвого порушення вимог кримінально-процесуального закону органами дізнання та попереднього слідства; за наявності підстав для пред'явлення підсудному іншого обвинувачення, тісно пов'язаного з раніше пред'явленим, або для зміни обвинувачення на більш тяжке або на таке, яке суттєво відрізняється від обвинувального висновку, а рівно в разі необхідності пред'явлення обвинувачення новій особі. Попереднє слідство визнається неповним, коли:
а) не з'ясовані будь-які з обставин, що входять до предмета доказування у кримінальній справі;
б) не перевірено доводи обвинуваченого на свій захист або не досліджено алібі обвинуваченого. Не можна відкидати зроблені обвинуваченим повідомлення, доводи та заяви тільки лише тому, що він не зміг нічим їх підтвердити. Обвинувачений не зобов'язаний доводити свою невинність. Усі сумніви, які виникли у справі, повинен дослідити та розв'язати слідчий, а за неможливості їх розв'язати він має витлумачити їх на користь обвинуваченого;
в) не з'ясовано роль кожного з обвинувачених, якщозлочин вчинено за попередньою змовою групою осіб;
г) не встановлені та не допитані особи, чиї показання мають суттєве значення для справи;
д) не проведені обшук, виїмка або інші необхідні слідчі дії для отримання документів, речових доказів, інших об'єктів, які мають суттєве значення для справи;
е) не вжито заходів до знайдення майна, нажитого злочинним шляхом, знарядь злочину, до накладення арешту на цінності обвинуваченого;
ж) не проведено експертизу, коли її проведення було необхідним та обов'язковим.
Неповнота попереднього слідства, за умови, що її не можна усунути в судовому розгляді, є підставою для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування.
Неправильність попереднього слідства означає: слідство було проведено не тим органом, до підслідності якого належить кримінальна справа, або проведено особою, яка підлягає відводу; в ході слідства невірно були кваліфіковані дії обвинуваченого, а також дії інших причетних до злочину осіб; висновки слідства протирічать зібраним доказам; за наявності суперечливих доказів висновки недостатньо мотивовані та переконливі або декотрі висновки слідчого протирічать іншим; у ході слідства безпідставно припинено кримінальну справу щодо будь-яких осіб.
Суттєві порушення вимог кримінально-процесуального закону - це такі порушення приписів
Loading...

 
 

Цікаве