WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Стадії, які пов’язані з виконанням вироку - Курсова робота

Стадії, які пов’язані з виконанням вироку - Курсова робота

КК, виправні роботи без позбавлення волі з відбуттям за місцем праці можуть бути замінені судом виправними роботами з відбуванням їх в інших місцях, зазначених органами, що відають застосуванням виправних робіт (але в районі проживання засудженого), або навіть позбавлення волі на невідбутий строк виправних робіт.
В разі злісного ухилення засудженого від сплати штрафу, призначеного судом як основне покарання, суд може замінити несплачену суму штрафу виправними роботами без позбавлення волі (ч. З ст. 32 КК).
Питання про заміну перелічених видів покарання іншими вирішується суддею районного (міського) суду за місцем виконання вироку за поданням відповідних органів, що відають виконанням покарання, або за клопотанням громадської організації чи трудового колективу в порядку, передбаченому ст. 410 КПК.[2]
12. Про тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі чи в тюрмі і про переведення його з виправно-трудової установи в слідчий Ізолятор чи тюрму (ст. 410і КПК). Це питання вирішується судом у тому випадку, коли таке залишення чи перевід засудженого необхідні в зв'язку з розглядом іншої справи в цьому ж суді.
13. Про застосування до засуджених, які є алкоголіками або наркоманами, примусового лікування та його припинення (ст. 411і КПК). Застосування судом примусового лікування засуджених до позбавлення волі від алкоголізму чи наркоманії може мати місце в процесі виконання вироку, коли таке лікування не було призначене під час розгляду і вирішення справи. Це питання вирішується суддею у місці відбування засудженим пока-рання за поданням адміністрації виправно-трудової установи на підставі висновку лікарської комісії.
Питання про припинення примусового лікування від алкоголізму чи наркоманії, призначеного судом, вирішується суддею за місцем знаходження виправно-трудової установи або медичного закладу, де засуджений перебуває на лікуванні, за поданням адміністрації цієї установи чи закладу на підставі висновку лікарської комісії.
14. Питання про застосування до засудженого покарання при наявності двох невиконаних вироків (ст. 413 КПК) виникає і вирішується судом у випадку, коли виявиться, що стосовно засудженого ще є вирок, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок. У такому разі це питання вирішує суддя районного (міського) суду своєю постановою, якшо всі вироки постановлені суддями одноособово. Якщо хоча б один вирок постановлено районним (міським), окружним (міжрайонним) чи військовим судом гарнізону, обласним і відповідним йому судом у колегіальному складі, порядок застосування покарання визначається ухвалою відповідного колегіального суду за всіма невико-наними вироками відповідно до вимог ст. 43 КК.[2]
15. Питання про всякого роду сумніви і суперечки, які виникають при виконанні вироку і пов'язані з його недоліками, можуть вирішуватися судом при умові, що їх вирішення не торкається суті вироку і не погіршує становища засудженого. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові "Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків" від 21 грудня 1990 р., суди вправі вирішувати при цьому питання про: застосування акту амністії, якщо його застосування є обов'язковим і суд при постановленій вироку не обговорював цього питання; звільнення з-під варти засудженого до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, якщо він знаходився під вартою, але суд не вирішив питання про зміну запобіжного заходу; ска-сування запобіжного заходу при виправданні підсудного чи звільненні його від покарання, якщо суд не вказав у вироку про його скасування; зарахування попереднього ув'язнення в строк відбуття покарання, якщо суд цього не зробив у вироку або допустив неточність при його обчисленні; скасування заходів для забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо відпала потреба в цих заходах, але суд вироком їх не скасував; застосування відстрочки виконання вироку щодо додаткової міри покарання, якщо суд застосував ст. 46і КК, але її не конкретизував; виключення з акта опису майна, на яке за законом не допускається звернення стягнення, якщо у вироку не вирішено питання про це майно; долю речових доказів, якщо у вироку вона не вирішена; визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань; оплату праці захисника; долю неповнолітніх дітей засудженого, які залишилися без догляду, якщо суд не вирішив цього питання у вироку; уточнення посади чи виду діяльності, якщо суд, застосувавши покарання у вигляді позбавлення права посідати певні посади або займатися конкретною діяльністю, допустив у вироку неточні і неконкретні фор-мулювання; призначення громадського (судового) вихователя неповнолітньому, коли його засуджено умовно, надана відстрочка виконання вироку або застосовано покарання, не пов'язане з позбавленням волі; усунення неточностей, допущених у вироку при написанні прізвища, Імені, по батькові чи інших біографічних даних засудженого; усунення описок та арифметичних помилок, які були допущені при постановленні вироку, за умови, що вони є очевидними, а їх виправлення не торкається суті вироку і не тягне погіршення становища засудженого.
Питання про визначення виду виправно-трудової колонії засудженим до позбавлення волі може вирішуватися судом у процесі виконання вироку у випадках: а) коли суд не визначив у вироку виду колонії, але при цьому він не має права визначити його з більш суворим режимом; б) коли вирок щодо виду виправно-трудової колонії скасований у касаційному порядку або в порядку нагляду в зв'язку з неправильним визначенням виду колонії судом і справа в цій частині повернута на новий розгляд.[4]
Крім того, суди вправі і зобов'язані усунути й інші сумніви та невизначеність, які можуть виникнути після винесення вироку в зв'язку зі зміною обставин на момент його виконання. До них, зокрема, судова практика відносить питання про: невиконання вироку в частині конфіскації майна, якщо актом амністії або помилування засуджений повністю звільнений від покарання і якщо до дня видання акта амністії або помилування вирок у частині конфіскації не був виконаний; розмір стягнення відшкодування шкоди із солідарних боржників, що залишалися після звільнення у порядку помилування одного з них; звернення за поданням прокурора або судового виконавця конфіскації на додатково виявлене майно засудженого, яке придбане до винесення вироку і підлягає за законом конфіскації абопридбане хоча б і після винесення вироку, але на гроші чи за рахунок майна, які підлягають конфіскації за вироком за умови, що не закінчився строк давності виконання вироку; передачу осіб, які засуджені умовно чи до мір покарання, не пов'язаних з позбавленням волі, або яким надана відстрочка виконання вироку, на перевиховання і виправлення громадській організації чи трудовому колективу, якщо клопотання про це надійшло до суду після винесення вироку.
В. Питання, які вирішуються після відбуття засудженим призначеного покарання.
1. Про погашення судимості або дострокове її зняття (ст. 55 КК, ст. 414 КПК). Питання про погашення судимості
Loading...

 
 

Цікаве