WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблемні питання правової реформи в органах попереднього слідства - Дипломна робота

Проблемні питання правової реформи в органах попереднього слідства - Дипломна робота

в справі. Цей строк може бути продовжено районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити розслідування - до трьох місяців. Час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку попереднього слідства не враховується.
В особливо складних справах строк попереднього слідства, встановлений частиною 1 цієї статті, може бути продовжено прокурором Республіки Крим, прокуроромобласті, прокурором міста Києва, військовим прокурором округу, флоту і прирівняним до них прокурором або їх заступниками на підставі мотивованої постанови слідчого - до шести місяців.
Далі продовжувати строк попереднього слідства можуть лише у виняткових випадках Генеральний прокурор України або його заступники.
При поверненні судом справи для провадження додаткового слідства, а також відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах.
Правила, викладені в цій статті, не поширюються на справи, в яких не встановлено особу, що вчинила злочин. Перебіг строку слідства в таких справах починається з дня встановлення особи, яка вчинила злочин.
Своєчасне і швидке проведення слідства є однією з важливих умов успішного розкриття злочину, правильного вирішення справи і забезпечення при цьому прав і законних інтересів осіб, які беруть у ній участь. В зв'язку з цим КПК передбачає строки розслідування справ. Строк попереднього слідства обчислюється з дня порушення кримінальної справи, а не з дня прийняття її слідчим до свого провадження, а строк додаткового слідства - з моменту прийняття слідчим справи до свого провадження. На відміну вад строку тримання під вартою під час розслідування справи, який в цілому не може перевищувати 18 місяців (ст. 156 КПК), закон не встановлює кінцевого строку для провадження попереднього слідства. Винятковими випадками, про які говориться в ч. З ст. 120 КПК, можуть бути: великий обсяг роботи, який треба виконувати по справі, необхідність провадження слідчих дій в декількох районах чи областях, відсутність у місці провадження розслідування свідків, хвороба потерпілого, проведення особливо складних і тривалих ревізій та експертиз тощо. Клопотання про продовження строку попереднього слідства перед відповідним прокурором оформляється у вигляді постанови слідчого, в котрій крім реквізитів, зазначених у ст. 130 КПК [2 ст.25], викладаються причини, з яких необхідно продовжити строк слідства, наводяться докази неможливості закриття справи, вказуються конкретні процесуальні дії, що необхідно виконати, і формулюється висновок про необхідність продовження строку слідства на певний період. Клопотання має бути підтримано прокурором, який безпосередньо здійснює нагляд за слідством у справі, і заздалегідь, до закінчення строку слідства, направлено прокурору, котрий вирішує питання про продовження строку. Якщо на момент порушення вказаного клопотання закінчується і строк тримання обвинуваченого під вартою, а вирішення обох цих питань відноситься до компетенції одного й того ж прокурора, клопотання про продовження цих строків порушується в одній постанові. Справи, вказані в ч. 5 ст. 120 КПК, підлягають закриттю, якщо в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за даний злочин не встановлено особу, яка його вчинила.
Дані досудового слідства можна оголосити лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсягу, в якому вони визнають можливим. У необхідних випадках слідчий попереджає свідків, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, захисника, експерта, спеціаліста, перекладача, понятих, а також інших осіб, які присутні при провадженні слідчих дій, про обов'язок не розголошувати без його дозволу даних досудового слідства. Винні в розголошенні даних досудового слідства несуть кримінальну відповідальність за статтею 387 Кримінального кодексу України.
Нерозголошення даних попереднього розслідування є однією з умов, які сприяють успішному розкриттю злочину і викриттю винного. Передчасне їх розголошення може негативно вплинути на розслідування справи, дати можливість винному приховати або знищити сліди злочину, предмети і документи, що можуть стати доказами, ухилитися від слідства і суду, а іноді також завдати шкоди обвинуваченому та іншим особам. Вказана норма процесуального закону не передбачає обов'язкової письмової форми попередження слідчим осіб, які брали участь у провадженні слідчих дій або були присутніми при цьому, про обов'язок не розголошувати без його дозволу даних попереднього слідства. Воно може бути зроблено і в усній формі. Небажаність розголошення даних попереднього слідства не означає, що воно повністю провадиться негласно. Порядок проведення і зміст процесуальних дій відомий, бо він визначений законом. В окремих слідчих діях бере участь широке коло осіб. В разі необхідності слідчий може інформувати збори громадської організації чи трудового колективу про обставини вчиненого злочину, звернутись до населення за допомогою через пресу, по радіо, телебаченню. Розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання, даних попереднього слідства або дізнання тягне за собою кримінальну відповідальність заст. 181 КК.
Слідчий, визнавши особу потерпілою від злочину, роз'яснює права, передбачені статтею 49 КПК, відмічає про це в постанові, що засвідчується підписом потерпілого. У випадках, коли злочином завдана майнова шкода громадянинові, підприємству, установі чи організації, слідчий роз'яснює потерпілому і його представникові право заявляти цивільний позов, про що відмічає в протоколі допиту або направляє потерпілому письмове повідомлення, копію якого приєднує до справи.
Особі, яка визнана потерпілою, її права роз'яснюються при оголошенні постанови про визнання потерпілим. Слідчий зобов'язаний роз'яснити потерпілому всі права, які він має як учасник процесу, а не тільки ті, якими він користується на попередньому слідстві. Якщо у потерпілого є представник, то йому також роз'яснюються його права. У справах про злочини, внаслідок яких сталася смерте потерпілого, правами, передбаченими ст. 49 КПК, можуть користуватися його близькі родичі, котрі визнаються потерпілими, і їм також мають бути роз'яснені права потерпілого. Якщо потерпілим є неповнолітній, то для здійсненні, наданих йому законом прав повинен бути залучений його законний представник, якому роз'яснюються його права. Роз'яснення громадянину, підприємству, установі чи організації, яким заподіяна майнова шкода, їх права заявити цивільний позов у кримінальній справі може бути зроблено як в усній, так і в письмовій формі. Про усне роз'яснення зазначається в протоколі допиту потерпілого або

 
 

Цікаве

Загрузка...