WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблемні питання правової реформи в органах попереднього слідства - Дипломна робота

Проблемні питання правової реформи в органах попереднього слідства - Дипломна робота

у них участь. Це обшуки, виїмки, відтворення обстановки й обставин події, огляди місця події, пред'явлення особи для впізнання та інші. Участь представника органу дізнання відображається в протоколі слідчої дії.
Використання технічних засобів, машинопису і стенографування сприяє більш точній і повній фіксації в матеріалах справи перебігу й результатів слідчихдій, підвищенню рівня слідчої роботи. Машинопис може застосовуватись слідчим для виготовлення протоколів слідчих дій (замість того, щоб писати їх від руки). Для виготовлення протоколу допиту або очної ставки слідчий може запросити стенографістку. Після закінчення слідчої дії стенограма розшифровується і друкується на машинці. Машинописний текст стає складовою частиною протоколу. В ньому має бути зазначено, що при провадженні слідчої дії застосовувалось стенографування. Це важливо для оцінки повноти і точності запису показань.
Начальник слідчого відділу здійснює контроль за своєчасністю дій слідчих по розкриттю злочинів і запобіганню їм, вживає заходів до найбільш повного, всебічного і об'єктивного провадження попереднього слідства в кримінальних справах. Окрім того, начальник слідчого відділу має право перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому про провадження попереднього слідства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про провадження окремих слідчих передавати справу від одного слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим, а також брати участь у провадженні попереднього слідства та особисто провадити попереднє слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. Вказівки начальника слідчого відділу в кримінальній справі даються слідчому у письмові формі і е обов'язковими для виконання. Оскарження цих вказівок прокуророві не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 114 КПК
Вказівки прокурора в кримінальних справах, які дані відповідно до правил, встановлених КПК, обов'язкові для начальника слідчого відділу. Оскарження цих вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання. [6 ст.90]
Ця норма закону регламентує процесуальне становище начальників слідчих відділів тільки органів внутрішніх справ і органів безпеки. Вона поширюється також на начальників слідчих управлінь, відділень зазначених органів та їх заступників. Повноваження начальників слідчих підрозділів органів прокуратури, які є помічниками або заступниками прокурора, визначаються Законом про прокуратуру і відповідними нормами КПК. Начальники слідчих відділів здійснюють відомчий процесуальний контроль за роботою слідчих, доповнюючи, але не підміняючи прокурорський нагляд. За своїм процесуальним становищем начальник слідчого відділу є самостійним суб'єктом кримінально-процесуальної діяльності. Закон покладає на нього обов'язки по організації та керівництву слідчою роботою. Він особисто відповідає за її стан в очолюваному ним відділі (відділенні). Здійснюючи контроль за своєчасністю дій слідчих по розкриттю злочинів і запобіганню їм, начальник слідчого відділу не може залишати без належної уваги питання додержання законності при провадженні цих дій. Виявивши будь-які порушення закону, він повинен негайно вжити необхідних, передбачених законом і віднесених до його компетенції заходів до усунення цих порушень. Для цього КПК наділяє його певним обсягом процесуальних прав.
Перевірка начальником слідчого апарату кримінальних справ має на меті подання кваліфікованої допомоги слідчому, а також виявлення будь-яких недоліків при провадженні в справі, з тим щоб вони були своєчасно усунуті.
Вказівки начальника слідчого відділу слідчому можуть стосуватись спрямування попереднього слідства в цілому, провадження окремих слідчих дій, а також встановлення причин та умов, які сприяли вчиненню злочину. Вони можуть даватись тільки з тих питань, з яких не було вказівок прокурора. Якщо прокурор визнає оскаржену слідчим вказівку начальника слідчого відділу неправильною, він її скасовує, і слідчий в цьому разі провадить слідство так, як було запропоновано прокурором. , Коли ж прокурор згоден із вказівкою, він пропонує слідчому виконати її. У випадках, передбачених ч. 2 ст. 114 КПК, слідчий вправі подати справу із своїми письмовими запереченнями вищестоящому прокурору. Слідчий також вправі затримати і допитати особу, підозрювану у вчиненні злочину. Рішення про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, слідчий приймає самостійно і оформляє його постановою відповідно до ст. 130 КПК. Він також зобов'язаний негайно винести постанову про звільнення затриманого, якщо відпали підстави для затримання. І те й інше рішення не потребують затвердження прокурором. Але слідчий повинен повідомити його про них, направивши копії постанов. При затриманні підозрюваного слідчий має право вимагати від органу дізнання сприяння в цьому або ж доручити затримання безпосередньо цьому органу, для якого таке доручення є обов'язковим.
Попереднє слідство провадиться в тому районі, де вчинено злочин. Коли місце вчинення злочину невідоме, а також з метою найбільш швидкого і повного розслідування його, слідство може провадитися за місцем виявлення злочину або за місцем перебування підозрюваного, обвинуваченого, або за місцем перебування більшості свідків. Слідчий, встановивши, що дана справа йому не підслідна, зобов'язаний провести всі невідкладні дії, після чого передає справу прокуророві для направлення її за підслідністю.
Місце провадження попереднього слідства (за загальним правилом) визначається, виходячи з принципу територіальної підслідності, тобто залежно від того, де вчинено злочин. Поряд з цим закон дозволяє визначити підслідність справи, спираючись на принцип доцільності, коли провадження розслідування в іншому місці може забезпечити найбільш сприятливі умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи. Місцем вчинення злочину вважається те місце, де вчинені основні дії, які утворюють об'єктивну сторону складу злочину. Розслідування справ за місцем вчинення злочину створює найбільше можливостей для збирання доказів та їх всебічної перевірки. Місце провадження розслідування доводиться визначати, якщо розслідуються декілька злочинів, вчинених у Різних місцях. При цьому знову ж таки необхідно виходити з того, щоб були забезпечені якнайсприятливіші умови для з'ясування всіх обставин справи. Слідчий, встановивши, що справа йому не підслідна, може закінчити попереднє слідство в ній, не передаючи її за територіальною підслідністю, якщо, на його думку, це відповідає інтересам найбільш швидкого й повного розкриття злочину. Про передачу справи за підслідністю слідчий складає постанову.
Спір про підслідність між слідчими в межах одного й того ж району розв'язує районний прокурор, між слідчими транспортної прокуратури, що діє на правах районної або міської прокуратури, - транспортний прокурор,
Loading...

 
 

Цікаве