WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблемні питання правової реформи в органах попереднього слідства - Дипломна робота

Проблемні питання правової реформи в органах попереднього слідства - Дипломна робота

допит проводиться негайно, а при неможливості негайного допиту - не пізніше двадцяти чотирьох годин після затримання. При допиті такого підозрюваного присутність захисника є обов'язковою, за винятком випадків, коливін відмовляється від нього і його відмова прийнята. Перед допитом підозрюваному має бути роз'яснено його права, передбачені статтею 43-1 КПК, а також повідомлено, у вчиненні якого злочину він підозрюється, про що робиться відмітка в протоколі його допиту. [2 ст.97]
У справі про злочин, що не є тяжким, або особливо тяжким, дізнання провадиться у строк не більше десяти днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка його вчинила. Якщо таку особу не встановлено, дізнання зупиняється з додержанням вимог, передбачених статтею 209 КПК. У справі про тяжкий, або особливо тяжкий злочин дізнання провадиться у строк не більше десяти днів з моменту порушення справи.
Передбачений законом строк провадження дізнання є остаточним і не може бути продовжений. Дізнання закінчується винесенням постанови про передачу справи слідчому або про її закриття.
Закон надає органу дізнання право зупинити провадження дізнання в разі невстановлення особи, яка вчинила злочин, лише в тому разі, коли останній не є тяжким, і тільки після проведення всіх необхідних і можливих дій для встановлення такої особи. Причому в подальшому орган дізнання зобов'язаний вживати заходів до цього. У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу у порядку, передбаченому статтею 165-2 КПК, дізнання провадиться у строк не більше п'яти діб з моменту обрання запобіжного заходу.
Дізнання у справах закінчується складанням постанови про направлення справи для провадження досудового слідства, яка затверджується прокурором. За наявності обставин, передбачених статтею 6 КПК, орган дізнання закриває справу мотивованою постановою, копію якої в добовий строк надсилає прокуророві.
У більшості випадків дізнання закінчується направленням справи через прокурора слідчому для провадження попереднього слідства. Сам орган не має права завершити розслідування, направивши справу для розгляду в суд.
Про закінчення дізнання складається мотивована постанова відповідно до загальних вимог ст. 130 КПК. У постанові має бути зазначено, з якого приводу і з яких підстав почате дізнання, коротко викладено його результати, сформульовано висновок про те, що злочин вчинено саме даною особою, і наведено докази цього. У випадку, коли слідчому направляється справа про тяжкий злочин без встановлення особи, яка його вчинила, органу дізнання достатньо коротко описати результати проведеної в справі роботи.
Постанова органу дізнання про направлення справи для провадження попереднього слідства в усіх випадках підлягає затвердженню прокурором.
Якщо прокурор дійде висновку, що в справі про злочин, який не є тяжким, не встановлено особу, котра вчинила останній, він відмовляє в затвердженні постанови і повертає справу органу дізнання для продовження розслідування.
Постанова органу дізнання про закриття справи затвердженню прокурором не підлягає, але йому в добовий строк надсилається її копія для забезпечений прокурорського нагляду за законністю закриття справи.
Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві. В разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути її протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові. Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті. Дії та постанови органів дізнання і осіб, які його провадять, можуть бути оскаржені заінтересованими особами, насамперед заявником, потерпілим, цивільним позивачем.
Дії і постанови особи, яка провадить дізнання, можуть бути оскаржені також керівнику органу дізнання, який у межах своїх повноважень вправі вирішити скаргу або передати її прокурору.
Досудове слідство провадиться у всіх справах, за винятком справ про злочини, зазначені у частині 1 статті 27 і статті 425 КПК, по яких досудове слідство провадиться у випадках, коли злочин вчинено неповнолітнім чи особою, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама здійснювати своє право на захист, а також коли це визнає за необхідне прокурор чи суд.
Попереднє слідство, яке провадиться слідчими органів прокуратури, внутрішніх справ чи безпеки, є основною формою розслідування всіх кримінальних справ. Дізнання лише передує слідству, за винятком випадків, коли воно закінчується закриттям справи. Як виняток, не підлягають попередньому розслідуванню справи приватного, а також справи про злочини, досудова підготовка яких ведеться в протокольній формі. Ці справи порушуються суддею й одразу призначаються ним до розгляду по суті в судовому засіданні.
3. Поняття та основні положення досудового слідства
Закон визначає предметну (або родову) підслідність кримінальних справ кожному з органів попереднього слідства, а також підслідність за зв'язком справ.
З цієї норми випливає, що слідчі прокуратури мають право провадити слідство в справах про будь-які злочини. Справи ж про вбивство, ряд посадових злочинів віднесені до їх виключної компетенції. До компетенції слідчих органів внутрішніх справ і слідчих органів безпеки, як правило, віднесені справи, які порушуються в зв'язку із здійсненням цими органами функцій по охороні громадського порядку або державної безпеки. Слідчі органів внутрішніх справ провадять попереднє слідство в усіх справах про злочини неповнолітніх, крім тих, які віднесені до виключної підслідності слідчих прокуратури (вбивства, зґвалтування тощо). КПК не розмежовує компетенції слідчих, старших слідчих, слідчих і старших слідчих в особливо важливих справах відповідних прокуратур, органів внутрішніх справ і органів безпеки. Тим самим закон відніс таке розмежування до відання керівників тих відомств, у системі яких є слідчі. Попереднє слідство провадиться лише після порушення кримінальної справи і в порядку, встановленому КПК [2 ст.165].
Слідчий зобов'язаний негайно приступити до провадження слідства в порушеній ним чи переданій йому справі. Коли справа порушена слідчим і прийнята ним до свого провадження, то складається єдина постанова про порушення справи і прийняття п до свого провадження. В разі прийняття до свого провадження раніше порушеної справи слідчий виносить окрему постанову про прийняття справи до свого провадження. Копію постанови про прийняття справи до свого провадження слідчий протягом доби надсилає прокуророві.
Ця норма означає, що слідчі дії можуть провадитись тільки після винесення постанови про порушення кримінальної справи. Виняток з цього правила містить ч. 2 ст. 190 КПК.
Розслідування справи провадить лише той слідчий, який прийняв її до свого провадження. Інші слідчі або органи дізнання можуть провадити слідчі дії в цій справі тільки за дорученням цього
Loading...

 
 

Цікаве