WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Посадові особи та державні органи, їх місце в кримінальному процесі - Курсова робота

Посадові особи та державні органи, їх місце в кримінальному процесі - Курсова робота


Курсова робота
на тему:
"Посадові особи та державні органи,
їх місце в кримінальному процесі"
ПЛАН
Вступ 2-3
1) Суб'єкт кримінального процесу, їх поняття та
класифікація 4-6
2) Посадові особи та державні органи, їх місце в кримінальному процесі 7-21
2.1) Процесуальне положення начальника слідчого відділу 7-8
2.2) Кримінально-процесуальне положення органу дізнання... .9 -10
2.3) Кримінально-процесуальне положення
слідчого 11-15
2.4) Роль та статус прокурора в кримінальному процесі 16-18
2.5) Статус судці та суду 19-21
3) Випадки та підстави, які виключають участь слідчого, прокурора, особи, яка проводить дізнання та судді у кримінальному
процесі 22-23
4) КУ, її вплив на статус суб'єктів кримінального процесу 24-27
Висновок 28-29
Виноски 30-31
Література 32-33
ВСТУП
Наша країна вийшла на важкий шлях розбудови цивілізованого відкритого вільного суспільства, беручи для себе за приклад країни Західної Європи. Так якщо останні події на Балканах де в кого викликають великі сумніви стосовно того, в якому напрямі має рухатись Україна в світі, то той факт, що ми повинні будувати правову державу, ні в кого не викликає заперечень. Що таке правова держава? Це держава, де головне - людина, її права та свободи. Зрозуміло, що в кримінальному процесі є можливість суттєво обмежити всі права людини, навіть право людини на життя. Тому, здійснюючи судову реформу в Україні, ми повинні приділити особливу увагу реформуванню кримінального процесу.
Вирішуючи питання реформування цієї галузі, потрібно подивитись на свій власний досвід країн західної правової традиції взагалі та континентальної зокрема (до якої, до речі, ми себе зараховуємо). Якщо той процес, який ми нині маємо, на попередніх стадіях у загальних рисах відповідає концепції змішаного процесу, яка характерна для країн континентальної правової системи, тобто спочатку він інквізиційний (слідчий), а на стадії судового розгляду перетворюється на змагальний з елементами інквізиційного, то такий інститут як перегляд судових рішень нас задовольнити не може, оскільки він не відповідає ні континентальній правовій традиції, ні нашій власній історичній традиції.
Існування в кримінально-процесуальному кодексі нечітких термінів із змісту статей, не дають змоги зорієнтуватись у тому, хто має який статус у процесі розслідування справи. Наступна проблема з підозрюваним, що являє собою і до якої групи суб'єктів його відносити. Законодавці прагнуть зробити клопіт для себе і для оточуючих, адже норма має бути чіткою у становищі нормативного закріплення, натомість виникають дебати і протиріччя між теоретиками і практиками. Існує макет побудови кодексів, де обов'язково . передбачається поняття "сторін", на жаль, ми цього не прийняли, намагаючись чи то зробити краще, чи невідомо що.
1. Суб'єкти кримінального процесу їх поняття та класифікація.
На сьогодні, беручи до розгляду нині діюче кримінально-процесуальне законодавство варто замітити, що чіткого визначення кола суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності" не існує. Але досить актуально розрізняється певний поділ, який можна виділити з статей кримінально-процесуального кодексу. По-перше: зустрічається поняття "особи, які беруть участь у справі"- це видно зі статей 19,20,22,53,87 КПК України. Наступна група називається "учасники процесу", що закріплюється в главі З КПК України. І останнє поняття, що міститься в кримінально-процесуальному кодексі це - "учасники судового розгляду", суть якого розкривається в ст. 261,265,441,442,443 КПК України.
Варто зазначити, що суть поняття суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності в теоретичному плані має встановлювати теорія кримінального процесу, але в даному випадку зрозуміло, що воно має відповідати виключно поняттям, які закладені в КПК. В свою чергу ряд спеціалістів та фахівців в теорії кримінального процесу -М.М.Михеєнко, В.Т.Нор, В.П.Шибіко, сформулювали таке визначення даного поняття - це всі державні органи, посадові і приватні особи, які ведуть кримінальний процес або залучаються до нього, вступають між собою у процесуальні правовідносини. Набуваючи процесуальних прав і виконуючи процесуальні обов'язки. Пояснюючи дане визначення вони говорять, що для визнання особи суб'єктом кримінально-процесуальної діяльності необхідно, щоб однією із сторін правовідношення були орган влади або посадова особа, яка веде процес.
Розглядаючи поняття "учасники процесу" слід звернутися до п.8, ст.32 КПК України, де такі визначаються: обвинувачений, підозрюваний, захисник, а також потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, та їх представники. У главі З КПК України передбачається їх процесуальний статус, тобто мають певні права і обов'язки.
Наступне поняття, яке слід розглянути є "учасники судового розгляду". До даного поняття відноситься сукупність учасників процесу, а також громадський обвинувач, прокурор, законний представник неповнолітнього підсудного, представники підприємств, установ, організацій, в яких навчався або працював неповнолітній, служби та кримінальної міліції у справах неповнолітніх, а також ін. Організацій. Виходячи з цього стає зрозумілим, що в даному разі коло учасників судового розгляду об'ємніше, ніж коло учасників процесу, але чомусь, з невідомих причин, воно не включає підозрюваного.
Важко також розглядати поняття "особи, які беруть участь у справі", бо чіткого роз'яснення з даного питання КПК не дає. В результаті проведення дослідження та аналізу даних статей стало очевидним, що до них не відносяться державні органи та посадові особи, які ведуть процес.
Повертаючись до теорії кримінального процесу слід зазначити , що тут використовуються наступні терміни: "суб'єкти кримінального процесу", "суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності", "учасники кримінального процесу". Постала проблема співвідношення учасників і суб'єктів кримінального процесу - одні ідентифікують їх, інші ж навпаки. Зрозуміло що при співставленні даних понять існує різний або ж однаковий їх зміст.
На мій погляд всі особи, які вступають між собою в процесуальні правовідносини, є суб'єктами кримінально-процесуальної діяльності, це навіть не залежить від обсягу прав і обов'язків. Як можна бути суб'єктом процесуальних правовідносин і не бути суб'єктом кримінального процесу? Отже, зрозуміло що ці поняття ідентифікуються.
Для забезпечення змагальності процесу слід визначитись зі сторонами. Раніше в КПК УРСР було зазначено поняття "сторони", тому нині для налагодження нормального тлумачення, розуміння та статусу необхідно визначити коло сторін у кримінальному процесі, яке б відкинуло суперечності в даній області.
Підходячи до розгляду функцій, значення
Loading...

 
 

Цікаве