WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття, підстави та мета застосування запобіжних заходів - Дипломна робота

Поняття, підстави та мета застосування запобіжних заходів - Дипломна робота


обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, сімейний стан (ст. 150 КПК).
Жодне з наведених фактичних даних, взяте саме по собі не є власне
підставою обрання запобіжного заходу. Однак, оцінка і врахування цих
обставин допомагає правильно вирішити питання про наявність підстав
і необхідності застосування запобіжних заходів, а також обрати саме той з них, котрий здатенвідвернути неналежну поведінку обвинуваченого
чи підозрюваного.
Перелічені відомості при обрані запобіжного заходу можуть відігравати різну роль, свідчачи про необхідність взяття під варту
обвинуваченого (підозрюваного), або про доцільність застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, або
взагалі про недоцільність застосування запобіжного заходу.
Таким чином, підставами обрання запобіжних заходів є наявність сукупних даних, що викривають особу у вчинені злочину і свідчать про
можливість особи скритися від слідства і суду, перешкоджати встановленню об'єктивної істини у кримінальній справі, продовжити заняття
злочинною діяльністю або завадити виконання вироку.
При обранні запобіжного заходу або вирішені питання про можливість його застосування, крім обставин, зазначених у ст. 148 КПК слід
також враховувати тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, сімейний стан (ст. 150 КПК).
1.3. Процесуальний порядок застосування, зміни і скасування
запобіжних заходів.
Слід відразу зазначити, що процесуальний порядок застосування,
зміни і скасування запобіжних заходів чітко регламентується КПК, законами України, підзаконними нормативно-правовими актами і тому
у літературі немає суттєвих розбіжностей щодо розгляду цього питання1.
Виходячи з кримінально-процесуального законодавства
запобіжні
заходи можуть застосовуватися органом дізнання, слідчим, прокурором
і судом при наявності для того достатніх підстав.
Про застосування запобіжного заходу особа, яка проводить дізнання,
слідчий, прокурор і суддя вносять мотивовану постанову, а суд-ухвалу, якщо це питання не вирішено у вироку.
У постанові, зокрема, зазначається призвіще, ім'я та по батькові,
вік, місце народження обвинуваченого, вчинений ним злочин, стаття кримінального закону, якою передбачено даний злочин, обраний
запобіжний захід і підстави його обрання. Постанова про обрання запобіжного заходу оголошується обвинуваченому під розписку. В разі
його відмови розписатися слідчий відмічає про це на постанові (ч.2 ст. 148 КПК). Ці правила застосовуються і в разі обрання запобіжного
заходу до
підозрюваного.
У залежності від виду обраного запобіжного заходу окрім винесення
постанови оформляється також відповідна підписка, протокол, письмове зобов'язання (підписка про невиїзд, протокол про прийняття застави,
письмове зобов'язання поручителів, батьків, опікунів тощо) або направляється повідомлення громадській організації або командуванню
військової частини.
Запобіжний захід скасовується або змінюється, коли відпаде необхідність у запобіжних заходах взагалі або в раніше обраному запобіжному
заході. Це провадиться за мотивованою постановою слідчого, органу дізнання, прокурора, судді, ухвалою або вироком суду. Копія постанови
органу дізнання, слідчого надсилається прокуророві (ч.3 ст. 165 КПК) бо він здійснює нагляд за законністю обрання, зміни і скасування ними
запобіжних заходів.
Запобіжний захід, який був обраний прокурором, орган дізнання, слідчий можуть скасувати або змінити тільки за згодою прокурора (ч.4
ст. 165 КПК). Для прокурора вищого рівня й суду, в проваджені якого знаходиться справа, такої згоди не потрібно.
Під час розгляду кримінальної справи суд за наявності до того підстав може змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо
підсудного (ст.274 КПК). Ухвала суду чи постанова судді про це виноситься у нарадчій кімнаті й викладається у вигляді окремого документа,
який підписується всім складом суду (ст.273 КПК) або суддею, якщо він розглядає справу одноособово. Постановляючи вирок, за яким до
підсудного застосовується та чи інша міра покарання, суд повинен обміркувати питання про запобіжний захід до набирання вироком
законної сили і має право обрати запобіжний захід або ж скасувати, змінити чи підтвердити раніше обраний (ч.1 ст.343 КПК). Рішення суду в
цьому питанні викладається в резолютивній частині вироку (ч.1 ст. 335 КПК). Суд касаційної і наглядної інстанції, скасовуючи вирок і
направляючи кримінальні справу на додаткове розслідування або новий судовий розгляд, вирішує питання про запобіжний захід у своїй ухвалі
чи постанові.
Запобіжний захід скасовується при закритті кримінальної справи
(ч. 1 ст.214 КПК), при поставленні виправдовувального вироку (ч. 13 ст.335 КПК), а також вироку, який звільняє підсудного від відбування
покарання або засуджує його до покарання не пов'язаного з позбавленням волі; якщо підсудний перебуває під вартою, суд негайно звільняє
його з під варти в залі судового засідання (ч. 1 ст. 342 КПК). Однак при умовному засудженні до позбавленням волі з обов'язковим залученням
засудженого до праці суд з урахуванням особи та обставин справи вправі, а не зобов'язаний звільнити засудженого з-під варти (ч. 2 ст.342
КПК).
Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, вирок та ухвала суду про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу
повинні бути оголошені обвинуваченому (підозрюваному чи підсудному), а також доведенні до відома особистих чи громадських поручителів,
командування військової частини, батьків, опікунів, піклувальників чи адміністрації дитячої установи.
При скасуванні або зміні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту копія постанови, вироку чи ухвали надсилається адміністрації місце
попереднього ув'язнення і згідно із ст. 20 Закону України "Про попереднє ув'язнення " від 30 червня 1993 року, підлягає виконанню негайно
після її надходження.
Отже, із сказаного вище випливає, що правом обирати, змінювати і
скасовувати запобіжні заходи, згідно з законодавством, в Україні наділені
органи дізнання, слідчий, прокурор, суд та суддя.
Процесуальний порядок застосування, зміни і скасування запобіжних
заходів чітко регламентується КПК, законами та іншими підзаконними актами.
Аналізуючи наведений вище матеріал, логічно буде зазначити, що
запобіжні заходи - це заходи процесуального примусу, що застосовуються
органами дізнання, слідчими, прокурорами, суддями й судами до обвинувачених (підозрюваних, підсудних), що спричиняють на останніх
певний психологічний вплив або обмежують їх особисту свободу, з метою перешкодити їм скритися від слідства і суду,
Loading...

 
 

Цікаве