WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття і система слідчих дій - Курсова робота

Поняття і система слідчих дій - Курсова робота

документів, друкування тощо.
У системі Служби безпеки України є старші слідчі в особливо важливих справах, старші слідчі і слідчі, а також старші слідчі-криміналісти в особливо важливих справах істарші слідчі-криміналісти. Передбачено також посади помічників слідчих.
Законом від 5 лютого 1998 р. "Про внесення змін до Закону "Про державну податкову службу в Україні" передбачено створення податкової міліції, яка складається з спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції (ст. 19).
Структура слідчих органів податкової міліції така: Слідче управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України; слідчі відділи податкової міліції управлінь податкової міліції державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі; слідчі відділення (групи) податкової міліції відділів податкової міліції державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.
Податкова міліція не входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і не підпорядкована йому. Вона є складовою частиною державної податкової служби України. Податкову міліцію очолює начальник податкової міліції - Перший заступник Голови Державної податкової адміністрації України. Податкову міліцію в державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі очолюють начальники управлінь податкової міліції - перші заступники голів відповідних державних податкових адміністрацій (ст. 20 Закону).
Указом Президента України від 24 квітня 1997 р. "Про Національне бюро розслідувань України" одним із основних завдань НБР передбачено проведення відповідно до законодавства України досудового слідства та оперативно-розшукових заходів в особливо складних кримінальних справах про злочини, які становлять підвищену суспільну небезпеку. Конкретно підслідність справ слідчим НБР має визначати КПК України.
Активна роль слідчих у зміцненні законності та правопорядку, велике значення їх діяльності з розкриття злочинів і викриття злочинців зумовили надання їм широких повноважень у кримінальному процесі. КПК надає слідчому право самостійно порушувати кримінальну справу, призначати експертизи, провадити допити, огляди, обшуки та інші слідчі дії, притягувати особу як обвинуваченого, зупиняти й закривати справу. При провадженні попереднього слідства всі рішення про спрямування слідства і провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання рішення судді, санкції чи згоди прокурора або затвердження ним рішення, і несе повну відповідальність за їх законне й своєчасне проведення.
Санкція прокурора або його заступника необхідна в разі застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (ст. 157 КПК); відсторонення обвинуваченого від посади (ст. 147 КПК); провадження обшуку (ст. 177 КПК); поміщення обвинуваченого до медичного закладу для тривалого спостереження за ним при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи (ст. 205 КПК); поміщення неповнолітнього до приймальника-розподільника (ч. З ст. 7 КПК).
Згода прокурора потрібна: при закритті кримінальної справи з направленням матеріалів на розгляд товариського суду або з передачею особи на поруки (ст. 8, 10 КПК); внаслідок зміни обстановки (ст. 7 КПК) чи в зв'язку з направленням справи до суду для застосування до особи, яка вчинила злочин, заходів адміністративного стягнення (ст. 7 КПК) або до неповнолітнього - примусового заходу виховного характеру (ст. 7, 9, 232 КПК); для скасування або зміни запобіжного заходу, обраного прокурором, з його санкції або за його вказівкою, а також судом (ст. 165 КПК).
Прокурор затверджує: постанову слідчого про ексгумацію трупа (ч. 2 ст. 192 КПК), про визначення обвинуваченому та його захиснику строку для ознайомлення з матеріалами справи, якщо вони явно намагаються затягнути закінчення справи (ч. 6 ст. 218 КПК), про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусового заходу медичного характеру (ст. 418 КПК); обвинувальний висновок (ст. 229 КПК).
Прокурор також продовжує строки попереднього слідства (ст. 120 КПК) й утримання під вартою (ст. 156 КПК), відновлює слідство в закритій справі (ст. 216 КПК).
Обшук і виїмка в приміщеннях, що їх займають дипломатичні представництва або де проживають члени дипломатичних представництв та їхні сім'ї, які користуються правом дипломатичної недоторканності, можуть провадитись слідчим лише за згодою дипломатичного представника (ст. 182 КПК).
За загальним правилом вказівки прокурора для слідчого є обов'язковими. При незгоді з ними він може оскаржити їх вищестоящому прокурору, але оскарження не зупиняє виконання вказівок (ч. 8 ст. 227 КПК). Але в разі незгоди слідчого з вказівками прокурора про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину й обсяг обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду або про закриття справи слідчий вправі подати справу вищестоящому прокуророві з письмовим викладом своїх заперечень. У цьому разі прокурор або скасовує вказівки нижчестоящого прокурора, або доручає провадження слідства в цій справі іншому слідчому (ч. 2 ст. 114 КПК). Цим підкреслюється процесуальна самостійність і незалежність слідчого, його право приймати рішення в справі на підставі оцінки зібраних доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Важливе значення для успішного розслідування кримінальних справ має взаємодія слідчого з органами дізнання. Регламентуючи їх взаємовідносини, КПК надає слідчому право по розслідуваних ним справах давати органам дізнання обов'язкові для них доручення і вказівки про провадження розшукових та слідчих дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні окремих слідчих дій.
Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами (ч. 5 ст. 114 КПК).
Слідчий підлягає відводу, якщо він є потерпілим, свідком, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем обвинуваченого; брав участь у справі як експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; коли він або його родичі заінтересовані в результатах справи; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його об'єктивності. За наявності цих підстав слідчий повинен заявити
Loading...

 
 

Цікаве