WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості допиту свідків і обвинуваченого - Курсова робота

Особливості допиту свідків і обвинуваченого - Курсова робота

Послідовність, у якій будуть з'ясовані питання.
5. Питання задається в прямій формі.
6. Питання формулюється з урахуванням рівня розвитку (розумового і культурного) допитуваного
З метою доповнення, уточнення, деталізації і перевірки показань допитуваної особи її можуть бути поставлені відповідні питання.
Вважається, що найбільше відповідає запропонованим вимогам до проведення допиту змішана форма, при котрій після вільної розповіді відбувається постановка питань для уточнення, доповнення і перевірки показань допитуваного. Зазначена форма також дозволяє використовувати в процесі допиту документи. Однак матеріали практики розслідування ухилень від сплати податків свідчать про незначне використання. змішаної форми одержання інформації (у 22 % при допиті свідків, у 13 % при допиті обвинувачуваних). При використанні змішаної форми можливо одержання інформації про обставини, про які до допиту слідчому відомо не було, у той час як при питально-відповідній формі допитуваний може зорієнтуватися про об'єм наявних у розпорядженні слідчого зведень.
Змішана форма дозволяє також постійно підтримувати на необхідному рівні психологічний контакт між слідчим і допитуваним. При використанні зазначеної форми допитуваному сутужніше формулювати помилкові показання, оскільки його розповідь повинна мати відношення до різних обставин, що можуть бути перевірені слідчим і у відношенні яких, в розпорядженні останнього, є речові або письмові докази. Ця форма дозволяє також провести вивчення особистості допитуваного, відповідність показань дійсності і його визначених інтересів.
Стосовно допиту свідків зазначена форма одержання інформації зі справ про ухилення від сплати податків може мати наступний прояв. Слідчим пропонується свідку (в залежності від його участі в діяльності суб'єкта, що господарює, а також що займає посадове положення в контролюючих органах) повідомити про відомі йому обставини, що мають відношення до розслідуваної події. Свідок у формі вільної розповіді викладає відомі йому факти і, у разі потреби, робить посилання на наявні документи, речові докази. Слідчий при цьому робить оцінки: про зміст показань; про неточності або недогляди в показаннях; про питання, що виникли в зв'язку з показаннями і які потрібно додатково поставити перед допитуваним; про зміст контрольних питань для перевірки показань. Після закінчення вільної розповіді, у разі потреби, можуть бути задані питання для з'ясування обставин, що є предметом допиту свідка.
Такий порядок дозволяє стежити за поводженням свідка і контролювати випадки формування помилкових показань. З метою одержання найбільш повної інформації від свідка на стадії вільної розповіді слідчий уточнюючими та нагадуючими питаннями направляє відповідь у необхідному для слідства напрямку. Це сприяє одержанню не загальної інформації, а тих відомостей, що мають відношення до розслідуваної події.
Одержанню повної і достовірної інформації в процесі допиту свідків, установленню фактів помилкових показань сприяє також використання комплексу тактичних прийомів.
У криміналістичній літературі по даній проблемі виділяються наступні групи тактичних прийомів:
1) прийоми актуалізації відображеного свідком;
2) прийоми, що сприяють відтворенню (словесному) відомої свідку події;
3) прийоми, спрямовані на викриття обману і встановлення мотивів замовчування в показаннях свідка;
4) прийоми, спрямовані на встановлення помилок у показаннях та їх усунення.
Порядок проведення допиту обвинувачуваного має деякі відмінності від допиту свідка. Використання тих або інших тактичних прийомів визначається насамперед встановленням психологічного контакту, визнанням його винним у вчиненні ухилень від сплати податків, змістом і спрямованістю його показань при допиті. Навіть у випадках повного визнання обвинувачуваним провини у вчиненні розглянутого злочину слідчим повинні бути цілком досліджені обставини, що є предметом допиту.
Первинному допиту обвинувачуваного передує пред'явлення для ознайомлення постанови про притягнення в якості обвинувачуваного. На даній стадії повинні бути виконані заходи і використані тактико-психологічні прийоми для встановлення психологічного контакту і роз'яснення суті майбутнього допиту.
Найбільш поширеними прийомами встановлення психологічного контакту є наступні:
- звертання до логіки мислення обвинувачуваного;
- переконання допитуваного в доцільності відмови від заперечування і дачі достовірних показань;
- стимулювання позитивних властивостей особистості;
-вплив на допитуваного позитивними якостями особистості слідчого.
Для даної категорії злочинів обвинувачуваний, як правило, інформований про характер і об'єм наявних у розпорядженні слідчого доказів та іншої інформації. Зазначене випливає з того, що обвинувачуваний раніше знайомився з матеріалами документальної перевірки і знає, які факти ухилень від сплати податків виявлені слідством. Він також інформований про ті документи, що підтверджують виявлені порушення податкового законодавства і які є в розпорядженні слідчого.
З самого початку допиту обвинувачуваного повинні бути встановлені питання організації, реєстрації підприємства, ведення бухгалтерського обліку та упорядкування звітності діяльності суб'єкта, що господарює. Надалі в показаннях обвинувачуваного повинна знайти відбиток інформація про виявлені факти ухилень від сплати податків із посиланням на документи первинного обліку і бухгалтерські регістри. У протоколі допиту необхідно вказувати найменування документа та зміст відбитих у ньому операцій, а також його місцезнаходження в матеріалах кримінальної справи. В протоколі допиту повинні знайти відбиток показання, що стосуються змісту і результатів документальних перевірок, судово-бухгалтерських та інших експертиз.
Найбільш часто при допиті обвинувачуваних застосовуються наступні тактичні прийоми:
1) залишення в невіданні обвинувачуваного щодо наявних доказів і спонукання допитуваного до дачі достовірних показань;
2) пред'явлення письмових і речових доказів;
3) встановлення в показаннях протиріч і використання їх ізметою уточнення показань або викриття помилкових показань;
4) постановка допитуваному питань, що дозволяють проконтролювати показання і виявити хибність показань обвинувачуваного;
5) використання позитивних якостей особистості допитуваного з метою виключення одержання помилкових показань обвинувачуваного;
6) у випадку виявлення помилкових показань - звертання уваги допитуваного на ці показання і переконання його в тому, що отримані показання підлягають аналізу і контролю, що відповідно вимагає дачі достовірних показань від допитуваного.
Для розглянутої категорії злочинів у якості одного з прийомів виступає використання допомоги фахівця в проведенні допиту обвинувачуваного. Специфіка використання спеціальних знань у даному випадку доповнюється певним психологічним впливом на допитуваного. Перед обвинувачуваним виникає питання про те, чи варто давати неправдиві показання при допиті, якщо вони можуть бути виявлені фахівцем шляхом аналізу документальних даних.
Визначений тактичний вплив на процес допиту
Loading...

 
 

Цікаве