WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Зупинення і закінчення попереднього розслідування - Курсова робота

Зупинення і закінчення попереднього розслідування - Курсова робота

передачею особи на поруки (ст. 7-Ш КПК). До закриття кримінальної справи особі слід роз'яснити суть злочину, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття справи за цією підставою (ч. 2 ст. 7, ч. 2 і 3 ст. 7і КПК).
Закон (ст. 12 КПК) вимагає, щоб при вирішенні питання про закриття кримінальної справи згідно зі ст. 7-10 КПК прокурор і слідчий з'ясували також думку потерпілого, яка, на відміну від думки особи, щодо якої закривається кримінальна справа, не є обов'язковою для них і може бути лише врахована.
У разі закриття справи у зв'язку зі смертю особи, яка вчинила злочин, з'ясовується думка його близьких родичів, які можуть наполягати на дальшому провадженні розслідування для реабілітації померлого (п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК).
Для закриття справи за підставами, передбаченими ст. 7-10 КПК, потрібна згода прокурора, який здійснює нагляд за попереднім розслідуванням даної справи. У верхній частиш постанови про закриття справи прокурор засвідчує свою згоду на закриття справи за однією з таких підстав своїм підписом та гербовою печаткою із зазначенням дати свого рішення. Без такої згоди прокурора постанова слідчого не має юридичного значення. Якщо прокурор відмовив слідчому у згоді на закриття справи за цією підставою і дав вказівку про дальше продовження розслідування або про закриття справи за іншою підставою, а слідчий наполягає на своєму рішенні, то він має право подати свої заперечення вищестоящому прокуророві (ч. 2 ст. 114 КПК).
Прокурор, який вносив відповідному органу влади (Верховній Раді України) подання для одержання згоди на притягнення певної особи як обвинуваченого або на її арешт, повинен повідомити цьому органу про закриття кримінальної справи та його підстави.[5]
Про закриття кримінальної справи слідчий або особа, що провадить дізнання, повинні повідомити також особі, яка притягувалася до кримінальної відповідальності, і особі, за заявою якої було порушено кримінальну справу, а також потерпілому, його представнику, цивільному позивачу, їм надсилається письмове повідомлення u зазначенням підстав для закриття справи або копія постанови про її закриття. У семиденний строк з дня одержання цих документів вони мають право оскаржити постанову про закриття справи прокурору, а якщо справу було закрито за згодою прокурора, то вищестоящому прокурору.
Особа, щодо якої провадилося розслідування, має право оскаржити постанову в частині, що стосується підстав і мотивів закриття.
Прокурор, до якого було подано скаргу на постанову слідчого (або нижчестоящого прокурора) про закриття справи, ознайомлюється із справою і не пізніше тридцяти днів з дня надходження скарги приймає одне з двох можливих рішень: 1) скасовує постанову про закриття справи і відновлює попереднє слідство; 2) залишає скаргу без задоволення. Про прийняте рішення він повідомляє особу, яка подала скаргу (ст. 215 КПК).
У разі відмови прокурора скасувати постанову про закриття кримінальної справи, особа, інтересів якої стосується постанова про закриття кримінальної справи, протягом семи днів з дня отримання повідомлення прокурора про це, має право оскаржити u до суду: постанову районного, міського та прирівняного до них органу дізнання, слідчого, прокурора - до районного (міського) суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову; постанову вищестоящого органу дізнання, слідчого, прокурора - до Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського чи Севастопольського міського суду (ст. 2365 КПК). Письмове повідомлення прокурора про залишення скарги на постанову про закриття справи без задоволення у вигляді листа або постанови прокурора чи їх копії додається до скарги в суд. Його відсутність не дає права судді приймати скаргу до свого розгляду.[4]
Строк розгляду скарги не може перевищувати 5 днів, а в разі складності справи - 10 днів. Цей строк обчислюється з дня надходження до суду не скарги заінтересованої особи, а закритої справи, витребуваної суддею з органу розслідування.
До призначення справи до розгляду суддя повинен ретельно ознайомитися з матеріалами справи і постановою про закриття справи, заслухати пояснення особи, яка подала скаргу.
Про день і час розгляду скарги суддя повинен повідомити прокурора та особу, що подала скаргу, які мають право взяти участь у її розгляді і висловити свої доводи.
Розглянувши скаргу, суддя, залежно від того, чи були дотримані органом дізнання, слідчим чи прокурором вимоги закону щодо підстав та порядку закриття справи (ст. 213, 214 КПК) виносить постанову: про залишення скарги без задоволення або про скасування постанови про закриття кримінальної справи і відновлення попереднього слідства чи дізнання з зазначенням обставин, які належить з'ясувати при проведенні попереднього розслідування. Копії постанови суддя надсилає особі, яка прийняла рішення про закриття справи, особі, яка подала скаргу на постанову, а також прокурору, який відмовив у скасуванні постанови слідчого чи органу дізнання.
Постанова судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає (ст. 2366 КПК).
У разі закриття справи у зв'язку зі смертю обвинуваченого його близькі родичі і громадські організації мають право просити про доведення розслідування до кінця з метою реабілітації померлого (ст. 215 КПК).
Якщо попереднім розслідуванням встановлені факти, що вимагають застосування заходів громадського або дисциплінарного впливу або ж адміністративного стягнення щодо особи, яка притягалась як обвинувачена, чи щодо інших осіб, то слідчий, закриваючи кримінальну справу, доводить ці факти до відома громадської організації, товариського суду, трудового колективу чи адміністрації підприємства, установи, організації для вжиття заходів впливу або ж надсилає матеріали в суд для застосування заходівадміністративного стягнення (ч. 2 ст. 214 КПК).[3]
Постанова про закриття кримінальної справи є обов'язковою для виконання всіма підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами та громадянами, яких вона стосується. Вона має і преюдиційне значення. Наявність нескасованої постанови органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи щодо певної особи є обставиною, яка виключає провадження у справі щодо цієї ж особи і за тим же обвинуваченням, крім випадків, коли необхідність порушення кримінальної справи визнана судом, у провадженні якого знаходиться справа (п. 10 ч. 1 ст. 6 КПК).
Згідно зі ст. 216 КПК попереднє слідство в закритій кримінальній справі може бути відновлено в межах строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, який був предметом розслідування, постановою прокурора або начальника слідчого підрозділу, причому як з їх власної ініціативи, так і за скаргою особи, інтересів якої стосується постанова про закриття кримінальної справи.[6]
РОЗДІЛ 4
ЗАКІНЧЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
4.1. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАКІНЧЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
Слідчий закінчує попереднє розслідування кримінальної справи складанням обвинувального висновку тоді, коли він всебічно, повно й об'єктивно дослідив всі
обставини справи, зібрав докази, які переконують його у винності обвинуваченого у вчиненні злочину, і пересвідчився у відсутності обставин, які виключають провадження у справі (ст. 6 КПК).
Визнавши попереднє слідство у справі, яка піддягає направленню
Loading...

 
 

Цікаве