WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Зупинення і закінчення попереднього розслідування - Курсова робота

Зупинення і закінчення попереднього розслідування - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
"Зупинення і закінчення
попереднього розслідування"
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗУПИНЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
РОЗДІЛ 2 ФОРМИ ЗАКІНЧЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
РОЗДІЛ 3 ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
РОЗДІЛ 4 ПОРЯДОК ЗАКІНЧЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
4.1. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАКІНЧЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
4.2. СКЛАДАННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ
РОЗДІЛ 5. ДІЇ I РІШЕННЯ ПРОКУРОРА У СПРАВІ, ЯКА НАДІЙШЛА ДО НЬОГО 3 ОБВИНУВАЛЬНИМ ВИСНОВКОМ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Зупинення попереднього розслідування - це вимушене тимчасове припинення слідчим процесуальної діяльності у кримінальній справі, викликане наявністю у справі обставин, які перешкоджають подальшому провадженню і закінченню попереднього розслідування. Ці обставини визначені законом (ст. 206 КПК).
Попереднє розслідування у кримінальній справі зупиняється у випадках, коли: 1) місцезнаходження обвинуваченого невідоме; 2) психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі; 3) не встановлено особу, яка вчинила злочин.[3]
Наведений перелік обставин, які є підставою для зупинення розслідування, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. Тому незаконним буде зупинення провадження попереднього слідства у зв'язку з тим, що обвинувачений перебуває в тривалому відрядженні або поміщений до медичного закладу для проведення судово-медичної чи судово-психіатричної експертизи; потрібен тривалий час на доставлення обвинуваченого етапом до місця провадження попереднього слідства; у невідомому напрямі виїхав свідок - очевидець злочину або потерпілий, без яких неможливе подальше розслідування, та ін.
Якщо ці підстави є причиною затримки розслідування і неможливо закінчити його y встановлений законом строк, то необхідно порушувати клопотання про продовження строку попереднього слідства.
Зупинення попереднього слідства за першими двома підставами допускається тільки при виконанні таких умов: винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, виконання всіх слідчих дій, проведення яких можливе у відсутності обвинуваченого; вжиття заходів до збереження документів та інших можливих доказів у справі (ч. 2 ст. 206 КПК).
Якщо, незважаючи на вжиття необхідних заходів самим слідчим (шляхом допитів родичів, знайомих обвинуваченого, накладення арешту на поштово-телеграфну ко-респонденцію тощо), виконання за його дорученням органами дізнання оперативно-розшукових заходів, місце перебування обвинуваченого залишилось невстановленим, слідчий, керуючись ст. 138, 207 КПК, одночасно із зупиненням провадження попереднього слідства або й до цього оголошує розшук обвинуваченого. Згідно зі ст. 139 КПК про оголошення розшуку слідчий складає постанову, в якій зазначає необхідні відомості про особу розшукуваного. За наявності підстав, передбачених ст. 155 КПК, він може також обрати щодо розшукуваного обвинуваченого запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Спільна постанова про розшук і обрання цього запо-біжного заходу направляється до відповідних органів розшуку.[5]
Про затримання обвинуваченого, якого розшукували і щодо якого обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, орган розшуку негайно доповідає прокуророві за місцем затримання. Прокурор протягом двадцяти чотирьох годин зобов'язаний перевірити, чи дійсно затриманий є тією особою, яка розшукується, і, переконавшись у наявності законних підстав для арешту, дає санкцію на відправлення заарештованого етапом до місця провадження попереднього слідства.
Слідчий і після оголошення розшуку повинен продовжувати вживати всіх необхідних заходів для встановлення місця перебування обвинуваченого. Якщо після зупинення попереднього слідства для цього потрібно виконати слідчі дії, він своєю постановою повинен на цей час відновити попереднє слідство.
РОЗДІЛ 1
ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗУПИНЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
Попереднє слідство зупиняється мотивованою постановою слідчого, копія якої надсилається прокурору. Якщо у справі притягнуто двох або кількох осіб як обвинувачених, а підстави для зупинення стосуються не всіх обвинувачених, слідчий має право своєю постановою виділити і зупинити справу щодо окремих обвинувачених або зупинити провадження у всій справі
Провадження попереднього розслідування відновлюється, як тільки відпадуть підстави для його зупинення, а саме: 1) буде встановлено місце перебування обвинува-ченого; 2) обвинувачений видужає; 3) буде встановлено особу, яка вчинила злочин.
Про відновлення попереднього розслідування слідчий виносить мотивовану постанову, копія якої надсилається прокурору (ст. 210 КПК).
У період, коли провадження попереднього розслідування у справі зупинено, можуть настати обставини, які тягнуть за собою закриття кримінальної справи: а) скінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин; б) внаслідок зміни обстановки діяння або особа, яка його вчинила, перестали бути суспільно небезпечними; в) коли обвинувачений помер; г) видано акт амністії, який.усуває застосування покарання за вчинене діяння, або акт помилування даної особи; д) наявність чинного вироку, нескасованої ухвали чи постанови суду про закриття кримінальної справи, нескасованої постанови органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи по тому ж обвинуваченню або ж про відмову в порушенні кримінальної справи по тому ж факту. Про закриття кримінальної справи складається мотивована постанова (ст. 211 КПК). Винесення при цьому окремої постанови про відновлення провадження попереднього розслідування для вирішення питання про закриття кримінальної справи закон не передбачає.[5]
Захворювання обвинуваченого може бути підставою для зупинення попереднього розслідування тільки в тому разі, коли з довідки лікаря, висновку судово-медичної або судово-психіатричної експертизи видно, що воно: а) тяжке, тобто таке, при якому стан здоров'я обвинуваченого тривалий час не дозволить пред'явити йому об-винувачення, допитати його, залучити до участі в інших слідчих діях; б) не хронічне, а тимчасове, яке піддається лікуванню і можна чекати видужання. Інакше необхідно буде вирішувати питання про закриття кримінальної справи за ч. 1 ст. 7 КПК у зв'язку з тим, що внаслідок зміни обстановки особа перестала бути суспільно небезпечною, а при хронічному душевному захворюванні - складати постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 417 КПК).
У разі тимчасового тяжкого психічного захворювання (наприклад, реактивного психозу, викликаного фактом порушення кримінальної справи, взяття під варту або іншими причинами), коли обвинувачений становить небезпеку для оточуючих, слідчий може зупинити провадження у справі іпередати справу в суд для вирішення питання про застосування примусового заходу медичного характеру. На таку можливість указує Пленум Верховного Суду України у постанові від 19 березня 1982 p. "Про судову практику по застосуванню примусових заходів медичного характеру" (п. 3).
Формулювання п. 3 ч. 1 ст. 206 КПК "не встановлено особу, яка вчинила злочин" означає, що слідчий не виконав основного
Loading...

 
 

Цікаве