WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Захист в кримінальному процесі, його процесуальне становище - Курсова робота

Захист в кримінальному процесі, його процесуальне становище - Курсова робота

для ознайомлення.
Розгляд справи при несвоєчасному врученні підсудному зазначених документів може мати місце в цьому судовому засіданні лише тоді, коли про це просить підсудний (ст. 286 КПК). Мотивоване прохання його обов'язково заноситься до протоколу судового засідання.
5. Оголошення складу суду і роз 'яснення права відводу - наступна процесуальна дія, яка полягає в тому, що головуючий оголошує учасникам судового розгляду склад суду в даній справі, прізвище запасного народного засідателя, якщо він викликався і присутній, називає прізвища прокурора і громадського обвинувача, а також - захисника, громадського захисника, перекладача, експерта, спеціаліста та секретаря судового засідання і роз'яснює підсудному та іншим учасникам судового розгляду належне їм право відводу названих осіб. У випадку заявлен-ня будь-кому з перелічених осіб відводу суд вирішує це питання мотивованою ухвалою (постановою), винесеною в нарадчій кімнаті (ст. 287 КПК).
6. Вирішення питання про можливість розгляду справи у випадку неявки кого-небудь з учасників судового розгляду або інших викликаних у судове засідання осіб. Коли хто-не-будь з учасників судового розгляду або з викликаних у судове засідання осіб не з'явився, суд з'ясовує причини неявки і,вислухавши думку учасників розгляду, вирішує питання про можливість розгляду справи: його продовження чи відкладення (ст. 288-292 КПК).
7. Видалення свідків із залу суду. Коли суд визнає можливим почати слухання справи, головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання в окрему кімнату і вживає заходів, щоб допитані свідки не спілкувалися з недопитаними. Такі заходи зу-мовлені усуненням можливості впливу інформації, що оголошується і досліджується в суді, на характер їх показань. Потерпілі й експерти із залу суду не видаляються (ст. 293 КПК).
8. Роз'яснення прав і обов'язків учасникам судового розгляду. Виконавши попередні процесуальні дії, головуючий роз'яснює підсудному належні йому права в судовому засіданні. Після цього головуючий роз'яснює права й обов'язки потерпілому, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві, громадському обвинувачеві, громадському захисникові, спеціалістові й експертові. Експерта, крім того, він попереджає про кримінальну відповідальність за відмову виконати обов'язки експерта і за дачу завідомо неправдивого висновку (ст. 294, 295 КПК).
9. Заявлення і розв 'язання клопотань учасників судового розгляду. Закінчується підготовча частина опитуванням головуючим учасників судового розгляду, чи мають вони клопотання про виклик нових свідків і експертів та витребування і приєднання до справи нових доказів: документів, речових доказів та ін. У випадку заявлення таких клопотань і пояснення, на встановлення яких обставин вони спрямовані, суд вислуховує думку прокурора та інших учасників судового розгляду і розв'язує їх мотивованою ухвалою (постановою). Суд може і з власної
4.3 Касаційне провадження
Вироки й ухвали суду та постанови судді до набрання ними законної сили можуть бути оскаржені учасниками судового розгляду, а прокурором внесено на них касаційне чи окреме подання до вищестоящого суду - суду другої інстанції, який перевіряє їх законність та обгрунтованість і підтверджує правильність або усуває в межах своїх повноважень допущені судом першої інстанції порушення закону. Виняток становлять вироки Верховного Суду України, які касаційному оскарженню не підлягають і прокурор не може внести на них касаційне подання, але вони можуть бути опротестовані у порядку нагляду.
Отже, касаційне провадження - це стадія кримінального процесу, в якій суд другої інстанції на підставі касаційної скарги чи касаційного подання в межах наявних у справі та додатково поданих матеріалів перевіряє законність і обгрунтованість вироку, ухвали суду першої інстанції та постанови судді, що не набрали законної сили.
Такий порядок перевірки законності та обгрунтованості постановлених судом першої інстанції рішень, які не набрали законної сили, прийнято називати касаційним провадженням, принесені на такі рішення уповноваженими законом учасниками процесу скарги - касаційними скаргами, а подання прокурора - касаційним поданням. Суд, який перевіряє вирок суду першої інстанції, йменуеться касаційною інстанцією (касаційним судом), а особа, яка подала касаційну скаргу чи внесла касаційне подання (прокурор), - касатором. Строк, протягом якого постановлений вирок або ухвала (постанова) не набирають законної сили і сторона вправі оскаржити їх чи внести подання, називається касаційним.
Касаційне провадження є важливою гарантією досягнення цілей і виконання завдань кримінального судочинства. Воно допомагає попередити набрання законної сили неправосудними вироками, ухвалами і постановами, швидко виправити допущені судом першої інстанції помилки і цим самим забезпечити охорону прав, свобод і законних інтересів учасників процесу, а також сприяє поліпшенню якості роботи нижчестоящих судів та формуванню судової практики відповідно до вимог матеріального і процесуального закону.
Кримінально-процесуальний закон закріплює ряд важливих положень, які виражають суть, характер і демократизм касаційного провадження. Ці положення прийнято називати основними рисами касації.
Свобода оскарження вироків учасниками судового розгляду. Конституція України, відображаючи положення Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (ч. 5 ст. 14), закріплює як основну засаду судочинства в кримінальних справах "забезпечення ... касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом" (п. 8 ч. З ст. 129). Отже, кожний вирок суду (за винятком вироків, постановлених Верховним Судом України) може бути оскаржений уповноваженим законом учасником судового розгляду за своїм бажанням. Ніхто не може заборонити останньому подати касаційну скаргу. При цьому прокурор та його заступники в межах своїх повноважень мають право внести касаційне подання на вирок незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції, а помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити касаційне подання тільки у справах, у розгляді яких вони брали участь.
Кримінально-процесуальний закон не встановлює ніяких спеціальних вимог щодо форми і змісту касаційної скарги чи подання. Вони можуть бути подані рідною мовою скаржника, з наведенням мотивів незгоди з вироком чи без них як до суду, який постановив вирок (це стальне правило), так і до касаційного суду (ст. 347, 353
Поєднання перевірки законності з перевіркою обгрунтованості вироку. В процесі касаційного провадження суд другої інстанції не обмежується перевіркою дотримання під час провадження у справі вимог матеріального та процесуального законів. Він вивчає й оцінює наявні у справі докази і на
Loading...

 
 

Цікаве