WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Захист в кримінальному процесі, його процесуальне становище - Курсова робота

Захист в кримінальному процесі, його процесуальне становище - Курсова робота

участь. Клопотання, в основному, заявлялися про зменшення сум розкраденого, перекваліфікації злочинів, зупиненню справ. Ні одне з них слідчим задоволено не було.
Якщо слідчий на клопотання учасників процесу або за своєю ініціативою чи за вказівкою прокурора провів додаткові слідчі дії, він зобов'язаний ознайомити захисника і обвинуваченого.
Закінчивши попереднє слідство, слідчий складає обвинувальний висновок - процесуальний документ, в якому слідчий підводить підсумок попереднього розслідування у справі і формулює обвинувачення.
З обвинувальним висновком, обвинувачений після закінчення попереднього розслідування не знайомиться. Тому для забезпечення обвинуваченому права на захист у судовому засіданні, копія обвинувального вироку вручається йому не пізніше як затри доби до дня розгляду справи в суді (ст.. 254 КПК).
4. Реалізація функції захисту в судових стадіях
Діяльність органів попереднього розслідування щодо розкриття злочинів поділяється на кілька великих частин, які називаються стадіями. Кожна стадія перед із загальнимизавданнями має і власні завдання та особливості провадження. У КП України вісім стадій:
1. порушення кримінальної справи;
2. попереднє розслідування;
3. відання обвинуваченого до суду;
4. судовий розгляд;
5. касаційне провадження;
6. виконання вироку;
7. провадження в порядку нагляду;
8. відновлення кримінальної справи за ново виявленими обставинами.
Ці стадії складають систему кримінального процесу:
" віддання обвинуваченого до суду;
" судовий розгляд;
" касаційне провадження;
" виконання вироку;
" провадження в порядку нагляду;
" відновлення кримінальної справи.
Віддання обвинуваченого до суду
Суть стадії - суддя одноособово вивчає матеріали справи і, не вирішуючи наперед питання про винність обвинуваченого з'ясовує наявність або відсутність достатніх даних для розгляду справи у судовому засіданні. Встановивши що всі дані зібрані вірно без порушень, суддя виносить постанову, а суд ухвалу про віддання обвинуваченого до суду.
4.2 Судовий розгляд
Судовий розгляд кримінальної справи - щв встановлена законом система процесуальних дій суду та учасників судового розгляду, послідовне проведення яких спрямоване на всебічне, повне й об'єктивне дослідження матеріалів справи, встановлення в ній істини і винесення на цій основі законного, обгрунтованого і справедливого вироку. У межах цієї системи кримінально-процесуальний закон виділяє декілька структурних елементів - частин, які об'єднують процесуальні дії з чітко окресленим змістом: 1) підготовча частина судового-засідання;
2) судове слідство; 3) судові дебати; 4) останнє слово підсудного; 5) постановлення і проголошення вироку. Кожна з цих частин має свої конкретні завдання. Проте, перебуваючи у взаємозв'язку і взаємообумовленосгі, вони в кінцевому результаті своїм завданням мають правильне вирішення справи.
Судовий розгляд кримінальної справи бере свій початок з підготовчої частини. Її завдання полягає у створенні необхідних умов для повного, всебічного й об'єктивного проведення судового слідства, для належного дослідження та оцінки доказів і в кінцевому підсумку - винесення законного й обгрунтованого вироку. Саме в дій частині судового розгляду остаточно перевіряється, чи є необхідні процесуальні передумови для дослідження обставин справи, і у випадку встановлення перешкод для проведення судового слідства вживаються заходи щодо їх усунення, а також додаткові заходи для більш повного й об'єктивного з'ясування обставин справи.
Система процесуальних дій підготовчої частини здійснюється за чинним кримінально-процесуальним законом у такому порядку:
1. Відкриття судового засідання. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання й оголошує, яка справа буде розглядатися (ст. 283 КПК). У випадку розгляду справи про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 10 років (ч. 2. ст. 17 КПК), голову-ючий з'ясовує у підсудного (підсудних), чи погоджується він на розгляд справи суддею одноособове, чи бажає, щоб суд розглядав справу у складі трьох суддів. Заява підсудного з цього приводу є обов'язковою як для суду, так і для нього самого.
2. Перевірка явки учасників судового розгляду. Відкривши судове засідання, головуючий оголошує, хто Ь учасників судового розгляду і викликаних осіб з'явився, і повідомляє про причини неявки відсутніх, якщо вони йому відомі Після оголошення головуючим причин неявки деяких викликаних до суду осіб учасники процесу можуть поставній з цього приводу запитання йому чи секретарю судового засідання для уточнення оголошеної інформації. У разі необхідності суд чи суддя, який одно-особово розглядає справу, вживає заходів до з'ясування причин неявки викликаної особи та забезпечення її з'явлення до суду, коли це можливо. З'ясування справжньої причини неявки викликаних до суду осіб має важливе значення для подальшого провадження у справі.
Якщо в судове засідання з'явилися представники громадських організацій або трудових колективів для участі у справі як громадські обвинувачі або громадські захисники, суд перевіряє їхні повноваження і вирішує питання про допуск їх до участі у справі, про що виносить від-повідне рішення (ухвалу, постанову) (ст. 284 КПК). Але це питання вирішується судом у тому разі, коли воно не вирішувалось у стадії віддання обвинуваченого до суду чи відпали причини його негативного вирішення.
3. Роз'яснення перекладачеві його обов'язків -процесуальна дія, яка має місце, коли у розгляді справи бере участь перекладач. Головуючий роз'яснює йому обов'язок правильно робити потрібний у судовому засіданні переклад і попереджає його про відповідальність за ст. 178 КК за завідомо неправильний переклад, про що від перекладача відбирається підписка (ст. 285 КПК).
4. Встановлення особи підсудного. Суть цієї процесуальної дії полягає в тому, щоб переконатися, що підсудний є тією самою особою, яка віддана до суду. З цією метою суд з'ясовує його прізвище, ім'я, по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан та інші дані про його особу (громадянство, національність, незняту і непогашену судимість, інвалідність тощо).
Встановивши особу підсудного, головуючий запитує його, чи вручені йому і коли саме копія обвинувального висновку, а також копія ухвали розпорядчого засідання чи постанови судді, якщо ними змінено обвинувальний висновок, або повістка у справах приватного обвинува-чення.
Якщо підсудному зазначені документи не були вручені або вручені в строк, менший як три дні до розгляду справи в судовому засіданні, розгляд справи належить відкласти на три дні, обов'язково вручивши йому ці документи
Loading...

 
 

Цікаве