WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Захист в кримінальному процесі, його процесуальне становище - Курсова робота

Захист в кримінальному процесі, його процесуальне становище - Курсова робота


Курсова робота
на тему:
"Захист в кримінальному процесі,
його процесуальне становище"
План
Вступ
1. Поняття та значення захисту в кримінальному процесі
2. Захист і його процесуальне становище
Адвокат
Близькі родичі, опікуни і піклувальники
Громадський захист
3. Участь захисника в забезпеченні прав громадян
при впровадженні попереднього розслідування
4. Реалізація функцій захисту в судових стадіях
4.1 Віддання обвинувачення до суду
4.2 Судовий розгляд
4.3 Касаційне провадження
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
З 1991 року український народ вже майже 10 років будує правову, незалежну, демократичну, суверенну державу і по великому рахунку це йому вдається. Але розбудова правової держави є неможливою без створення гарантій для захисту прав людини взагалі та без забезпечення механізму функціонування такого специфічного демократичного інституту, як захист у кримінальному судочинстві. Саме моя робота стосується суб'єкта кримінального процесу, який здійснює функцію цього інституту-функцію захисту-захисника.
На мій погляд це дуже актуальна тема і її актуальність я доведу словами одного науковця: "Успешная деятельность суда, органов предварительного следствия и прокуратуры по выполнению задач уголовного судопроизводства, укрепления законности и правопорядка немислима, в первую очередь, без участи защитников…"1
В цій роботі я вважаю за потрібне розкрити поняття та значення захисту в кримінальному процесі, визначити хто може бути захисником, в чому полягає участь захисника в забезпеченні прав громадян при проведенні попереднього розслідування, встановити, як реалізуються функції захисту в судових стадіях.
На ці питання можна знайти відповідь опрацювавши деякі нормативні акти: Конституція України, кримінально-процесуальний кодекс України, постанови пленуму Верховного суду України та ін.
Науково теоретичні джерела: "Уголовно-процесуальная деятельность защитника" Святоцкого О. Д., Михеєнко М. М. та ін.
А також практичні джерела: кримінальні справи які вдасться опрацювати.
Я вважаю що робота по опрацюванню цієї роботи буде для мене дуже інтересною та корисною.
1. Поняття та значення захисту в кримінальному процесі
Деякі науковці поділяють поняття "захисту" на "захист в матеріальному смислі" та "захист в формальному смислі". Як поняттю позову в цивільному процесі відповідає поняття обвинувачення в процесі кримінальному, так поняттю відповіді в першому з них відповідає поняття захисту в другому. Захист в цьому смислі є відповідь на обвинувачення і утворює собою сукупність процесуальних прав та заходів направлених до огородження невинності обвинуваченого, підсудного та його прав та інтересів перед кримінальним судом. Це утворює зміст захисту, або "захист в матеріальному смислі", на відміну від "захисту в формальному смислі, означаючого право обвинуваченого, підсудного мати представника перед кримінальним судом".
На думку болгарського академіка С.Г. Павлова, "захист посилює законність, коли заперечує або послаблює позиції обвинувачення, коли відстоює правоту та законні інтереси обвинуваченого, підсудного коли застережує суд і органи попереднього слідства від порушень законності проти обвинуваченого".1
Відношення до інституту захисту в кримінальному судочинстві не завжди було однаковим. В літературі особливо наприкінці 20-х років, виголошувалися цілком негативні думки відносного цього кримінально-процесуального інституту. В ті роки рішуче проти участі захисника в попередньому розслідуванні висловлював А.Я. Вишинський, мотивуя це "недостаточно высокой и совершенной техникой нашего следственного аппарата, с одной стороны, и невозможно ожидать идеально-общественного подхода в исполнении принятого на себя дома защиты с другой".2
Позитивне рішення питання про участь захисника в попередньому розслідуванні в СРСР знайшло своє законодавче підґрунтя лише в "Основах уголовного судопроизводства Союза ССР и Союзных республик 1958 г. (ст. 22,23)".1
В час в Україні функція захисту проголошується на самому вищому рівні - в Конституції України (це підтверджує велике значення функції захисту) в ст. 63 закріплюється, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. В п.6 ч.3 ст. 129 говориться, що забезпечення обвинуваченому цього права є однією з основних засад судочинства. Ч. 2 ст. 59 визначає що для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє Адвокатура. В Конституції України також закріплено принцип презумпції невинності, згідно з яким особа вважається невинною у вчинені злочину і не може бути піддано кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не можу ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 1,2,3 ст. 62). Конституційні принципи забезпечення підозрюваному, обвинуваченому підсудному права на захист і презумпції не винуватості є важливою гарантією об'єктивного розслідуванню і судового розгляду справи та запобігання притягнення до кримінальної відповідальності невинних осіб.
Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист полягає в тому, що закон:
" поділяє їх учасників процесу такою сукупністю процесуальних прав, використання яких дозволяє їм особисто захищатися від підозри чи обвинувачення у вчиненні злочину, відстоювати свої законні інтереси;
" надає згаданим особам право скористатися юридичною допомогою захисника;
" покладає на особу, яка проводить дізнання, слідчого прокурора, суддю і суд обов'язок до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного роз'яснити їм право мати захисника і скласти про це протокол, надати їм можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення, забезпечити охорону їхніх особистих і майнових прав (ст.. 21 КПК України)1 , а також забезпечити безпеку підозрюваному, обвинуваченому, захиснику, законному представнику, членам сімей та близьким родичам цих осіб (ст.. 2 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві")2 .
2. Захисник і його процесуальне становище
Найбільш ефективним засобом забезпечення підозрюваному права на захист є участь в кримінальному процесі, оскільки через юридичну необхідність, а також психологічний шок, стан пригніченості, викликані фактом затримання, пред'явлення обвинувачення і засудження, вони неспроможні самі повністю реалізувати свої процесуальні права, особливо тоді, коли перебувають під вартою, тобто в ізоляції. Для
Loading...

 
 

Цікаве