WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Запобіжні заходи в українській системі кримінального процесу - Курсова робота

Запобіжні заходи в українській системі кримінального процесу - Курсова робота

КПК України дає про це вказівку органу дізнання або слідчому.
Постанова прозастосування як запобіжного заходу взяття під варту виконується органом, який обрав запобіжний захід. У необхідних випадках він має право доручити виконання постанови органам внутрішніх справ.
Один примірник постанови з санкцією прокурора направляється разом з арештованим у відповідне місце попереднього ув'язнення для виконання.
Доручення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора та суду виконати рішення про тримання під вартою як запобіжний захід є обов'язковим для органів внутрішніх справ.
Виконання постанови (ухвали, вироку) про застосування арешту полягає в доставці особи під вартою в місце попереднього ув'язнення.
Постанова (ухвала) перед виконанням об'являється обвинуваченому, що засвідчується його підписом на цьому документі.
Постанова слідчого, особи, яка провадить дізнання, прокурора, вирок або ухвала суду про обрання як запобіжного заходу взяття під варту е підставою для попереднього ув'язнення під варту.
Виконання постанови про взяття під варту обвинуваченого, який перебуває на території іншої держави, здійснюється через Прокуратуру України.
Якщо взяття під варту як запобіжний захід обрано щодо особи, у якої є неповнолітні діти, що залишаються без нагляду, слідчий зобов'язаний негайно внести з цього приводу подання до комісії у справах неповнолітніх для вжиття необхідних заходів до передачі цих дітей на піклування родичів або влаштування їх в дитячі установи-
Про вжиті заходи слідчий повинен письмово повідомити прокурора, а також заарештовану особу, а копію листа прилучити до справи.
Обираючи запобіжний захід у вигляді взяття під варту, особа, яка провадить дізнання, і слідчий зобов'язані з'ясувати. чи є у обвинуваченого (підозрюваного) діти до 18 років, які не можуть залишатися без нагляду. До справи доцільно приєднати довідку про склад сім'ї обвинуваченого (підозрюваного).
Якщо буде встановлено, що в сім'ї не залишається осіб, які можуть здійснювати нагляд за дітьми, особа, яка провадить дізнання, і слідчий зобов'язані негайно повідомити про це комісії у справах неповнолітніх за місцем проживання дітей.
При взятті підозрюваного чи обвинуваченого під варту слідчий зобов'язаний вжити заходів до охорони майна і житла ув'язненого, якщо вони залишаються без нагляду.
Вжиття заходів до охорони майна і житла ув'язненого, які залишилися без нагляду, доцільно оформлювати постановою.
Про заходи, вжиті до охорони майна і житла ув'язненого, слідчий чи особа, яка провадить дізнання, повинні повідомити його письмово під росписку на постанові.
Про арешт підозрюваного чи обвинуваченого та його місце перебування слідчий зобов'язаний сповістити членів його сім'ї (чоловіка або дружину чи іншого родича), а також повідомити за місцем його роботи.
Якщо обвинувачений є громадянином іншої країни, то копія постанови про арешт направляється в Міністерство іноземних справ України.
Процесуальним документом, який засвідчує виконання слідчим (особою, яка провадить дізнання) вказаних вимог, є приєднана до справи копія письмового повідомлення.
Строки тримання під вартою визначаються ст. 156 КПК України. Тримання під вартою під час розслідування справи не може тривати більше двох місяців. Цей термін може бути продовжений районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та прирівняним до нього прокурором у разі неможливості закінчити розслідування і за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу - до трьох місяців. Подальше продовження терміну може бути здійснено лише з причини особливої складності справи прокурором Автономної Республіки Крим, області, прокурором міста Києва, військовим прокурором округа, флоту та прирівняним до них прокурором - до шести місяців з дня взяття під варту.
Строк тримання під вартою понад шість місяців може бути продовжений заступником Генерального прокурора України - до одного року та Генеральним прокурором України - до півтора року.
Подальше продовження строку не допускається, і утримуваний під вартою обвинувачений підлягає негайному звільненню. У разі неможливості закінчити розслідування у повному обсязі в наданий законом строк тримання під вартою і за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу Генеральний прокурор України або його заступник дають згоду про направлення справи до суду в частині доказаного обвинувачення. Щодо нерозслідуваних злочинів справа виділяється в окреме провадження і закінчується загальним порядком.
Матеріали закінченої розслідуванням кримінальної справи мають бути пред'явлені для ознайомлення обвинуваченому та його захиснику не пізніше ніж за місяць до скінчення граничного строку тримання під вартою.
Час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку тримання під вартою як запобіжного заходу не враховується.
У разі повернення судом на нове розслідування справи, за якою термін тримання обвинуваченого під вартою скінчився, а за обставинами справи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінений бути не може, продовження строку тримання під вартою провадить прокурор, який здійснює нагляд за слідством, у межах одного місяця з моменту надходження до нього справи. Подальше продовження зазначеного строку провадиться з урахуванням часу перебування обвинуваченого під вартою до направлення справи до суду в порядку і в межах, встановлених ч. 1, 2 та 6 ст. 156 КК України.
Якщо суд першої або касаційної інстанції повернув справу на нове розслідування, час знаходження справи в суді не включається у строки тримання під вартою як запобіжного заходу в період розслідування.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою має бути порушено з таким розрахунком, щоб це питання було розв'язане до скінчення встановленого строку тримання під вартою. Це клопотання оформляється мотивованою постановою, в якій, зокрема, викладається суть справи, зазначається, коли обрано запобіжний захід, які обставини зумовлюють необхідність продовження строку тримання під вартою, які конкретні слідчі дії треба ще провести у справі, час, протягом якого вони мають бути проведені. Після отримання санкції на продовження строку слідчий зобов'язаний письмово повідомити про це адміністрацію місця попереднього ув'язнення та направити їй примірник постанови.
Строк перебування під вартою до винесення вироку зараховується в строк покарання. Особи, які перебувають в місцях попереднього ув'язнення, мають обов'язки та права, встановлені законодавством для громадян України, з обмеженнями, які витікають з режиму тримання під вартою.
Нагляд командування військової частини за обвинуваченим військовослужбовцем застосовується з метою забезпечити належну поведінку, а також явку обвинуваченого за викликом слідчого до суду.
При обранні запобіжного заходу, передбаченого ст. 163 КПК України, не потрібна згода командування
Loading...

 
 

Цікаве