WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Запобіжні заходи в кримінальному судочинстві України - Курсова робота

Запобіжні заходи в кримінальному судочинстві України - Курсова робота


Курсова робота
на тему:
"Запобіжні заходи в кримінальному судочинстві України"
ЗМІСТ
Вступ 3
1. Поняття, підстави і мета застосування запобіжних заходів. 4
2. Види запобіжних заходів та їх характеристика. 9
3. Процесульний порядок обрання, зміни і скасування
запобіжного заходу. 21
Висновки. 24
Список використаних джерел 25
ВСТУП
Сучасний стан криміногенної ситуації в Україні характеризується підвищенням кількості тяжких злочинів проти життя та здоров'я громадян, їх майнових інтересів, збільшення кількості організованих груп, а також значним загостренням положенням в окремих регіонах. Злочинність стала одним з факторів, які загрожують національній безпеці України. Усі ці та інші злочинні явища потребують рішучих дій з боку держави, що може бути пов'язано з необхідністю обмеження прав громадян та організацій шляхом застосування передбачених законом заходів процесуального примусу.
1. Поняття, підстави і мета застосування запобіжних заходів.
Заходи кримінально-процесуального примусу - це передбачені законодавством засоби примусового попередження та припинення неправомірних дій обвинуваченого та інших осіб для забезпечення встановлення істини в справі, які застосовуються при наявності підстав уповноваженими на те посадовими особами та органами з дотриманням процесуальних гарантій.
Як процесуального примусу, запобіжного заходу відрізняються від покарання за своєю юридичною природою. Вони встановлені кримінально-процесуальним, а не майновим законом, обмежують права обвинуваченого у відношенні до якого діє презумпція невинності., а не того, кого засуджено, застосовуються на обмежений строк.
Система запобіжних заходів, закріплена в законі, дозволяє індивідуалізувати їх застосування з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особистості обвинуваченого чи підозрюваного та інших обставин.
Застосовуються запобіжні заходи слідчим, органом дізнання, прокурором і судом за наявності до того необхідних фактичних та юридичних підстав.
Запобіжні заходи обираються щодо обвинуваченого і лише у виключних випадках - щодо підозрюваного. Якщо ж урахувати, що постанова про притягнення як обвинуваченого, виходячи із змісту ст.131 КПК України ("Коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого"), виноситься за наявності достатніх доказів, які викривають особу у вчиненні злочину, то й запобіжні заходи можуть бути обрані тільки за наявності таких доказів. Іншого й бути не може. Адже в силу Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 1 грудня 1994 року громадянин має право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди у разі його незаконного арешту, а вказане право виникає в тому разі, коли у розлідуваній справі винесено постанову про її закриття за відсутністю складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину. Отже, законним арешт вважатиметься тільки в разі, коли доведено наявність у діях обвинуваченого складу злочину, коли зібрано неспростовані докази вчинення ним злочину.
Таким чином, головною фактичною підставою обрання запобіжного заходу є наявність неспростовних доказів вчинення обвинуваченим (підозрюваним) кримінально караного діяння.
Для обрання запобіжного заходу потрібні також додаткові фактичні підстави1: наявність даних, які вказують на те, що обвинувачений (підозрюваний) може приховатися від слідства та суду, перешкодити встановленню об'єктивної істини у справі, продовжити злочинну діяльність, перешкодити здійсненню правосуддя та виконання вироку.
Виключні випадки, за яких допустимим є обрання запобіжного заходу щодо особи до пред'явлення обвинувачення, можуть мати місце, наприклад за таких обставин:
- підозрюваного затримано, строк затримання закінчується, звільнення з під варти невиправдане з причин тяжкості вчиненого злочину та інших обставин, однак висунити обвинувачення не є можливим, оскільки в строки, які залишилися, не можна забеспечити явку обраного підозрюваним захисника або перекладача;
- для пред'явлення обвинувачення потрібно уточнити особистість затриманого, хоча сам факт вчинення злочину саме даною особою не викликає сумніву;
- затриманий тимчасово захворів тяжкою хворобою і не може брати участь в слідчих діях.
Якщо запобіжний захід обрано щодо підозрюваного, то в такому разі обвинувачення має бути пред'явлено не пізніше десяти діб з моменту застосування запобіжного заходу, або запобіжний захід відміняється.
До обвинуваченого або підозрюваного може бути вжито тільки один із вказаних в законі запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про застосовування запобіжного заходу, слід враховувати також тяжкість вчиненого злочину, особистість обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, сімейний стан (ст. 150 КПК України).
Слід брати до уваги обтяжуючи та пом'якшуючі обставини, ступінь суспільної небезпечності злочину.
Особистість обвинуваченого (підозрюваного) характеризують, зокрема, його минула діяльність, тяжкість інкримінуємого злочину, наявність або відсутність певних занять, постійного місця проживання тощо.
Вік, здоров'я, сімейний стан обвинуваченого (підозрюваного) також можуть суттєво вплинути на обрання конкретного запобіжного заходу. До неповнолітніх, осіб похилого віку, тяжко хворих, вагітних жінок, годуючих та одиноких матерів, багатодітних батьків взяття під варту, як правило, не застосовується.
Питання про наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу вирішує в кожному конкретному випадку особа, яка провадить розслідування у справі, прокурор та суд, беручи до уваги, зокрема, дані про те. що у обвинуваченого немає постійного місця проживання або постійних занять, що він намагався схилити свідків або потерпілих до давання невірних показань, знищити документи, предмети, які можуть стати речовими доказами, що він замислює або готує новий злочин.
Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор та суд мають право, але не зобов'язані вжити запобіжний захід. Визнавши непотрібним його обрання, а також за відсутності підстав для його застосування, вони обмежуються відібранням у обвинуваченого письмового зобов'язання про явку. Це зобов'язання не є запобіжним заходом, і постанови про його, відібрання виносити не потрібно. У разі порушення такого зобов'язання щодо обвинуваченого можуть бути застосовані привод або запобіжний захід.
Про застосування запобіжного заходу особа, яка провадить дізнання, слідчий і прокурор виносять мотивовану постанову, а суд - ухвалу, або ж це питання вирішується у вироці.
Юридичною підставою обрання запобіжного заходу є постанова слідчого, органу дізнання та прокурора або ухвала суду, винесені у відповідності з законом. Законним таке рішення буде тоді, коливоно винесене за порушеною кримінальною
Loading...

 
 

Цікаве