WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Дізнання, його загальні принципи - Курсова робота

Дізнання, його загальні принципи - Курсова робота

прокурором або їхніми заступниками - до шести місяців. Надалі продовжувати строк попереднього слідства можуть лише Генеральний прокурор України або його заступники.
Якщо справа повернута судом для провадження додаткового слідства, його строк встановлюється в межах одного місяця. Подальше подовження строку слідства в цих справах здійснюється на загальних підставах.
3.1. Слідчі дії.
До слідчих дій, які провадяться органами розслідування в українському кримінальному процесі належать: допит свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, експертів; очна ставка; пред`явлення для впізнання; обшук; виїмка; огляд; ексгумація трупа; освідування; відтворення обстановки та обставин події; провадження експертизи; накладення арешту на майно, поштово-телеграфну кореспонденцію.
Основним способом одержання інформації, зафіксованої в пам`яті людей, є допит потерпілих, свідків, підозрюваних та обвинувачених. Інформація отримана таким чином є для слідчого вкрай необхідною. Вона допомагає йому вибрати правильний напрям роботи, перевірити отриману процесуальну інформацію, більш повно і всебічно досліджувати матеріали справи.
Допит свідка й потерпілого. Допит свідка - слідча дія, яка найчастіше застосовується органами розслідування. Свідка можна допитувати про факти, які стосуються даної справи, а також про особу підозрюваного чи обвинуваченого, потерпілого. Свідок має право відповідно до положень Конституції України відмовитися давати показання відносно близьких родичів, коло яких визначається законом.
Свідок викликається до слідчого повісткою, яка вручається під розписку свідкові, а в разі його тимчасової відсутності - кому-небудь з дорослих членів його сім`ї, домоуправлінню, сільській або селищній Раді народних депутатів чи адміністрації за місцем його роботи. Свідок може бути викликаний також телеграмою або телефонограмою.
Свідок допитується в місті провадження попереднього слідства, а в разі необхідності - в місці його перебування. Він допитується окремо і за відсутності інших свідків. При цьому слідчий вживає заходів, щоб свідки, викликані в одній справі не змогли спілкуватися між собою до закінчення допиту.
Перед допитом слідчий встановлює особу свідка, повідомляє його, в якій справі він викликаний, і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу завідомо неправдивих показань. Потім він з`ясовує стосунки між свідком і підозрюваним чи обвинувачуваним, потерпілим і починає допит.
Допит свідка практично ділиться на дві частини. Перша з них являє собою вільну розповідь свідка про відомі йому обставини справи, друга складається із запитань слідчого й відповідей на них.
Допит свідка оформляється протоколом, у якому вказуються: прізвище, ім'я та по батькові свідка, його вік, громадянство, національність, освіта, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання, а також відомості про його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим і потерпілим. У протоколі зазначається, що свідкові роз`яснено його обов`язки і відповідальність за відмову давати показання і за дачу завідомо неправдивих показань. Показання свідка та відповіді на поставлені йому запитання викладаються в перший особі й по можливості дослівно. Свідкові, коли він про це просить, може бути надана можливість особисто написати свої показання в присутності слідчого, про що зазначається в протоколі. Після закінчення допиту слідчий пред`являє свідкові протокол для прочитання. На прохання свідка протокол може бути йому прочитаний слідчим. Свідок і особи, які були присутні при допиті, мають право просити про внесення доповнень і поправок до протоколу. Свідок підписує кожну сторінку протоколу (ст. 170 КПК).
Допит потерпілого ведеться за тими ж правилами, що й допит свідка. КПК України встановлює лише одну особливість: потерпілого попереджають лише про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, тобто давати показання - це право, а не обов`язок потерпілого і відповідно до цього права він може відмовитися від дачі показань.
Очна ставка полягає в одночасному допиті двох раніше допитаних осіб, у показаннях яких є суперечності з приводу одних і тих же обставин. Вона може бути проведена між двома свідками, потерпілими, свідком і потерпілим, свідком та обвинуваченим, між двома обвинуваченими тощо.
Існує визначений порядок проведення очної ставки. Спочатку слідчий встановлює, чи знають особи, викликані на очну ставку, один одного і в яких стосунках вони перебувають між собою; свідків попереджають про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань. Потім викликаним на очну ставку особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини справи, для з`ясування яких призначена очна ставка, після цього слідчий ставить запитання й особи, викликані на очну ставку, з дозволу слідчого можуть ставити запитання одна одній; оголошення показань, даних учасниками очної ставки на попередніх допитах, дозволяється лише після дачі ними показань на очній ставці та запису їх до протоколу. Про проведення очної ставки слідчий складає протокол. Допитані особи мають право вимагати доповнення протоколу і внесення до нього поправок. Протокол підписує кожна з допитаних осіб та слідчий (ст. 173 КПК).
Пред'явлення особи та предметів для впізнання. Суть цієї слідчої дії полягає в тому, що свідку, потерпілому, обвинуваченому або підозрюваному пред`являються особа чи предмет для того щоб вони засвідчили, чи той це предмет чи особа, які вони раніше бачили і про які давали показання (ст.174 -176 КПК).
Порядок пред`явлення особи для впізнання такий: свідка, потерпілого, підозрюваного чи обвинуваченого спочатку допитують про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких упізнаючий бачив цю особу, про що складається протокол допиту; особа, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому разом з іншими особами тієї ж статі у кількості не менше трьох, які не мають різких відмінностей у зовнішності та одязі; особі, що підлягає впізнанню, пропонується зайняти будь-яке місце серед інших осіб, що пред'являються.
Свідка і потерпілого перед упізнанням попереджають про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань; впізнаючому пропонують вказати особу, яку він упізнав, і пояснити за якими ознаками він її впізнав. У разі неможливості пред'явлення особи впізнання може проводитися за фотознімком, поданим одночасно з не менш як двома іншими фотознімками. Пред`явлення особи для впізнання здійснюється в присутності двох понятих.
За тими ж правилами пред'являються і предмети для впізнання. Про дану слідчу дію складається протокол, який підписується всіма особами, котрі брали участь у проведенні впізнання, понятими й слідчими. До протоколу додаютьсяфотознімки, якщо особи або предмети, пред`явлені для впізнання були сфотографовані.
Обшук і виїмка. Обшук проводить слідчий у тих випадках, коли він має достатні дані вважати, що знаряддя
Loading...

 
 

Цікаве