WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Вирішення питань про порушення кримінальної справи - Курсова робота

Вирішення питань про порушення кримінальної справи - Курсова робота

особою, що розглядає питання про порушення кримінальної справи. Але у всіх випадках фактичні дані повинні бути піддані всебічній оцінці. Для цього відповідно до ст. 97 КПК України повинна бути проведена попередня перевірка: витребувані необхідні матеріали, отримані пояснення, проте без проведення слідчих дій. Тобто перевірка не повинна перетворюватися в збирання доказів, що викривають конкретну особу.
У випадках, що не терплять зволікань, до порушення кримінальної справи вирішується зробити огляд місця події. Після цього при наявності надійних підстав кримінальна справа порушується негайно.
2.3 Обставини, що виключають провадження по кримінальній справі.
Для того, щоб порушилася кримінальна справа, повинен бути законний привід і достатня підстава. При відсутності підстав до порушення кримінальної справи, при наявності обставин, що виключають провадження по справі, прокурор, слідчий, орган дізнання і суд відмовляють у порушенні кримінальної справи.
Перелік обставин зазначений у ст. 6 КПК України. Дана норма не вичерпує всіх підстав, що виключають провадження по кримінальній справі. Її перелік охоплює лише ті підстави, застосування яких:
а) можливо як при відмові в порушенні справи, так і при припиненні провадження по справі;
б) відноситься до компетенції всіх органів попереднього розслідування і суду;
в) не пов'язано з питанням про заміну покарання іншими мірами.
Відсутність події злочину (п. 1) признається підставою для відмови в порушенні справи, коли сама подія (наприклад убивство, крадіжка) не існувала (особу, що вважалася убитою, виявилася живою; крадіжка виявилася результатом рахункової помилки і т.д.); у випадку самогубства, нещасного випадку, аварії і т.д., - якщо дані про вчинений злочин, на які вказував заявник матеріалами перевірки не підтвердилися, а подія була результатом дій самого потерпілого або стихійних явищ.
Відсутність в діянні складу злочину (п. 2) може бути визнано підставою для відмови в порушенні справи, коли в первинних матеріалах була вказівка на конкретну особу, якщо:
а) подія, із приводу якої велося провадження, мало місце, але ці дії носили правомірний характер (необхідна оборона, крайня необхідність і т.д.);
б) подія явилася результатом дій даної особи, містила ознаки злочину, але немає одного з обов'язкових елементів складу злочину; склад злочину відсутній, зокрема, у випадках:
- малозначності вчиненого і відсутності в зв'язку з цим суспільної небезпеки (ч.2 ст. 7 КК);
- добровільної відмови від доведення злочину до кінця, якщо фактично вчинене діяння не містить іншого складу злочину (ст. 18 КК);
- вчинення суспільно небезпечного діяння в стані неосудності(ст. 12 КК)
- вчинення злочину особою, що не є суб'єктом злочину.
За скінченням строків давності (п.3). Поняття і строки давності сформульовані в ст.78 УК РФ. Якщо з моменту вчинення злочину (за винятком злочинів проти миру і безпеки людства та воєнних злочинів (ст. 6 Міжнародного воєнного трибуналу від 8 серпня 1945 р.) пройшло визначена кількість років і особа протягом цього терміну не вчинилася нового злочину, кримінальна справа не порушується.
Внаслідок акту амністії , якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також у зв'язку з помилуванням (п. 4) Містить у своєму тексті межі його застосування. Якщо такий акт указує на припинення провадження справ визначеної категорії, правоохоронні органи не мають права порушувати кримінальні справи цієї категорії. У випадку незгоди особи кримінальна справа порушується в звичайному порядку.
Щодо особи, яка не досягла на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння чотирнадцятирічного віку (п. 5). По загальному правилу суб'єктами злочину можуть бути особи, які досягли на момент вчинення злочину 16 років. У виняткових випадках за вчинення злочинів, що вичерпує перелік яких міститься в ч. 1 ст. 10 КК України, припускається притягнення до відповідальності з 14 років.
Примирення потерпілого з обвинувачуваним по справах, які порушуються не інакше як по скарзі потерпілого (п. 6) служить обставиною, що виключає провадження, крім випадків, передбачених ст. 27 КПК (заподіяння побоїв, легкого шкоди здоров'ю, образа і т.п.).
За відсутність скарги потерпілого, якщо справа може бути порушено не інакше як по його скарзі (п.7). Ця обставина відноситься до двох різноманітного по ступені суспільної небезпеки категоріям справ. У першу входять справи так названого приватного обвинувачення (ч. 1 ст. 27 КПК), коли суспільна небезпека діянь значною мірою визначається оцінкою потерпілого факту порушення його інтересів.
До другої категорії відносяться справи про згвалтування без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 117 КК України)Такі справи порушуються тільки по скарзі потерпілих (справи так званого приватно-публічного обвинувачення), але закривати такі справи за примиренням потерпілої з обвинуваченим не можна (ч.2 ст. 27 КПК). Водночас законом передбачені випадки, коли прокурор у силу того, що потерпілий не в змозі захищати свої законні інтереси або справа має особливе громадське значення, порушує справу при відсутності скарги.
Смерть правопорушника (п. 8) виключає порушення кримінальної справи, тому що знеособлює подальше провадження, виводить із нього суб'єкта кримінальної відповідальності.
Але іноді кримінальна справа порушується і після смерті правопорушника. Таке рішення приймається в разі потреби реабілітувати мертвого, відновити кримінальну справу у відношенні інших осіб (ст. 27 КПК) або по нововиявлених обставинах.
Щодо особи, щодо якої є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави ( п. 9).
Наявність невідміненої постанови (п. 10) органа дізнання, слідчого, прокурора про припинення справи по тому ж обвинуваченню, крім випадків, коли необхідність порушення справи визнана судом, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа (п. 11 ст.6 КПК). Перешкоджає порушенню даної кримінальної справи і наявність раніше винесеного і невідміненої постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
Якщо про відмову в порушенні кримінальної справи по тому ж факту є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора, крім випадків, коли необхідність порушення кримінальної справи визнано судом, у провадженні якого перебуває кримінальна справа (п.11).
3. Відмова у порушенні кримінальної справи.
У випадку відсутності підстав для порушення кримінальної справи, прокурор, слідчий, орган дізнання і суддя відмовляють у порушенні кримінальної справи (ч.1 ст.99 КПК України). Про відмову в порушенні кримінальної справи виноситься мотивована постанова, у якій особлива увага звертається на обгрунтуванні такого рішення. У постанові повинно бути зазначено, чому саме подія, про яку повідомлялося, визнано такою, що не мала місце, або в ньому відсутні ознаки злочину, або приведені інші обставини, що виключають виробництво в справі.
У постанові про відмову в порушенні кримінальної справи з приводу діяння, про котре повідомлення або заяву говориться як про злочин, але воно таким не признається, повинні бути приведені конкретні дані, що
Loading...

 
 

Цікаве