WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Вирішення питань про порушення кримінальної справи - Курсова робота

Вирішення питань про порушення кримінальної справи - Курсова робота

цих випадках порушення кримінальної справи і притягнення до кримінальної відповідальності максимально зближається, але усе ж таки не співпадуть, тому що і тут винесення постанови про притягнення в якості обвинувачуваного буде зроблено вже після порушення кримінальної справи. 6
Таким чином, стадія порушення кримінальної справи - це перша самостійна стадія кримінального процесу, що виражається у встановленні компетентним органом держави (органом дізнання, слідства, прокуратури, судом) умов, необхідних для порушення кримінальної справи, і в прийнятті рішення про порушення кримінальної справи, або, при відсутності таких умов, про відмову в цьому.
2. Порядок порушення кримінальної справи.
2.1 Органи і посадові особи, що мають право порушувати кримінальні справи.
При порушенні кримінальної справи вирішуються багато важливих питань, що торкаються прав та законних інтересів громадян. Тому у відповідності зі ст. 4, 97, 98 КПК України це право надане тільки суду, прокурору, слідчому й органу дізнання.
У кожному випадку виявлення ознак злочину ці органи "зобов'язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочини і до їх покарання (ст. 4 КПК).
Ніякі інші органи держави таким правом не володіють, а їхнє звернення про притягнення особи до кримінальної відповідальності може розглядатися тільки як привід до порушення кримінальної справи.
До числа осіб, зобов'язаних порушувати кримінальні справи, насамперед відноситься прокурор.
Прокурор має право порушити кримінальну справу на будь-який злочин, незалежно від підслідності справи. Це випливає з покладеної на прокурора функції нагляду за виконанням законів, виконуючи який, він, виходячи з характеру порушення закону посадовою особою, виносить мотивовану постанову про порушення кримінальної справи.
Прокурор, при наявності законного приводу і достатньої підстави, виносить постанову про порушення кримінальної справи і передає його з усіма матеріалами для розслідування слідчому або органу дізнання . А слідчий, що одержав цю постанову, справу не порушує тому що вона вже порушена прокурором, а виносить постанову про прийняття справи до свого провадження і приступає до попереднього слідства.
Слідчий порушує кримінальні справи в межах своєї компетенції, виходячи з правил про підслідність (ст.112 КПК). Слідчий порушує кримінальну справу, якщо дані про злочин отримані безпосередньо ним. В даному випадку він виносить постанову про порушення кримінальної справи і приймає його до свого провадження для розслідування. У даному випадку слідчий виносить одну постанову, але в ньому юридично містяться дві постанови, що відносяться до різноманітних стадій кримінального процесу: 1) постанова про порушення кримінальної справи, що відноситься до стадії порушення кримінальної справи, 2) постанова про прийняття справи до свого провадження, що складає початковий момент попереднього слідства (ст.113 КПК) . Про порушення кримінальної справи слідчий повинен повідомити прокурора.
Суддя порушує кримінальну справу одноособово своєю постановою, якщо відповідна заява або повідомлення про злочин подано безпосередньо в суд і в ньому вбачається підстава до порушення кримінальної справи.
Перелік органів і посадових осіб, уповноважених порушувати кримінальні справи, є вичерпним.
Поряд із загальним порядком порушення кримінальних справ законодавством встановлений особливий порядок порушення справ у відношенні визначених категорій осіб. У першу чергу це стосується судів, присяжних і народних засідателів, слідчих, прокурорів. Це обумовлено необхідністю забезпечення незалежності судів, прокурорів і слідчих і належного виконання ними своїх обов'язків.
Заява або повідомлення про злочин повинні бути розглянуті не пізніше трьох діб з дня її надходження. Протягом цього строку прокурор, слідчий, орган дізнання чи суддя зобов'язані прийняти рішення про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи чи про направлення заяви або повідомлення за належністю, тобто за підслідністю чи підсудністю (ч.2 ст. 97 КПК).
Якщо питання про порушення кримінальної справи не може бути вирішено на підставі даних, що є в заяві чи повідомленні, провадиться перевірка цих документів у строк 10 днів. Така перевірка здійснюється, в основному, здійснюється шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів (ч. 4 ст. 97 КПК). В окремих випадках виникає потреба звернутись до відповідних організацій чи установ з вимогою провести ревізію (ч. 1 ст. 66 КПК) чи відомчу перевірку. Органи дізнання можуть здійснювати перевірку оперативним шляхом.
Рішення про порушення кримінальної справи оформляється постановою прокурора, слідчого, органа дізнання, судді або визначенням суду.
У постанові, що складається з вступної, описової і резолютивної частин, повинно бути відзначено час і місце винесення рішення, ким воно складено, тобто ким збуджена дана справа, привід і підстава до порушення кримінальної справи, стаття Кримінального кодексу України, по ознаках якої справа порушується, а також подальше направлення справи, тобто кому воно передано для розслідування або судового розгляду. Стаття особливої частини кримінального кодексу може бути зазначена тільки приблизно, тому що деякі обставини, від яких залежить точна кваліфікація діяння, у момент порушення кримінальної справи бувають ще невідомі або відомі не цілком. Тобто мається на увазі та стаття КК , під ознаки якої найбільше підходять фактичні обставини справи в тому вигляді, у якому вони відомі в момент порушення справи. Але при всій умовності і приблизності кримінальної кваліфікації діяння у момент порушення справи така кваліфікація повинна бути зроблена обов'язково, тому що тільки таким способом можна забезпечити порушення кримінальної справи по злочину (кримінально карного діяння), а не по відношенню фактів, які не являються злочином.
2.2 Приводи і підстави порушення кримінальної справи.
Для порушення кримінальної справи необхідні привід і підстава.
Приводом до порушення кримінальної справи є встановлені законом джерела інформації про вчинений злочин або злочин, що готується, яким закон надає значення юридичних фактів, що зобов'язують орган дізнання, слідчого, прокурора і суд (суддю) прийняти рішення про те, чи варто приступати до провадження по кримінальній справі.
Відповідно до ст.94 КПК України ними можуть бути:
1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місті вчиненнязлочину або з поличним;
3) явка з повинною;
4) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Заяви або повідомлення громадян - це найбільш поширений привід до порушення кримінальної справи. Заява громадянина являє собою усне або письмове повідомлення про злочин, зроблене конкретною особою й адресоване органам, уповноваженим порушувати кримінальні
Loading...

 
 

Цікаве