WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування колективного і державного майна - Реферат

Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування колективного і державного майна - Реферат

відшкодована тією організацією, майно якої рятував потерпілий (ст.467 ЦК України).
Суб'єктами даного зобов'язання є: громадянин, який має право на відшкодування понесеної шкоди і він виступає в особі кредитора (потерпілого) таорганізація, що зобов'язана цю шкоду відшкодувати, виступає в особі боржника .
Право вимагати відшкодування шкоди, понесеної при рятуванні майна організації, належить будь-якому громадянинові, який, виконуючи свій громадський обов'язок, зазнав цієї шкоди. До того, немає значення, чи ці дії вчинені під час виконання трудових обов'язків, чи ні, важливо, щоб вони являли собою здійснення, громадського обов'язку.
Слід підтримати висловлений у літературі погляд, за яким право на відшкодування за статтею 467 ЦК України мають так звані професійні рятувальники, оскільки вихідна позиція є хибною - такі працівники зобов'язані ризикувати своїм життям і здоров'ям у силу трудових (службових) обов'язків і ризик шкідливих наслідків повинен падати на них . У разі смерті громадянина-рятувальника право вимоги належить особам, які мають право на відшкодування шкоди в зв'язку зі смертю годувальника .
Обов'язок відшкодування шкоди покладено на організацію, майно якої рятував потерпілий. Для визначення організації-боржника вирішальним є приналежність даного майна організації. Йдеться про державні підприємства і установи, громадські об'єднан-ня, кооперативи (колгоспи), колективні підприємства, господарські товариства тощо, яким майно належить відповідно на праві колективної власності, повного господарського відання або на праві оперативного управління. Якщо майно в момент рятування знаходилось в іншій організації (оренда, перевезення, збереження тощо) або навіть у громадянина (прокат), то зобов'яза-ним суб'єктом буде організація, якій належить майно. Коли майно належало кільком організаціям, тоді шкода, якої громадянин зазнав у зв'язку з його рятуванням, відшкодовується організаціями солідарно.
Зміст зобов'язання, що виникає внаслідок рятування колективного і державного майна, складає право потерпілого одержати відшкодування шкоди, якої він зазнав, і обов'язок організації-боржника відшкодувати цю шкоду.
Об'єктом зобов'язання є відшкодування шкоди потерпілому, якої він зазнав, рятуючи майно організації .
2. Підстави виникнення зобов'язань, пов'язаних з рятуванням колективного і державного майна
Обов'язок відшкодування організацією шкоди громадянинові при рятуванні її майна виникає за таких підстав:
а) наявність шкоди;
б) спрямованість дій громадянина на рятування колективного і державного майна;
в) реальність небезпеки, що загрожувала колективному або державному майну;
г) причинний зв'язок між діями громадянина по рятуванню майна і шкодою, якої зазнав громадянин.
Шкода, якої зазнав громадянин при рятуванні колективного або державного майна, може виражатись у пошкодженні або знищенні належного йому майна, в повній або частковій втраті заробітку, викликаною втратою або зменшенням працездатності, а також у витратах, викликаних ушкодженням здоров'я (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо).
У випадку смерті громадянина шкода виражається у втраті засобів до життя непрацездатними особами, які перебували на утриманні померлого або мали право на таке утримання (частини друга, третя ст.456 ЦК України), а також у витратах, понесених на поховання (ст.459 ЦК України). Рятування колективного і державного майна виявляється у тому, що громадянин вчиняє фактичні дії на відвернення небезпеки, що загрожувала колективному або державному майну (наприклад, зупиняє поїзд, чим запобігає аварії; повідомляє про загрозу небезпеки), або на її зменшення чи ліквідацію: бере участь у гасінні пожежі, знищує речі, що загрожували вибухом, тощо. Правове значення має в цьому випадку не вид дії громадянина, а її цілеспрямованість. Не має значення і та обставина, що громадянин за власною ініціативою чи за проханням інших осіб брав участь у рятуванні колективного або державного майна.
Обов'язок організації відшкодувати шкоду, якої зазнав громадянин при рятуванні її майна, виникає незалежно від наслідків рятування. Власне цю обставину підкреслює й закон, вживаючи термін "при рятуванні", а не "в рятуванні". Отже, вимога громадянина до організації грунтується на факті виникнення у нього шкоди, а не на ефективності дії щодо відвернення небезпеки, яка загрожувала майну організації. Організація не може ухилятися від обов'язку відшкодування шкоди, посилаючись на ту обставину, що остання значно переважає шкоду, яка була або могла бути відвернена.
Обов'язок організації відшкодувати шкоду виникає і в тих випадках, коли дії громадянина були спрямовані на рятування майна громадян, що знаходиться у володінні організації. Правовою підставою знаходження майна громадянина в організації можуть бути відповідні договори, наприклад, комісії, схову, побутового підряду тощо. Приймаючи в даному випадку майно громадян, організація зобов'язана забезпечити його збереження. При нез-береженні майна громадян організація зобов'язана відшкодувати вартість втраченого або пошкодженого майна, що викличе в організації збитки. Тому громадянин, який здійснює рятування такого майна, запобігає шкоді, що могла понести організація, тим самим діє в інтересах організації.
Для виникнення відносин, що регулюються статтею 467 ЦК України, необхідно, щоб дії громадянина щодо рятування були обумовлені небезпекою, що загрожувала знищенню, втраті або пошкодженню майна організації. Небезпека може бути викликана стихійним лихом (повінь, землетрус, ураган), злочинним зазіханням на колективне або державне майно (пограбування, крадіжка), а також діями працівників організації внаслідок неналежного виконання ними своїх службових (трудових) обов'язків.
Небезпека, що загрожує колективному або державному майну, повинна бути реальною та наявною, об'єктивно існувати і фактично бути на момент вчинення дії по рятуванню. Наявність небезпеки потребує вчинення дій раптово, не чекаючи її погодження з відповідними особами.
Для виникнення обов'язку відшкодувати шкоду необхідно, щоб між діями потерпілого по рятуванню колективного або державного майна і шкодою, якої він зазнав, був причинний зв'язок.
У цьому зобов'язанні немає заподіювача шкоди. Причиною шкоди потерпілого є його дії, якими він рятував майно. Організація зобов'язана відшкодувати шкоду, якщо вона виникла внаслідок дій потерпілого щодо рятування її майна.
Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування колективного і державного майна, зовні подібні до зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди. І в першому, і в другому випадках йдеться про відшкодування шкоди. Однак між вказаними зобо-в'язаннями є істотна різниця. Зобов'язання із заподіяння шкоди
Loading...

 
 

Цікаве