WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Історія криміналістики - Реферат

Історія криміналістики - Реферат

такий заклад був створений в 1890 р., як антропометрична станція. В 1892 відкрилось ще 12 подібних станцій єдина з яких була на території України - це Одеська анторпометрична станція, і лише в 1901 р. така станція була створена в Києві.В цих бюро за допомогою антропометрії та частково дактилоскопії проводилась реєстрація та ідентифікація злочинців. Слід зазначити, що в Росії дактилоскопія не була належним чином оцінена і розглядалась, як допоміжний метод до антропометрії. Хоча можна відмітити, що мало по малу по ініціативі окремих посадових осіб (начальник Києвської сискної поліції - колежський секретар Г.М.Рудой) дактилоскопія зайняла належне місце серед методів ідентифікації злочинців.
З метою поширення позитивного досвіду та уникнення помилок в криміналістиці проводяться з"їзди експертів-криміналістів. Перший такий з"їзд був проведений 1-9 липня 1915 р. в Петрограді. Його учасниками були керівники кабінетів науково-судових експертиз, помічники, окремі судді, медики судові слідчі.
Наука криміналістика і судові-експертні установи в Україні по справжньому почали створюватись тільки після скасування старих судових установ.
3 грудня 1918 р. декретом Тимчасового робітничого-селянського уряду України була створена Всеукраїнська Надзвичайна комісія, 14 лютого 1919 р. було прийняте "Тимчасове Положення про народні суди і революційні трибунали", а 1 березня 1919 р. - про Народний комісаріат юстиції (НКЮ), який контролював діяльність судів та слідства. Для ціого в структурі юстиціцї було створено контрольно-слідчий відділ.
16 квітня 1919 р. Рада Народних Комісарів УСРР також прийняла декрет "Про організацію карного розшуку", який не тільки закріпив правове положення вже діючих у деяких містах карно-розшукових установ, але й визначив на території держави єдину організацію карного розшуку. Карний розшук УСРР був підпорядкований НКЮ і в структурному відношенні складався з судово-карного розшуку, в обов"язки якого входило вжиття оперативно-розшукових заходів і судово-карної міліції, на яку покладалось проведення дізнання.
3 квітня 1920 р. РНК УСРР прийняла "Положення про організацію відділів карного розшуку", яке закріпило в Україні аналогічне, прийнятим у РСФРР, організаційно-правових форм побудови апарату карного розшуку. Тепер він був складовою частиною міліції і переходив у підпорядкування НКВС. Розшук злочинців в основному здійснювався за ознаками словесного портрета, для чого була прийнята "Інструкція по складанню словесного портрета", рекомендовані правила фотографування злочинців і трупів сигналітичним методом. У 1922 р. губернські відділи розшуку були обладнанні засобами дактилоскопіювання і фотографування. В Україні формувалась єдина дактилоскопічна десятипальцева картотека, в якій карти класифікувались за основною і додатковою формулою Гальтона-Генрі. Незважаючи на важкі умови Укрцентррозшук та місцева влада приймали міри по підготовці кадрів, проводили спеціальні курси для підвищення майстерності співробітників карного розшуку з окремих напрямків практичної діяльності, швидкими темпами формувалась професійна бібліотека.
Постановою РНК УСРР від 10 червня 1923 р. у містах Києві, Харькові, Одесі були створені кабінети науково-судової експертизи, які відновили свою роботу на базі раніше діючих кабінетів. Крім виконання експертиз при розслідуванні конкретних злочинів вони були зобов"язані вести науково-дослідну роботу. В 1925 р. ці кабінети були перетворені на інтитути науково-судової експертизи.
Можна з впевненістю сказати, що характерезуючи розвиток криміналістики не можна згадати всі віхи історії, так як криміналістика настільки багатогранна наука, яку не можна охопити темою данної роботи. Тому не слід забувати про окремі дослідження стосовно розвитку того чи іншого напрямку криміналістики.
Необхідно, ще в декількох словах дати оцінку сучасному стану криміналістики.
На сьогоднішній день розвиток та впровадження криміналістичних знань пов"язаний з діяльністю науково-дослідних інститутів Міністерства юстиції України, кафедрами окремих університетів, діяльністю експертно-криміналістичних підрозділів Міністерства внутрішніх справ.
Зараз, в системі Міністерства юстиції України функціонує три інститути судових еспертиз, одна криміналістична лабораторія і біля десяти філій в яких виконуються різноманітні експертизи. Міністерство внутрішніх справ України має мережу експертних криміналістичних підрозділів. У кожному обласному і міському УВС функціонує експертно-криміналістичний підрозділ (відділ, відділення, група), а в Міністерстві внутрішніх справ України - Експертно-криміналістичне управління і Криміналістичний центр. Співробітники криміналістичних підрозділів Міністерства внутрішніх справ виступають як експерти в суді або фахівці при виконанні слідчих дій.
Експертні криміналістичні підрозділи є у Служби Безпеки України і військових округах Міністерства оборони України. Ці лабораторії виконують в основному попердні дослідження при виконанні дізнання і попереднього слідства, а також деякі види нескладних криміналістичних експертиз.
Підводячи підсумки можна визначити наступні положення :
1. Криміналістика - багатогранна наука, яка межує з багатьма іншими науками. Тому розвиток і впровадження криміналістичних знань пов"язаний в деякій мірі з ровитком окремих галузей спеціальних знань.
2. На сьогоднішній день не існує єдиного визначення, що таке наука криміналістика. Найбільш прийнятним на мою думку є наступне визначення, "Криміналістика - наука, що вивчає закономірності утворення, виявлення, збирання, дослідження і використання слідів кримінально-релевантних подій, з метою ідентифікації ( в широкому розумінні цього слова ).
3. Історію розвитку криміналістики, можна поділити за різними критеріями :
-- за часовим критерієм : а) до середини ХІХ ст. (до реформи 1864 р.)
б) з середини ХІХ до початку ХХ ст.
в) криміналістика ХХ ст.
-- за напрямком розвитку спеціальних знань : а) розвиток методів криміналістичної реєстрації ;
б) розвиток судової медицини;
в) розвиток судової таксикології;
г) розвиток судової балістики;
д) розвиток криміналістичної одорології;
е) розвиток інших напрямків криміналістики;
-- за розвитком наукових знань : а) донаукова криміналістика;
б) криміналістика на базі наукових методів;
-- за групами країн в яких проходив розвиток криміналістики :
а) Австрійсько-німецький - достатньовисокий рівень розвитку криміналістики (теорії)
б) Франко - італійський - криміналістика - це наука про криміналістичні засоби, що використовуються слідчими;
в) Англо-саксонський - криміналістика має прикладне значення, яка вивчається в спеціалізованих поліцейських академіях ( обмежана кількість загально-теоретичних досліджень);
г) Східноєвропейський ( радянський ) - достатньо високий рівень, порівняно з іншими напрямками, теоретичних розробок в області науки, але недостатній рівень технічного забезпечення;
4. Історія розвитку криміналістики дозволяє краще зрозуміти витоки, соціальну функцію та тенденції розвитку криміналістики.
5. Необхідно відмітити, що історія розвитку криміналістики на Україні на сьогоднішній день недостатньо розвинута і потребує детального аналізу.
Loading...

 
 

Цікаве