WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Перехід від адміністративнокомандного до ринкового типу макроекономічного регулювання - Реферат

Перехід від адміністративнокомандного до ринкового типу макроекономічного регулювання - Реферат

національного товаровиробника.
Для його підтримки створено систему ефективного захисту у трьох основних секторах агропромислового комплексу: виробників пшениці, цукрового буряку та олійних культур від коливань світових цін на цю продукцію. Результатами такої протекціоністської політики стали стрімке піднесення сільського господарства як однієї з найважливіших галузей національної економіки, так і значне поліпшення стану платіжного балансу країни. Третій етап чилійських реформ розпочався наприкінці 80-х років.
Фактично з цього часу суттєво змінився інструментарій макроекономічного регулювання та стратегія розвитку. Першочергового значення набула ідея активнішої ролі держави для забезпечення економічного зростання та досягнення соціальної справедливості, причому обидва процеси повинні відбуватися паралельно, а не поетапно як це було за неоліберального курсу. Характерними рисами його проведення є залученнязначних сум іноземних інвестицій.
Повчальним, на нашу думку, є досвід конверсії державних цінних паперів. Зокрема, 1994 р. із загального обсягу іноземних інвестицій, що становили 4,6 млрд. дол., на цінні папери припадало понад 2 млрд. дол., що становить 43,5 %[12, c.120]. Для підтримки малого і середнього бізнесу, а саме для сприяння експортерам нетрадиційних товарів, у країні була законодавчо передбачено низку пільг, зокрема система знижку з податку на додану вартість.
Крім цього, для сприяння підприємствам, що займаються експортом, повертають виробнику митні збори на імпорт сировини у тому разі, якщо її використовують для виробництва експортних товарів. Загалом можна зазначати, що економічна теорія запропонувала принципово два відмінні способи переходу від командноадміністративного до ринкового типу макроекономічного регулювання - шокову терапію та градуалістський перехід.
Їхній вибір, як і конкретні форми реалізації, залежать від різних соціально-економічних чинників. У різних країнах успішні результати приносили обидва методи. Є також численні приклади того, що в інших країнах ці ПРОБЛЕМИ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 136 методи спрацювали неефективно. Нині вважають, що менш розвинуті країни повинні дотримуватися градуалістського способу переходу.
Правда, становлення окремих складових ринкового механізму макрорегулювання потребує швидких, шокотерапевтичних кроків. §4. ПРИЧИНИ І РІВЕНЬ РОЗБАЛАНСОВАНОСТІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ТА ПРОБЛЕМИ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ Для предметнішого розгляду формування нового механізму макроекономічного регулювання в Україні необхідно простежити рівень макроекономічної розбалансованості.
Саме виявлення та з"ясування причин і джерел макроекономічного дизбалансу дає змогу формувати надійний механізм макроекономічного регулювання. Про рівень макроекономічної нестабільності економісти судять за основними макроекономічними показниками, які характеризують стан справ у тій або іншій макроекономічній сфері. У цьому разі важливо зважати на стан справ як у фізичній економіці (сфері виробництва), так і монетарній економіці. Упродовж дев"яти років обсяг національного виробництва зменшувався.
У 2000 р. відновилось економічне зростання. Ця макроекономічна нестабільність галузі виробництва є наслідком глибокої розбалансованості економіки України. Макроекономічна нестабільність у цій сфері виявляється не лише у від"ємних темпах зростання, а й у погіршенні структури економіки. Як відомо, у радянський період галузева структура економіки України була далека від прогресивної. Економісти зазначають про високу частку видобувних галузей, а також чорної металургії.
У 90-х ця структура економіки помітно погіршилась. Різко зменшилась частка нових прогресивних галузей економіки, зокрема машинобудування, і зросла частка старих та неперспективних галузей. Стан справ у сфері зайнятості, як відомо, характеризує рівень безробіття. Саме динаміка цього показника значно свідчить про макроекономічну стабільність економіки. За даними Світового банку рівень безробіття в економіці України становить близько 30% [13].
Ці дані дають підстави твердити про глибоку розбалансованість сфери зайнятості. Ситуація в цій макроекономічній сфері є ще складнішою, якщо врахувати еміграцію робочої сили з України. За оцінками експертів. кілька мільйонів громадян України працюють за кордоном. ПЕРЕХІД ВІД АДМІНІСТРАТИВНО-КОМАНДНОГО ДО РИНКОВОГО ТИПУ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 137 Макроекономічна нестабільність вітчизняної економіки найрельєфніше протягом кількох років відображалася у зростанні загального рівня цін.
Інфляція поряд із безробіттям, як відомо, є основним показником такої нестабільності. Відкрита інфляція запанувала в економіці України 1991 р., коли її темп перевищив 200% на рік [10]. Наприкінці 1992 р. темпи інфляції підвищилися до 30% на місяць, а за рік їхній рівень становив 2100%. У 1993 р. Україна пережила гіперінфляцію: ІСЦ в цьому році становив 10155%. За останні кілька років вдалося суттєво знизити темпи інфляції, що свідчить про стабілізацію в монетарній галузі економіки України.
Проте згідно з висновками експертів рівень розбалансованості сфери цін в Україні є одним з найглибших серед країн з перехідною економікою. У результаті небувалої розбалансованості макроекономічних сфер різко знизилися показники життєвого рівня, (зокрема ВВП на особу, за даними західних експертів, становить близько 2000 дол.
Причини такої розбалансованості можна розділити на дві групи: * причини, що склалися внаслідок перебування України в складі Російської імперії і Радянського Союзу; * причини, які посилюють розбалансованість України вже після проголошення незалежності. Найстисліше причину розбалансованості економіки України сформулював народний депутат України А.Бутейко, який зазначив, що "... є підстави говорити про те, що Україна порівняно з іншими зробила перші незалежні кроки чи не за найсприятливіших умов" [4]. Ці найнесприятливіші умови у XX ст. містять такі руйнівні для України моменти, як дві світові війни, роки голодоморів, які забрали понад 20 млн. українського населення тощо.
Чи не найвагомішою причиною розбалансованості сфери виробництва була догма про випереджувальне зростання виробництва засобів виробництва порівняно з предметами споживання. Ця концепція коріннями сягає ще часів панування марксистської доктрини, яка передбачала необхідність випереджувального розвитку засобів виробництва порівняно з предметами споживання. Пізніше ця догма, яку називали законом, була застосована на практиці.
Унаслідок такого підходу наприкінці 80-х років частка групи "А" в економіці України становила майже 70%, а групи "Б" - близько 30%. Така економічна політика призвела до глибокої розбалансованості між виробництвом капітальних і споживчих благ.
ПРОБЛЕМИ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 138 Ще одна причина глибокої розбалансованості економіки України, з часів СРСР - це догма про абсолютні переваги
Loading...

 
 

Цікаве