WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Перехід від адміністративнокомандного до ринкового типу макроекономічного регулювання - Реферат

Перехід від адміністративнокомандного до ринкового типу макроекономічного регулювання - Реферат

- історичним минулим, близькістю економічних проблем, методами і способами їхнього вирішення. Як відомо, на теренах колишньої російської імперії після жовтневого перевороту 1917 р. утвердилася тоталітарна система. Щось подібне відбувалося і в країнах Латинської Америки.
Маємо на увазі доктрину СЕПАЛ і добре відомі, як у латиноамериканському регіоні, так і в світі погляди Рауля Пребиша, які стали основою розбудови нової моделі розвитку і макрорегулювання та поставили під сумнів дієвість ліберальної моделі, що домінувала у першій чверті ХХ ст.
Р.Пребиш захоплювався ідеями Дж.М.Кейнса і Й.Шумпетера, та поряд з тим сформулював свою концепцію запізнілого периферійного капіталізму, специфічними рисами якого було те, що він не влазив у класичні теорії і багато в чому був неподібний до ринкової економіки Європи та ПівнічноїАмерики, і унаслідок чого у нього інша доля.
Пребиш доводив неефективність наявних механізмів ринку як інструмента макроекономічної координації, що корінням сягало кризи 30-х років і спонукало країни шукати внутрішні стимули для розвитку передовсім шляхом створення імпортозаміщувальної економіки.
Ідеї імпортоорієнтованої індустріалізації, регіональної економічної інтеграції, програми реформування аграрних структур, розроблені Р.Пребишем унаслідок спостереження і зіставлення результатів та характеру розвитку центрів і периферії світового господарства, могли б, на нашу думку, бути корисними для нас у період трансформації українського суспільства. Ідеї Р.Пребиша, Дж.М.Кейнса, Й.Шумпетера, а також вітчизняних економістів, насамперед М.Туган-Барановського, багато в чому актуальні і сьогодні.
Однак необхідно пам"ятати і те, що життя не стоїть на місці, людство швидко прогресує у своєму розвитку. Оскільки країни бага- ПЕРЕХІД ВІД АДМІНІСТРАТИВНО-КОМАНДНОГО ДО РИНКОВОГО ТИПУ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 133 тьох регіонів нині переживають період трансформації, то однією з центральних проблем сучасної економічної науки є розробка рекомендацій для структурних реформ і стабілізаційних програм.
Саме в цьому сенсі для нас, як уже зазначено, значний інтерес становлять здобутки країн Латинської Америки. Чилі була першою серед країн регіону, яка у 70-ті роки стала на шлях реформ і домоглася на ньому вагомих результатів. Нині цю країну нерідко називають "маленьким драконом" Латинської Америки, оскільки її досягнення якоюсь мірою можна порівняти з економічним поступом країн Азійсько-Тихоокеанського басейну. Сьогодні чилійці - одна з найуспішніших націй латиноамериканського континенту.
Особливістю структурного реформування економіки Чилі була не стільки поява нових, скільки глибока трансформація вже існуючих галузей національного господарювання, використання наявної економічної бази для побудови конкурентно-ринкової моделі. Вивчення чилійського, як і бразилійського, аргентинського, мексиканського, болівійського досвіду проведення макроекономічних реформ, на наш погляд, може сприяти подоланню тих труднощів, які притаманні сьогоднішній українській економіці.
Таке сприянна передовсім полягає в уникненні тих помилок, яких припустилися ці країни більше ніж двадцять років тому. Це стосується проблем регулювання фінансового ринку, податкового і митного законодавства, підтримки експортоорієнтованих галузей і захисту національного виробника. З 40-х років Латинська Америка обрала за основу свого розвитку традиційну модель, згідно з якою імпорт витискали національним виробництвом.
Проте вже у 50-ті роки ця модель почала давати тріщини, які пізніше переросли у її кризу. Причини і коріння такої ситуації Р.Пребиш вбачав у технологічній відсталості і нерівноправних відносинах, що склалися між периферійними та індустріально розвинутими країнами. Тому основними завданнями цього періоду були індустріалізація шляхом розвитку імпортозаміщувальних галузей, а також посилення ролі держави в економічних процесах.
За період, що охоплює чверть століття, політичний і економічний розвиток Чилі супроводжувався крутими поворотами і перепадами - від радикальних перетворень уряду Альєнде, суть яких полягала у зміцненні ролі держави в економічних процесах та перерозподілу національного доходу на користь малозабезпечених про-
ПРОБЛЕМИ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 134 шарків населення, до максимально можливого скорочення різноманітних пільг для трудящих та денаціоналізації й приватизації державної власності і лібералізації зовнішньої торгівлі під час правління генерала Піночета. Нафтошоки 70-х років призвели до того, що характерним явищем для країн континенту стала інфляція у найгірших її проявах. Зокрема, економічні реформи в Чилі почали провадити в умовах, коли темпи інфляції досягли 600 % на рік. Проте завдяки успішним заходам монетарного характеру, інфляцію було подолано, протягом наступних років її рівень плавно був зменшений до 30 % на рік [12, с.111]. З кінця 1973 р. Чилі проводить лібералізацію зовнішньої торгівлі, яка хоча і відбувається досить повільно, проте з великою послідовністю. Як відомо, до вересня 1973 р. зовнішня торгівля Чилі перебувала під повним контролем держави.
Наприклад, номінальні ставки ввізного мита становили в середньому 94 %, а їхній рівень коливався у дуже широкому інтервалі - від 0 до 750 %[1]. З метою посилення ролі ринкового механізму в зовнішньоторговельних процесах було ліквідовано всі немитні обмеження, скорочено ставки мита і уніфіковано обмінний курс (до реформи в країні було вісім обмінних курсів, а різниця між максимальним і мінімальним могла досягати 1000 %).
Корисним для нас є чилійський досвід у використанні основних знарядь фіскальної політики з метою забезпечення макроекономічної стабільності. Чилійські фахівці вважали, що податкові надходження потрібно збільшувати шляхом підвищення податкових ставок, а: * скасування великої частини пільг і преференцій регіонам, галузям, підприємствам тощо.; * систематичної боротьби проти ухилення від сплати податків; * розширенням статей прибуткової частини бюджету та кількості платників податків.
У Чилі було введено податок на додану вартість, який замінив податок з продажу, отже, було скорочено його мультиплікативний ефект. Водночас уніфіковано ставки оподаткування для всіх платників податків з подібними характеристиками і скасовано всі пільги. Завдяки таким заходам усунуто перекоси в оподаткуванні. Крім того, податкове законодавство стало раціональним і простішим, що в кінцевому підсумку значно розширило базу оподаткування.
ПЕРЕХІД ВІД АДМІНІСТРАТИВНО-КОМАНДНОГО ДО РИНКОВОГО ТИПУ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 135 У 1982 р. розпочав другий етап неоліберальних реформ, спричинений кризою 1982-1983 рр. Характерна риса неоліберальних перетворень цього періоду та, що ділова активність зосередилася навколо великих концернів та фінансово-промислових груп, які вижили в умовах ринкових перетворень. Значної уваги заслуговують кроки, зроблені щодо
Loading...

 
 

Цікаве