WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Перехід від адміністративнокомандного до ринкового типу макроекономічного регулювання - Реферат

Перехід від адміністративнокомандного до ринкового типу макроекономічного регулювання - Реферат

підприємствах наприкінці 80-х років. У 1978 р. дотації для збиткових державних підприємств становили всього 3,2 % ВВП, і цю суму без проблем можна було покрити шляхом помірного зростання економіки.
По-друге, реформа на селі та лібералізація приватної економічної діяльності за наявності величезного надлишку сільської робочої сили генерували прискорення розвитку економіки, достатнє для компенсації швидкості збільшення дотацій державним підприємствам.[21, c.117]. Напрям китайських реформ відображає теза, автором якої є економіст Вінг Тай Ву; з нею важко не погодитися.
Суть цієї тези полягає в тому, що найбільший сектор економіки і потребує найшвидшого реформування, бо його криза - це найсерйозніша криза, яка загрожує економіці[29]. Одна зосновоположних ідей китайських економістів та, що макроекономічне регулювання повинно грунтуватися як на імпульсах ринку, так і на народногосподарському плануванні. Поєднання їх як чинників, що регулюють процес економічного розвитку, розвинуте головно в теорії.
Спроби поєднати на практиці народногосподарське планування з ринковим механізмом не були поки що успішними. У 90-х роках у КНР ухвалено рішення про потребу у формуванні такого типу макроекономічного регулювання, за якого успішно функціонують усі його начала. Ринковий механізм стає головним регулятором у виробництві споживчих товарів і значною мірою охоплює виробництво інвестиційних товарів. У наявній системі макро-
ПРОБЛЕМИ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 130 економічного регулювання роль уряду зводиться до виконання функції індикативного планування. Водночас зростає роль підприємств в механізмі макрорегулювання, бо метою їхньої діяльності є максимізація прибутку.
Уряд КНР, дотримуючись філософії конфуціанства, не застосовує якихось хірургічних методів в економічних перетвореннях, а змінює співвідношення і місце складових того господарського механізму, який тут склався протягом довгого історичного розвитку. В Китаї сформувався потужний і розвинутий товарний ринок, формується цивілізований ринок капіталів. У липні 1997 р. Гонконг перейшов під юрисдикцію Китаю.
Є всі підстави вважати, що з часом цей ринок стане одним з найвпливовіших у світі і потужно впливатиме на всю китайську економіку. Приклад Китаю свідчить, що застосування градуалізму виправдане у слаборозвинутій економіці (саме такою була економіка КНР) з величезною часткою і надлишком сільської робочої сили і величезним населенням.
На відміну від Китаю, у таких країнах, як Польща, Чехія, Словаччина, що розташовані у Європі і в яких переважає промислове виробництво, де ще донедавна панував державний сектор, застосування цього підходу було б проблематичним, а фактично неможливим. Оскільки Україна межує з більшістю пострадянських країн, які провели досить успішні реформи своїх економік, то для нас надзвичайно важливим є відстежити формування типів макроекономічного регулювання саме в цих державах.
Процес суспільної трансформації, що розпочався на зламі 80-х та 90-х років, виявив якісні відмінності між країнами регіону. У породжену крахом казарменного соціалізму кризу вони входили кожна різними темпами. Найвідсталіші з них, відповідно, зазнали найбільших втрат ВВП. Його падіння в Албанії становило 38%, Румунії і Болгарії - по 33, Словаччині - 25%. У розвинутіших країнах цього регіону - Польщі та Угорщині падіння ВВП становило, відповідно, 14 і 17%. Для країн Вишеградської групи 1994 р. став переломним. Найбільших успіхів у проведенні реформ досягла Польща, ВВП якої зріс з 4-ох до майже 7%, ВВП Румунії з 1% до 6 %. Чеська Республіка разом зі Словенією у 1995 році досягли рівня зростання ВВП - 4,5%[3, с.60]. Уряд Польщі приступив до впровадження в життя плану Бальцеровича, який майже в ідеалі для 1990 р. відповідав положенням
ПЕРЕХІД ВІД АДМІНІСТРАТИВНО-КОМАНДНОГО ДО РИНКОВОГО ТИПУ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 131 програми шокової терапії. Стан економіки Польщі напередодні реформи мало чим відрізнявся від стану економік інших колишніх членів РЕВ. Промисловість була дуже неповороткою. У її структурі переважали такі галузі, як текстильна, фармацевтична, верстатобудівна, продукція яких переважно йшла на експорт.
За рік до реформ експорт у країни РЕВ становив 44% усього польського експорту; для Болгарії та Румунії ця частка становила по 25% відповідно, для Угорщини - 45%, а Чехословаччини - 51%. Ще одним негативним моментом початкових умов трансформації був великий зовнішній борг, який становив 44% річного ВВП[3, с.61]. Серед з небагатьох позитивних рис на початку реформ було те, що у Польщі існувала приватна власність на 78% орної землі.
Польським фермерам також пощастило і в тому, що останній комуністичний уряд різко підвищив закупівельні ціни на продукти харчування, а гіперінфляція фактично "з"їла" реальний тягар податків на фермерів, який і без того не був непосильним[25]. Тип макроекономічного регулювання, що склався у Польщі, був яскравим відображенням політики шокової терапії, яку проводили згідно з рецептами міжнародних фінансових організацій.
Ринковий механізм швидко посів центральне місце як підсистема макроекономічного регулювання. І хоча є багато скептиків, які стверджують, що у Польщі був шок без терапії, проте можна констатувати той факт, що головно рецепти міжнародних фінансових інституцій з успіхом прижилися на грунті польської економіки. Чеська Республіка разом з Угорщиною та Польщею є прикладом найуспішнішого проведення реформ. І це переконливо підтверджують макроекономічні показники.
Сприятливий платіжний баланс дав змогу створити значні валютні резерви. Чехія також раніше від передбаченого часу строку повністю виплатила заборгованість Міжнародному валютному фонду. Фактично завершено програму приватизації, внаслідок чого у приватну власність перейшло понад 80% державного майна. Важливою передумовою таких здобутків було те, що уряд провадив вміле макроекономічне регулювання і ні на мить не втрачав контролю за ходом реформ.
Такі його зусилля допомогли подолати фінансові обмеження, пов"язані з програмою радикальних перетворень. Після розпаду РЕВ чехи доклали багато зусиль, спрямованих у русло переорієнтації зовнішньої торгівлі. Зокрема питома вага країн-членів ЄС перевищила 50%, причому приблизно третина припадала на найближчого сусіда - Німеччину. ПРОБЛЕМИ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 132 Завдяки створеному сприятливому інвестиційному кліматові обсяг інвестицій становить майже 12% ВВП[3, c.61].
Фахівці вважають, що в Чехії складається тип макрорегулювання, у якому ринковий механізм активно доповнений державним регулюванням - відповідною фіскальною і монетарною політикою. Різко зросло значення фірм в механізмі, про що свідчить їхня висока конкурентоспроможність.
Хоча Україна і є великою європейською державою, однак ми не помилимося, якщо скажемо, що значною мірою подібні не лише до Європи, а й до країн Латинської Америки
Loading...

 
 

Цікаве