WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Захист авторських та суміжних прав в україні - Курсова робота

Захист авторських та суміжних прав в україні - Курсова робота

комп'ютерні програми та он-лайн послуги продаються завдяки інформації та змісту, які вони вміщують, а не за рахунок матеріалу з якого вони вироблені.
Багато продукції, що вважалася низько технологічною, або проміжні товари мають тепер значно більшу частку винаходу та дизайну в своїй вартості, н.п. трендові товари або нові сорти рослин.
Таким чином, розвиток багатьох галузей економіки залежить від обсягу інноваційної діяльності в ній. Знання, отримані в результаті інноваційних пошуків, дають змогу фірмам набути конкурентних переваг на ринку, тобто збільшити свої доходи за рахунок підвищення якості продукції або за рахунок зменшення витрат виробництва. В той же час споживачі отримують змогу придбати продукцію вищої якості і часто за нижчою ціною.
Так само, можливість отримати доход від літературних творів чи записів музичних творів сприяє активнішій творчій діяльності, розкриттю творчого потенціалу в країні, пропаганді національної культури і разом з тим збільшує можливість громадян користуватися перевагами від споживання культурних цінностей.
Недостатній рівень захисту прав інтелектуальної власності перешкоджає винахідникам та творцям отримувати достатню економічну вигоду від результатів своєї творчої діяльності, яка б належним чином компенсувала затрати на цю діяльність та забезпечила винагороду, достатню, щоб зацікавити винахідника в результатах своєї праці.
Інтелектуальна власність як об'єкт економічної діяльності
Об'єкти ІВ відрізняються від інших об'єктів економічної діяльності і тому вимагають особливого підходу до захисту прав власності на ці об'єкти.
Особливістю об'єкту ІВ як економічного товару є те, що його можна охарактеризувати як громадське благо, за такими ознаками:
· неконкурентний (Nicholson [1992]): споживання додаткової одиниці товару не збільшує граничних витрат на його виробництво;
· не виключний (Nicholson [1992]): важко або неможливо виключити додаткових індивідуумів від споживання даного товару.
Наявність цих характеристик означає, що винахід чи літературний твір можна легко скопіювати і пропонувати його до споживання так само вільно, як і оригінал, та заробляти на ньому. Затрати чи доходи автора при цьому не змінюються. Отже, вільний доступ до результату інтелектуальної власності дає найбільшу суспільну вигоду, бо сприяє його більшому поширенню та більшому задоволенню суспільної потреби в ньому.
Водночас ринок творів інтелектуальної діяльності володіє ознаками, властивими ринкам громадських благ (Arrow [1962]):
§ спадні середні витрати: витрати на отримання результатів творчої діяльності є, як правило, фіксованими і збільшення доходу із зростанням об'єму комерційної реалізації цих результатів приводить до спадних середніх витрат; це свідчить про те, що монопольна власність на результати творчої діяльності дає можливість відшкодувати витрати і отримати найбільший прибуток
§ невизначеність: в творчій та пошуковій діяльності завжди присутній додатковий елемент невизначеності, який робить інвестиції в подібну діяльність більш ризикованими і тому вимагає більшого очікуваного прибутку від неї
Зазначені ознаки свідчать про неспроможність функціонування конкурентних ринків творів інтелектуальної діяльності. Це означає, що ринок результатів інтелектуальної діяльності (і водночас сама інтелектуальна діяльність) може існувати лише за умов втручання держави, встановлення правових обмежень доступу до цих результатів, іншими словами, встановлення монополії на об'єкти ІВ. Патенти та інші форми захисту ІВ дають можливість творцям та винахідникам заборонити або обмежити комерційне використання своїх творів, що гарантує авторам отримання економічної вигоди від своєї творчої діяльності та стимулює, таким чином, творчу та інноваційну діяльність.
Відсутність належного захисту ІВ може бути серйозним обмеженням для міжнародної торгівлі (і діяти так само, як тарифи та квоти), оскільки іноземні виробники не зацікавлені продавати свою продукцію чи розміщати своє виробництво там, де вони можуть зазнати збитків від незаконного використання своїх наукових та технологічних досягнень. Недостатній рівень захисту ІВ перешкоджає високотехнологічному експорту та прямим іноземним інвестиціям.
З іншого боку, у випадку забезпечення захисту прав ІВ значно обмежується загальний доступ до творів та винаходів, і знижується суспільна вигода від їхнього використання. Коли ускладнюється доступ до життєво необхідних товарів для незахищених верств населення (н.п., проблема дорогих лікувальних препаратів у відсталих країнах) доцільність загальноприйнятих норм захисту ІВ ставиться під сумнів. Ефект суттєвого обмеження доступу до певних товарів із введенням захисту ІВ є найбільш імовірним для економік, які не мають конкурентних переваг в тій чи іншій галузі, в якій існує захист ІВ.
Слід також зазначити, що додатковий захист ІВ є певною формою державного протекціонізму, який порушує принципи економічної ефективності, що виконуються за умов конкурентного ринку. В деяких випадках надмірний і необґрунтований захист ІВ може викликати зворотний ефект і стати причиною обмеження міжнародної торгівлі та неефективного надмірного інвестування в творчу та інноваційну діяльність.
Беручи до уваги, з одного боку, необхідність захисту ІВ та, з іншого, можливість виникнення негативних ефектів від необґрунтованого захисту ІВ, очевидною є потреба в компромісі між економічною ефективністю та стимулами до інтелектуальної діяльності, які підтримує захист ІВ. В зв'язку з цим постає безліч додаткових питань щодо рівня оптимального захисту ІВ та визначення критеріїв оптимальності. Як правило, при визначенні оптимальних параметрів захисту ІВ порівнюються статичні ефекти (економічна ефективність) та динамічні ефекти (створення стимулів до економічного розвитку), короткострокові та довгострокові переваги.
При визначенні оптимального рівня захисту ІВ необхідно враховувати такі показники:
§ Суспільний добробут (забезпечення прав ІВ не повинно бути перешкодою до задоволення життєво необхідних потреб населення: важливо підтримувати баланс між економічною вигодою виробників та задоволенням потреб споживачів)
§ Економічна ефективність (ефективне розміщення ресурсів: треба зважити доцільність використання ресурсів з точки зору задоволення суспільних потреб)
§ Розвиток творчої та інноваційної діяльності
§ Сприяння міжнародній торгівлі та прямим іноземним інвестиціям
§ Сприяння поширенню та міжнародному обміну технологіями
В результаті такого аналізу прийнято загальні стандарти захисту ІВ:
§ немайнові права ІВ забезпечуються безперервно
§ майнові права мають обмежений періодзахисту, після якого надається вільний доступ до об'єктів ІВ
§ вводяться деякі обмеження до захисту майнових прав, якщо він порушує зазначені критерії оптимальності захисту ІВ
У разі відсутності ефективної системи захисту відбуватиметься занепад і відставання в високотехнологічних галузях економіки і гальмуватиметься економічний розвиток. Держава має подбати про захист національної інтелектуальної власності на своїй території та за кордоном. Захист ІВ є симетричним: щоб забезпечити захист своєї ІВ за кордоном, держава має гарантувати такий же рівень захисту для іноземців на своїй
Loading...

 
 

Цікаве