WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові аспекти підприємництва - Курсова робота

Правові аспекти підприємництва - Курсова робота

підприємства на момент ліквідації немає боргів.
З початку діяльності підприємства майно утвориться за рахунок прибутків від підприємницької діяльності, а також позикових засобів і безоплатно переданого майна. Особливою частиною майна є статутний фонд, але він обов'язковий не для всіх підприємств. Наприклад, приватне підприємство може й не створювати статутний фонд, а отгосподарські товариства зобов'язані його мати. Докладніше про статутний фонд також буде розказано в інших розділах книги.
У статуті можуть бути передбачені й інші питання діяльності підприємства. При цьому треба мати на увазі, що законодавство надає засновникам досить широку свободу. Так, у статті 6 Закону "Про підприємництво" сказано, що у випадку, якщо порядок створення, діяльності підприємств спеціальним законодавством не визначений, то підприємець визначає ці питання саме в статуті підприємства (більш детальний зміст статуту див. у ст. ст. 4, 37, 51, 65 та 76 Закону "Про господарські товариства").
Статут затверджується або засновником, або загальними зборами засновників. У статут можуть вноситися зміни, але вони повинні бути зареєстровані в органі реєстрації. 16 У к р а ї н с ь к а К о н с а л т и н г о в а М е р е ж а Господарські товариства та можливості їхнього створення підприємцями 4 Господарські товариства та можливості їхнього створення підприємцями Тобто статутний фонд - це мінімум, нижче якого не може опускатися вартість майна підприємства.
Статутний фонд - це тільки орієнтир для кредиторів щодо визначення платоспроможності підприємства, тому що гарантійна функція статутного фонду не завжди можлива на практиці. Наприклад, весь статутний фонд був витрачений на придбання товару, який був збитково реалізований. З цієї причини основні засоби так і не були придбані. Або в статутний фонд було внесене устаткування, що через декілька років зносилося і знецінилося.
В обох випадках статутний фонд не може бути використаний для сплати боргів підприємства. Тому, укладаючи договір із будь будь-яким підприємством, для визначення його платоспроможності треба орієнтуватися не тільки і не стільки на розмір його статутного фонду, а більше покладатися на розмір активів, що реально існують на підприємстві.
Внесками засновників у статутний фонд можуть бути не тільки кошти, але й майно: будинки, устаткування, цінні папери і навіть право користування якимось майном (майнові права); інтелектуальна власність (гудвілл, ноу-хау, секрети виробництва, товарні знаки, винаходи тощо). Так, наприклад, ринкова вартість товарного знака "Camel" і "Coca-Cola" оцінена їхніми власниками в $ 10 і 3 млрд., відповідно, а горілки "Столична" - у $ 400 млн.
Майновий вклад у статутний фонд обов'язково оцінюється в грошовому еквіваленті. Порядок оцінювання встановлюється статутом, якщо інше не передбачено законом. Іноді органи реєстрації на підтвердження вартості майнового внеску вимагають представити висновок аудитора. Але ця вимога незаконна, тому що нормативно такий порядок ніде не передбачений. Але після того, як майно внесено до статутного фонду, учасники втрачають право власності на нього.
Натомість вони одержують (купують) сукупність так званих корпоративних прав, а саме: * участь в управлінні справами товариства; * отримання прибутку товариства. Він називається дивідендом. Дивіденди не оподатковуються податком і не включаються в оподатковуваний дохід фізичної особи, тому що дивіденд виплачуються з прибутку, з котрого вже сплачений 30-процентний податок із прибутку; * одержання частки в майні, що залишилося після ліквідації підприємства.
Обсяг кожного корпоративного права пропорційний частці засновника в статутному фонді. 19 Господарські товариства та можливості їхнього створення підприємцями Зразковий зміст установчого договору: * перелік засновників із зазначенням їхніх адрес і паспортних даних; * обов'язки засновників по створенню господарського товариства; * розмір, форма і порядок внесення засновниками майнового внеску в статутний фонд підприємства; * участь засновників у керуванні підприємством; * порядок розподілу між засновниками прибутку і збитків; * порядок виходу засновників із товариства.
Договір підписується засновниками і засвідчується нотаріусом як угода. Як ми вже знаємо, при створенні приватного підприємства не потрібно створення статутного фонду. При створенні ж господарського товариства статутний фонд обов'язковий. Саме на часі поставити питання, що таке статутний фонд і для чого він створюється? Статутний фонд - це особлива частина майна підприємства, що складається із суми внесків, інвестованих (внесених) власниками на початку для забезпечення діяльності підприємства.
Статутний фонд обов'язково повинен мати фіксований розмір, що відображено в статуті. Але це зовсім не означає, що розмір статутного фонду не можна змінювати протягом існування підприємства. Зміни розміру статутного фонду можливі, але для цього необхідним є дотримання спеціальних процедур. По-перше, будь-які зміни статутного фонду повинні бути зареєстровані в органі реєстрації. По-друге, збільшувати розмір статутного фонду можна тільки за умови, що засновники зробили свої внески.
Для зменшення розміру статутного фонду потрібна згода всіх кредиторів (якщо такі є) і публікація в друкованих засобах масової інформації. Рішення про зменшення фонду набирає чинності через 3 місяці після реєстрації відповідних змін у статуті господарського товариства в органі реєстрації.
Призначення статутного фонду а) Статутний фонд - це стартовий капітал для забезпечення діяльності підприємства на початковій стадії або, образно кажучи, для забезпечення "запуску" діяльності товариства. б) Визначає частку кожного засновника при розподілі прибутку й збитків, а також у майні підприємства при виході засновника з товариства і при ліквідації підприємства. в) Гарантує виконання зобов'язань підприємства перед третіми особами (контрагентами).
Такі гарантії можливі тому, що вартість майна підприємства не може бути меншою за розмір статутного фонду. 18 У к р а ї н с ь к а К о н с а л т и н г о в а М е р е ж а Як бачимо, мінімальний розмір статутного фонду достатньо великий (до речі, до травня 1999 р. він складав більш ніж 46 тис. гривень) і не кожному "по кишені" внести відразу всю суму в статутний фонд . Але закон дозволяє сформувати статутний фонд на зразок кредиту.
До моменту реєстрації кожний засновник повинен внести не менше 30% свого внеску в статутний фонд, що підтверджується довідкою банку. Іншу суму засновник має внести протягом року після реєстрації підприємства. За прострочення внесення своєї частки до статутного фонду боржник виплачує штраф у розмірі 10% від недоплаченої суми на рік (якщо більша сума не передбачена в статуті). Але штраф виплачується не державі, а в резервний фонд товариства, тобто, по суті, самому засновнику.
Часто виникає
Loading...

 
 

Цікаве