WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові аспекти підприємництва - Курсова робота

Правові аспекти підприємництва - Курсова робота

власність", де сказано, що "власник не відповідає по зобов'язаннях створених ним юридичних осіб, а вони не відповідають по зобов'язаннях власника, крім випадків, передбаченихзаконодавчими актами України".
Індивідуальні підприємці та більшість приватних підприємств відносяться до малого підприємництва (бізнесу). Значення і роль малого бізнесу в економіці дуже вагомі. Достатньо сказати, що в країнах з ринковою економікою в секторі малого бізнесу створюється до 70% валового внутрішнього продукту, у ньому зайнято до 50% працездатного населення. Зокрема, частка працюючого населення на малих підприємствах складає в країнах ЄС 72%, в Японії - 78%, у Польщі - 65%, у Росії - 20%.
В Україні ця цифра складає усього близько 6-8%. Зростання кількості малих підприємств можна пояснити також низькими витратами виробництва. По-перше, економія досягається за рахунок вузької спеціалізації малих підприємств, тому що більшість малих підприємств не виробляє різноманітного асортименту продукції. Це дозволяє їм не витрачатися багато на постійний капітал. По-друге, вузька спеціалізація дозволяє малим підприємствам використовувати більш сучасне устаткування і досягати більш високого рівня продуктивності праці.
Розвиток малого бізнесу пов'язаний не тільки з вирішенням економічних, але й соціальних проблем, використанням робочої сили в умовах хронічного безробіття. Так, у США на підприємствах із числом зайнятих від 1 до 20 чоловік створено близько 90% усіх нових робочих місць. Адже саме малі підприємства генерують так званий середній клас, який є гарантом стабільності та добробуту суспільства.
І саме тому в багатьох державах із ринковою економікою малому бізнесу надаються більші пільги в порівнянні з великими і середніми підприємствами. Останнім часом і в Україні усвідомили, що успіх реформ багато в чому залежить від стану приватного підприємництва, малого бізнесу, у зв'язку з чим малому бізнесу були надані деякі визначені пільги. Які ж підприємства, згідно з українським законодавством, можна віднести до малих? Які критерії тут діють?
Такі критерії визначені в Указі Президента України від 12 травня 1998 р. "Про державну підтримку підприємництва". 10 11 Підприємство - основний суб"єкт підприємницької діяльності У к р а ї н с ь к а К о н с а л т и н г о в а М е р е ж а Підприємство - основний суб'єкт підприємницької діяльності 3 Відповідно до Указу, до малих підприємств відносяться: * індивідуальні підприємці; * підприємства з чисельністю працівників не більше 50 чоловік і розміром виручки не більше 1 млн. грн. на рік.
Але навіть за наявності вищевказаних критеріїв не можуть бути віднесені до малих підприємств довірчі товариства, страхові компанії, банки і фінансово-кредитні установи. Суб'єкти малого бізнесу можуть використовувати спрощене оподатковування і звітність, тобто: Сплачувати фіксований податок (це, по суті, різновид прибуткового податку) у розмірі від 20 до 100 грн. на місяць (за торгівлю по всій Україні - 100 грн., навіть якщо це торгівля на двох ринках в одному населеному пункті).
За кожного найманого робітника, включаючи членів сім'ї, податок збільшується на 50% (регламентується Декретом Кабінету Міністрів "Про прибутковий податок із громадян" від 26.12.92 р.). Сплата цього податку звільняє підприємця і найманих робітників від сплати нарахувань у фонд оплати праці, дорожнього збору, податку на промисел, чорнобильського збору, збору на обов'язкове соціальне страхування, збору на соціальний захист інвалідів, за придбання торгового патенту і на ПДВ (ст. 2.3.
Закону "Про податок на додаткову вартість" від 03.04.97 р. (в останньому випадку за умови оплати ринкового збору). Але цей податок можуть сплачувати тільки індивідуальні підприємці, якщо вони сплачують ринковий збір (тобто торгують на ринках). Орендна плата за користування торговим місцем (контейнер, кіоск, павільйон) не дає права на фіксований податок.
Ринковий збір відповідно до Декрету КМУ від 20.04.93 р. "Про місцеві податки і збори" складає до 20% неоподатковуваного мінімуму (3-4 гривні) за кожний день торгівлі, який включає: * кількість найманих робітників, у тому числі членів сім'ї, не більше 5 чоловік; * валовий прибуток за останній рік не більше 119 тис. грн. Зауважимо, що такий податок не може застосовуватись до підприємців, що торгують алкоголем і тютюновими виробами.
Прибутки, з яких сплачений фіксований податок, не включаються підприємцями та їхніми найманими робітниками в сукупний оподатковуваний прибуток за рік, а значить, не вказуються в податковій декларації. Платник фіксованого податку і його наймані робітники звільняються від обов'язкового обліку прибутків і витрат, а це означає, що підприємець може продавати будь-яку кількість товару незалежно відасортименту. Це, по суті, найголовніша перевага фіксованого податку.
На практиці це означає, що йому не треба щоранку заносити усі свої товари до Книги обліку прибутків і витрат. Це, у свою чергу, зменшує кількість перевірок. Перевіряючий тепер не перераховує товар, не звіряє ціни, не цікавиться прибутками. Він тільки перевіряє наявність патенту на податок. Довідка ф. 2 на таких найманих робітників у податкову інспекцію також не представляється (ст. 14 розділу ІУ Декрету КМУ "Про прибутковий податок із громадян").
Таким чином, підприємець сплачує два податки - фіксований і ринковий збір. Сплачувати єдиний податок Сплата цього податку звільняє від сплати інших 13 податків і зборів (регламентується Указом №746 від 28 червня 1999 р. "Про спрощену систему оподатковування, облік і звітність суб'єктів малого підприємництва"). Єдиний податок можуть сплачувати:
Індивідуальні підприємці з кількістю найманих робітників, включаючи членів сім'ї і сумісників, до 10 чоловік і розміром виручки не більше 500 тис. грн. на рік. Розмір податку складає від 20 до 200 грн. на місяць. За кожного найманого робітника, включаючи членів сім'ї, податок збільшується на 50%. (Виручка - це сума, фактично отримана СПД за операції із продажу продукції на розрахунковий рахунок або в касу).
Крім цього, додамо, вони можуть при розрахунках не застосовувати електронні контрольно-касові апарати. Юридичні особи, в яких чисельність працюючих не більша 50-и чоловік, а розмір виручки не більший 1 млн. грн. на рік. При цьому вони можуть самостійно обрати ставку єдиного податку: * 6% від суми виторгу (без урахування акцизного збору), при сплаті ПДВ; * 10% від суми виторгу (без урахування акцизу), за умови, якщо вони не сплачують ПДВ.
Для переходу до спрощеного оподатковування суб'єкт підприємницької діяльності за 15 днів до початку кварталу (за умови оплати всіх податків за попередній квартал) подає в податкову службу заяву і одержує там безплатно свідоцтво про право на єдиний податок. Спосіб оподатковування вибирається один раз на рік.
12 13 Підприємство
Loading...

 
 

Цікаве