WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Римське цивільне право (шпаргалки) - Реферат

Римське цивільне право (шпаргалки) - Реферат

неразрывно связано с правом собственности. Лицо, после смерти которого осталось имущество, назы-вается последователем. Им может быть только физическое лицо. Юридическое лицо не умирает, оно прекращается, но и в этом случае право наследования у него не наступает.
Лица, к которым переходит в установленном законом порядке имущество умершего, называются наследниками. Ими могут быть как физические, так и юридические лица. Оставшееся после смерти собственника имущество (права и обязанности) принято называть наследственным имуществом или просто наследством. Это совокупность прав и обязанностей умершего, определяемая на момент смерти наследователя. Переход имущества умершего (преемство) к другим лицам возможен по одному из двух правовых оснований - либо по завещанию, либо по закону. Вместе с тем преемство в правах и обязанностях умершего могло быть двояким по характеру - либо универсальным, либо сингулярным. При универсальном преемстве к наследникам переходили права и обязанности как единое целое, в полном единстве. Наряду с универсальным в римском наследственном праве получило развитие и сингулярное преемство, в соответствии с которым к отдельным лицам переходили лишь права наследодателя, не обремененные обязанностями. Однако преемство в правах и обязанностях могло иметь место лишь после смерти наследодателя, когда наследство как имущество собственника становилось как бы не защищенным, открытым, никому не принадлежащим. Поэтому смерть наследодателя принято называть открытием наследства. Временем открытия наследства римское право считало день смерти наследодателя. При этом у наследников возникало право на приобретение наследства, но не на само наследство.. Призванный к наследованию наследник должен был выразить свое волеизъявление на принятие наследства или отказ на него. Многие принципы римского наследственного права восприняты современным наследственным правом. Будучи правом рабовладельческого государства, римское наследственное право отражало и обеспечивало интересы прежде всего рабовладельца, было направлено на упрочение и развитие рабовладельческой частной собственности.
Договір.
Договір - двостороння угода, в якій виражена воля двох сторін, спрямована на досягнення певного правового результату - виникнення, зміна або припинення прав і обов'язків. Проте, якщо в договорі виражена воля двох сторін, то вона може бути тільки виявом взаємної згоди. Отже, договір є угодою двох або кількох осіб про здійснення якої-небудь правової дії або про утримання від здійснення якої-небудь дії. Більшість договорів - двосторонні угоди, в яких дві сторони є контрагентами. Існували також три- і багатосторонні договори, але в римському праві вони зустрічалися порівняно рідко. Предмет договору - яка-небудь дія, бездіяльність або відмова від здійснення дії. Наприклад, сусіди домовили ся між собою, що один з них не буде перед вікнами будинку другого зводити будівлю, аби не закривати світла до його вікон. Договір - це вольовий акт. Він не може виникнути проти волі сторін, проте це саме акт, дія, внаслідок якої виникає зобов'язання, одна із підстав виникнення зобов'язань. Однак не всякий договір породжує зобов'язання, хоча пере-важна більшість є основою для виникнення зобов'язань. Поняття зобов'язання ширше, ніж поняття договору: зобов'язання виникають (крім договорів) також з деліктів, ква-зіделіктів і квазіконтрактів. Договори, в яких одна сторона має тільки право, а інша - тільки обов'язки, називалися односторонніми (наприклад, договір позики), а договори, в яких кожна із сторін мала права і обов'язки. - двосторонніми. Одностороннім називається договір (зобов 'язання), в якому одна сторона має тільки право (і ніяких обоє 'язків), а друга несе тільки обов'язку (і ніяких прав), наприклад договір позики, а двостороннім - договір (зобов 'язання), в якому кожна із сторін має права і обов'язок, наприклад договір купівлі-продажу.
Консенсуальні контракти
Консенсуальні контракти сформувались пізніше інших договорів, і формалізм при укладенні їх був істотно пом'якшений. Укладення договору досягалося тут простою угодою сторін. До цієї групи належали договори купівлі-продажу, найму (речей, послуг, роботи), доручення, товариства. Консенсуальні контракти представляли собою також замкнуту групу. Ніякі інші угоди, які навіть за ознаками відповідали консенсуальним контрактам, не могли бути віднесені сюди. Основна ознака, що об'єднувала Консенсуальні договори, полягала в набутті чинності на момент досягнення угоди про предмет договору без виконання яких-небудь додаткових формальностей.
Договір купівлі-продажу є контрактом, за яким одна сторона - продавець - бере на себе обов'язок передати іншій стороні - покупцеві - у власність яку-небудь річ. Покупець зобов'язується прийняти куплену річ і заплатити за неї обумовлену ціну. Права і обоє 'язки сторін в договорі купівлі-продажу. Продавець мав право вимагати від покупця:
а) прийняти продану річ, тобто виконати договір; якщо чомусь покупедь відмовляється від прийняття речі, він зобов'язаний відшкодувати продавцю заподіяні йому збитки;
б) уплати обумовленої договором ціни. Час уплати ціни встановлюють сторони (насамперед, частинами або після передачі товару); момент уплати на час виникнення договору не впливає і є лише елементом його виконання.
Договір найму речей- це контракт за яким одна сторона - наймодавець - приймає на себе обоє 'язок надати іншій стороні - наймачу - в тимчасове користування яку-небудь річ за обумовлену ви-нагороду.
Договір найма послуг - консен-суальний контракт, за яким одна сторона - наймит - приймає на себе зобов'язання виконати за обумовлену винагороду певні послуги на користь іншої сторони - наймача.
Договір підряду - консенсуальний контракт, за яким одна сторона -підрядчик - приймає на себе обов 'язок виконати за обумовлену винагороду певну роботу і готовий результат передати іншій стороні - замовнику - в установлений строк.
Договір доручення - консенсуальний контракт, за яким одна сторона (повірений, мандатарій) приймала на себе обоє 'язки виконати безоплатно на користь іншої сторони (довірителя, манданта) певні дії.
Договір товариства - консенсуальний контракт, за яким дві або кілька осіб об'єднувалися для досягнення якої-небудь господарської мети.
Позадоговірні зобов"язання.
Цивільне правопорушення, яке порушує права чи інтереси особи, з якою порушник не знаходиться ні в яких договірних відносинах, дістало назву позадоговірного, або деліктного. Наприклад, Тіцій підпалив будинок Люція. вбив його раба або заподіяв будь-яку іншу майнову шкоду Тіцій і Люцій ні в яких договірних відносинах між собою не були, але Тіцій порушив права Люція - це і є позадоговірне правопорушення, або делікт.
Реальні контракти До реальної групи контрактів римське приватне право відносило чотири контракти: позику, позичку, схов, заставу. Нагадаємо, що реальні контракти набували юридичної чинності в момент фактичної передачі речі, без якої догово-ра взагалі не
Loading...

 
 

Цікаве