WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Співучасть і співучасники злочину - Курсова робота

Співучасть і співучасники злочину - Курсова робота

злочину. Головною ознакою, за якою вирізняють виконавця, організатора, відмовника і посібника слід вважати характер дій, які вчиняв кожен із них.
3.1 Виконавець.
Виконавцем визнається особа, яка безпосередньо скоїла злочин. тобто виконала ті дії, які входять в склад злочину. При цьому вказані дії можуть бути виконанні повністю однією особою, або декількома по частинах, які будуть співвиконавцями злочину, Співвиконавцем буде і та особа, яка знаходячись разом з іншими на місці злочину, надала їм допомогу в скоєнні злочину '
Проте злочин може бути скоєно з використанням малолітньої або неосудної особи, в такому випадку матиме місце посереднє виконання злочину. Тому визначення виконавця потрібно дещо розширити:
отже, виконавцем визнається особа, яка повністю чи частково, виконала діяння, що передбачено статтею Особливої частини КК.
3.2 Організатор.
Організатором, визначається особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його вчиненням /,ст,І9 КК/,
Дії організатора можуть бути різними і виражатись в:
І/ керівництві підготовкою і скоєнням окремих злочинів;
З/ складенні плану їх здійснення, вербуванні співучасників;
З/ розподілі ролей між ними і тд.
Найважливішим являється те, що організатор об'єднує зусилля інших співучасників, направляв їх спільну діяльність на стадії готування чи безпосереднього виконання злочину. Організатор завжди діє з прямим умислом, тобто він знає: про характер тих дій, які повинні бути виконані рядовими учасниками, знає про склад групи, про методи її злочинної діяльності.
В якості організаторів частіше всього виступають небезпечні
злочинці з великим досвідом поможуть замаскувати своє роль в злочині.
3.3 Підмовник.
Підмовником визнається особа, 'о схилило до скоєння злочину, тобто умисно викликала в іншої особи, майбутнього виконавця впевНеНІСТЬ сКОїти ЗлОЧИН.
Специфічною рисою діяльності підмовника що відрізнять його від інших співучасників є те, 'що він здійснює вплив на волю особи і викликав в неї прагнення скоїти певним злочин. Підмовників може бути і кілька.
Підмовництво завжди конкретне. Не можна схиляти до скоєння злочину взагалі без вказівки визначеного об"єкту посягання. Тому не буде підмовництва, якщо хто - небудь, не викликаючи рішучості на скоєння певного злочину, розвиває в ін. особах нездорові погляди на ті чи інші явища життя чи навіть схвалює в загальній формі той чи ін, вид злочинної діяльності /наприклад проповідує /"воровську романтику"/.
З суб'єктивної сторони діяльність підмовника майже завжди характеризується наявністю прямого умислу, коли винний визнає, що своїми діями викликає рішучість у іншої особи скоїти конкретний злочин, активно направляє свою волю на досягнення саме цієї цілі, бажаючи, щоб було скоєно даний злочин. Проте можливі випадки підмовництва з непрямим або неконкретним умислом.
При наявності підмовника умисел на скоєння злочину завжди саме в нього, а підмовлений приймає рішення про скоєння злочинних діянь не самостійно, а під впливом підмовника /ч.5. ст.19 КК/.
3.4 Пособник
Пособником - визнається особа, яка сприяла вчиненню злочину порадами, вказівками, наданням засобів , а також особа, яка заздалегідь обіцяла сховати злочинця, знаряддя і засоби вчинення злочину, сліди злочину або предмети, добуті злочинним шляхом ./ч. 6.СТ.І9 КК./.
Дії пособника здійснюються, як правило до вчинення злочину. Вони можуть мати вигляд як активних дій / дав зброю, пораду/,. так і бути бездією /особами, що зобов"яаані попередити чи відвернути злочин./
За характером змісту вчинених пособником дій розрізняють їх три види:
І/ інтелектуальне пособництво - поради, вказівки тощо;
2/ фізичне пособництво надання засобів, знарядь, усунення перешкод;
З/ пособництво - переховування- заздалегідь дана обіцянка сховати злочинця, знаряддя, сліди злочину або предмети, добуті злочином.
З суб'єктивної сторони пособництво пзредбачає наявність прямого чи побічного умислу, поки винний, усвідомлюючи суспільно небезпечним характер злочину, передбачаючи можливість настання злочинних наслідків і бажаючи настання цих наслідків чи їх допускаючи, свідомо надав виконавцю суттєву допомогу у вказаних Формах.
Висновки
Грунтовно вивчивши інститут співучасті можна зробити ряд висновків:
Отже, співучасть - це особлива форма скоєння злочину умисно двома і більше способами, що має вищий рівень суспільної небезпеки.
Об"єктивнимии ознаками співучасті :
1/ участь у злочині двох чи більше осіб
2/ спричинення одного ітого самого, єдиного для всіх співучасників. злочинного результату,
З/ причинний зв'язок між діянням кожного співучасника і єдиний злочинний результат.
Суб'єктивною ознакою є умисел співучасників, якій включає:
І/ взаємну поінформованість співучасників про злочинну діяльність кожного або когось із них,
2/ усвідомлення кожним із співучасників того. що він своїми діями спільно з діями Інших вчиняв злочин або сприяв його вчиненню.
З/ бажання або свідоме допускання настання єдиного злочинного результату.
Форми співучасті розрізняють:
1/ за об'єктивною ознакою - проста і складна співучасть,
2/ за суб"єктивною ознакою - співучасть без попередньої змови, співучасть з попередньою змовою, злочинна організація та необхідно не законодавчо не закріплену форму: організоване злочинне угруповання.
Відповідно до СТ.І9 КК співучасниками злочину є:
1/ виконавець,
2/ організатор,
3/підмовник,
4/ пособник.
Причетність до злочину може проявлятись в:
І/ заздалегідь не обіцяному прихованні злочину,
2/ недонесенні про злочин,
З/ потуранні вчиненню злочину.
Відповідальність співучасників визначається з застосуванням відповідної частини ст. 19 КК та тієї ст Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за скоєний злочин.
При призначенні покарання необхідно враховувати питання, що потребують спеціального вирішення це :
І/ посередня винність,
2/ співучасть у злочині з спеціальним суб"єктом,
3/ провокація злочину,
4/ ексцес виконавця.
5/ невдале підмовництво або посібництво,
6/ добровільна відмова від співучасті.
Дія більш повного розуміння інституту співучасті, можна навести декілька схем /див. додатки/.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України, 1996 р.
2. Галиакбаров Р. Р7 Квалификация групповых преступлений. -М.: Юрид. лит. - 1980. 80с.
3. Кримінальне право України. Загальна частина // за ред. проф. Л. С. Матишевського. -К.:Юрінком Інтре. 1997.-500с.
4. Кримінальний кодекс України (станом на 15 листопада 1997 р.) -К., 1997-168с.
5. Коржанський М. И. Уголовное право Украины. Частина загальна: Курс лекцій. -К.: Наукова думка, 1996-336 с.
6. Наукова - практичний коментар кримінального кодексу України: станом на 1 січня 1997 року. /За ред. В. Ф. Бойка. -К.: Юрінком, 19 1997.-960с.
7. Постанова Пленуму Верховного Суду України 1963-1996 рр.
8. Советское уголовное право. Часть общая / Здравосмыслов Б. В., Гальфер М. А. Гришаев П. И., и др. -М.: Юрид. лит. 1982-440с.
9. Советское уголовное право. Обшая часть: Учебники /Под ред. Кригера Г. А., Кузнецовоцй И. Ф., Ю. М. Ткачевского, -2е изд., доп. и перераб. -М.: Изд МГУ, 1998. -386с.
10. Талнов П. Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. М., Юрид. лит. 1974. -208с.
11. Фріс П. Л. І знову про відповідальність за організовану злочинну діяльність, Право України. 1995. №1с. 39.
12. Фріс П. Л. Конспект лекцій з кримінального права.
13. Фріс П. Л. Кримінально - правові та кримінологічні ознаки організованої злочинної групи. Збірник статей викладачів юридичного факультету. Випуск 1. Ів.Франківськ - Коломия, 1997. -190с.
Loading...

 
 

Цікаве