WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття, види та призначення референдумів - Реферат

Поняття, види та призначення референдумів - Реферат

утворені для цього громадські органи - комісії по проведенню референдуму: дільничні, територіальні, що створюються в селах, селищах, районах, містах і областях, комісія Автономної Республіки Крим із всеукраїнського референдуму.
3. Предмет всеукраїнського референдуму та його особливості.
16 квітня 2000 року Україна пережила третій в своїй історії референдум. Головна його особливість, що проводився він за народною ініціативою (раніше ініціацію проводили Москва і Верховна Рада УРСР).
В Конституції сказано, що прийняті до її затвердження законодавчі акти зберігають чинність в частині, яка не суперечить Основному закону. Так от, законом про референдум передбачається, що прийняті на референдумі рішення потребують негайного впровадження і не потребують затвердження якимось державним органом. Але справа в тому, що Конституційний Суд це питання розтлумачив іншим чином. У 13 розділі Конституції виписана процедура внесення змін в Основний закон. Лише парламент наділений цим правом. Конституційний Суд наголосив на запровадженні результатів референдуму за цією процедурою.
Президент додержується рішення Конституційного Суду. На мою думку, після референдуму Президент внесе на розгляд Верховної Ради проект закону про зміни в Конституцію, що відображатиме результати референдуму. Парламент має виконати волю народу і внести відповідні зміни до Конституції.
Переважна більшість виборців України підтримала всі чотири винесені на референдум питання.
На перше питання референдуму (про право Президента достро-ково припиняти повноваження парламенту у випадку, якщо протягом місяця Верховна Рада не змогла
сформувати парламентську більшість або протягом трьох місяців не затвердила проект бюджету України) ствердно відповіли 84,78 відсотка. "Проти" висловилися 13,79 відсотка, 1,31 відсотка бюлетенів визнано недійсними.
З другого питання - про скасування депутатського імунітету - "за" проголосували 89,06 відсотка, "проти" - 9,57 відсотка, недійсні - 1,24 відсотка бюлетенів.
Трете питання - про скорочення кількості депутатів парламенту з 450 до 300 - підтримали 89,97 відсотка громадян. Проти - 8,68 відсотка, недійсні -1,22 відсотка бюлетенів.
Четвертому питанню - про необхідність формування двопалат-ного парламенту - сказали "так" 81,8 відсотка громадян, "ні" - 16,67 відсотка. Недійсні - 1,39 відсотка бюлетенів.
4. Правова регламентація організації референдумів та визначення їх результатів.
Законами України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", "Про Центральну виборчу комісію" детально регламентуються повноваження цих комісій, організація їх роботи. Вельми важливою з точки зору захисту прав суб'єктів референдуму є норма, яка передбачає можливість оскаржити рішення і дії комісії з референдуму у вищестоячу комісію з референдуму, а у випадках, передбачених Законом, і в суд (ст. 31).
По аналогії із законодавством про вибори у законодавстві про референдуми вирішено питання про право на оскарження помилок у списку громадян, які мають брати участь у референдумі (ст. 34 Закону).
На стадії підготовки референдуму відбувається також широка кампанія по роз'ясненню населенню мети референдуму, змісту питань, що виносяться на нього, ознайомленню з порядком голосування тощо. Відповідно до ст. 8 Закону про референдум, громадянам, політичним партіям, громадським організаціям, масовим рухам, трудовим колективам надається право вільної агітації за прийняття закону або іншого рішення, що виноситься на референдум, а також проти прийняття закону чи рішення.
Всі рішення щодо референдуму, а також проекти законів, інших рішень, які виносяться на референдум, підлягають опублікуванню засобами масової інформації. Останні висвітлюють хід підготовки і проведення референдуму, їхнім представникам гарантується вільний доступ на всі збори і засідання, пов'язані з референдумом, і одержання інформації.
Найбільш відповідальну стадію референдуму становить голосування і визначення підсумків референдуму. Саме на цій стадії виявляється воля народу і відбувається ухвалення закону чи іншого рішення. Тому суворе і неухильне дотримання вимог процедури, всіх процесуальних гарантій набуває тут особливого значення.
Для забезпечення повної свободи волевиявлення на референдумі Законом передбачена система певних заходів і правових гарантій щодо організації і проведення голосування, які сприяють дотриманню таємниці голосування, недопущенню різних порушень законодавства.
У загальному порядку голосування проводиться в день референдуму із 7 до 20 години. Також існує процедура дострокового голосування, голосування у місцях перебування громадян, коли вони за станом здоров'я або з інших причин не можуть прибути в приміщення для голосування.
Голосування відбувається у спеціально відведених і обладнаних за законом належним чином приміщеннях. Кожний громадянин голосує особисто. Бюлетені для голосування заповнюються голосуючим у кабіні або кімнаті для таємного голосування.
Законом передбачається низка вимог щодо змісту і форми бюлетенів.
Важлива роль у здійсненні контролю за дотриманням встановленого порядку голосування належить громадськості.
Третя стадія референдного процесу завершується підбиттям підсумків голосування на референдумі.
В українському законодавстві про референдуми детально врегульовані порядок підбивання підсумків голосування, умови дійсності бюлетенів і ті вимоги, яким мають відповідати протоколи голосувань.
Визначаються недійсними бюлетені для голосування невстановленого зразка, а також бюлетені, які не містять точно встановленого рішення громадян. Якщо виникають сумніви щодо дійсності бюлетеня, питання вирішується дільничою комісією з референдуму шляхом голосування її членів(ст. 40 Закону).
Відповідна комісія з референдуму може визнати результати референдуму недійсними через допущені в ході голосування або під час підрахунку голосів порушення Закону про референдум (ст. 41).
Проект Закону, рішення вважається ухваленим громадянами, якщо за нього було подано більшість голосів громадян від числа тих, хто взяв участь у референдумі.
Референдум визнається таким, що не відбувся, якщо в ньому взяло участь менше половини громадян, внесених до списків для голосування, а референдум з питань дострокового припинення повноважень Верховної Ради та Президента визнається таким, що не відбувся, якщо в ньому взяло участь менше двох третин від за-гальної кількості громадян, внесених до списків для голосування.
Закон, прийнятий шляхом референдуму, не потребує видання спеціального акту про введення його в дію. Згідно із ст. 44 Закону про всеукраїнський та місцеві референдуми, закони, інші рішення, прийняті референдумом, обнародуються у встановленому законодавством порядку опублікування правових актів Верховної Ради і вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо у самому законі, рішенні не визначено інший термін.
Датою прийняття закону чи рішення вважається день проведення референдуму.
На відміну від виборчого законодавства, яке передбачає кілька підстав для призначення повторних виборів, ст. 43 Закону про всеукраїнський та місцеві референдуми передбачає єдину умову, яка дає право Верховній Раді призначити повторний всеукраїнський референдум - якщо під час його проведення були допущені грубі порушення Закону. Визнання ж референдуму таким, що не відбувся, не є умовою для призначення повторного референдуму.
Loading...

 
 

Цікаве