WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалки з теорії держави і пpава - Реферат

Шпаргалки з теорії держави і пpава - Реферат

прецендентів не створюють.
83. Види правосвідомості
Правосвідомість - специфічна форма суспільної свідомості, с-ма відображення правової дійсності у поглядах, теоріях, концепціях, почуттях, уявленнях людей про право, його місце і роль щодо забезпечення свободи особи та ін загальнолюдських цінностей. Правосвідомість складається з трьох ел-тів: ідеологічних, психологічних і поведінкових.
1. Правова ідеологія - с-ма правових принципів, ідей, теорій, концепцій, які відображують теоретичне (наукове) відношення сусп-ва до права, державно-правовогорозвитку, правових режимів, упорядкування суспільних відносин.(концепція поділу влад, принципи демократизму, гуманізму…)
2. Правова психологія - сукупність почуттів, навичок, традицій, в яких відображається відношення різних соціальних груп, окремих індивідів до П, законності, с-ми правових установ, що функціонують у суспільстві.
3. Поведінкова частина - мотиви правової поведінки, правові установки. Це ті ел-ти які безпосередньо зумовлюють поведінку суб'єктів П, її напрямок і хар-р. Поведінкові ел-ти утворюють вольову сторону правосвідомості.
Види правосвідомості:
1. За рівнем усвідомлення необхідності П: повсякденна (знання загальних принципів П), професійна (спеціальні деталізовані занання діючого законодавства, вміння і навички його застосування), наукова, теоретична (хар-рне для дослідників, наукових працівників)
2. За суб'єктами (носіями): індивідуальна, колективна: групова (групові уявлення тих чи інших соціальних груп), масова (хар-рна для нестабільних, тимчасових об'єднань людей), суспільна (використовується для хар-ки мікроколективів - населення країни, континента..)
Білет № 28. !
84. Вимоги до держ-го апарату та основні засади його діял-ті.
Основними принципами державного апарату України є: демократизм; національна рівноправність; законність; суверенність; поділ влади; соціальна спра-ведливість; гуманізм і милосердя; поєднання переконання і примусу; гласність, відкритість і врахування громадської думки; орган-ція практичного здійсн-я принципу народовладдя, забезпеч-я балансу інтересів різних соціал-х прошарків, націй, етнічних груп, забезпечення принципу поділу влади.
Принцип демократизму в Україні характеризується тим, що державний апарат формується з волі більшості населення, виражає та виконує волю громадянського суспільства.
Як корінна, так і решта національних груп, що проживають на території України, є рівноправними. Держава гарантує всім здійснення, охорону, захист і від-творення політичних, економічних, громадських, соціальних і культурних прав.
Державний апарат організується й діє на підставі законів. Його діяльність спрямовується на виконання законів у порядку, передбаченому чинним законо-давством.
Державний апарат є єдиним носієм влади на засадах самостійності й незалежності, виразником суверенітету народу і нації.
Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу й судову. Єдиним органом законодавчої влади є Кабінет Міністрів. Правосуддя в Україні здійснюється виключно Конституційним, загальними та господарськими (арбітражними) судами.
Принцип соціальної справедливості державного апарату означає, що його завданням є забезпечення соціальної злагоди, консенсусу між різними частинами суспільства" балансу різноманітних інтересів усіх соціальних прошарків, груп та інших верств населення.
Державний апарат визначає, гарантує, допомагає здійснювати всім верствам населення їхні суб'єктивні права, охороняє та захищає основні права людини і громадянина, віддаючи пріоритет загальнолюдським цінностям, забезпечує гуманне й милосердне ставлення до всього населення України і кожного, окремо взятого, індивіда.
Важливим принципом державного апарату України є поєднання методів виховання і примусу. Примус до осіб застосовується лише тоді, коли вичерпано всі методи переконання, але особа не підкорилася загальнодержавним інтересам та інтересам громадянського суспільства.
Свої функції державний апарат виконує відкрито, співпрацює з різними громадськими об'єднаннями і рухами, вивчає громадську думку і враховує її в організації та здійсненні покладених на нього завдань.
85. Норматимвно-правовий акт - основне джерело П в У
Нормативно-правовий акт - це офіційний документ, що створений компетентними органами держави та містить загальнообов'язкові юр норми (правила поведінки).
Ознаки н-п а:
1. ухвалюється чи санкціонується уповноваженими органами Д-ви, їх посадовими особами, іншими суб'єктами правотворчості і є їх одностороннім волевиявленням; 2. Має зовнішню форму у вигляді певного системного документа; 3. Містить нові норми права чи змінює або скасовує чинні; 4. Приймається згідно з чітко визначеною процедурою; 5.має юр силу, що відображує співвідношення з ін прав актами, місце і роль у с-мах законодавства і првового регулювання; 6. Надає волі народу офіційного хар-ру.
Від нормативних актів слід відрізняти офіційні юр документи, кі не містять норм П і не вносять безпосередньо змін у законодавство. Практичне значення має розрізнення н-п а і актів застосування норм П, тому що останні містять не правила загального хар-ру, а індивідуальні приписи, адресовані певним суб'єктам і призначені для вирішення конкретних юр питань, засвідчення тих чи ін фактів.
Н-п а класифікуються за різними ознаками:1. За суб'єктами ухвалення: акти органів Д-ви, народу в процесі референдуму, громадських об'єднань, трудових колективів, спільні акти органів Д-ви і недерж формувань; 2. За юр силою: закони і підзаконні нормативні акти; 3. За сферою дії: загальнообов'язкові, спеціальні і локальні; 4. За ступенем загальності прав норм: загальні, конкретизаційні; 5. За хар-ром волевиявлення: акти встановлення, зміни і скасування норм П; 6. За галузями законодавства: цивільні, кримінальні, кримінально-процесуальні та ін; 7. За часом дії: визначено-строкові, невизначено-строкові.
86. Правове виховання: поняття, система
Правове виховання - це цілеспрямована діяльність Д-ви, суспільних організацій, окремих громадян стосовно передачі юр досвіду; систематичний вплив на свідомість і поведінку особи з метою формування певних позитивних уявлень, поглядів, ціннісних орієнтацій, що забезпечують додержання, виконання та використання юр норм.
В системі правового виховання такі структурні компоненти: 1) цілі правового виховання: можуть бути загальними і конкретними. Загальними цілями є формування правосвідомості і правової культури особистості громадянського су-спільства;
2) принципи правового виховання. Правове виховання може бути ефективним лише тоді, коли воно здійснюється на основі певних принципів: має певну систему, здійснюється безперервно, ціленаправлено, має послідовність, забезпечено певними засобами, а також підготовленими кадрами.;
3) форми правового виховання: а) правова освіта (навчання); б) правова пропаганда ; в) правова просвіта (має
Loading...

 
 

Цікаве