WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалки з теорії держави і пpава - Реферат

Шпаргалки з теорії держави і пpава - Реферат

міжнародних договорів на території України" від 10.12.1991 р.;
5) інші підзаконні нормативні акти: - акти Всеукраїнського і місцевих (локальних) референдумів;
- рішення окремих громадських об'єднань, уповноважених державою (делеговане законодавство);
- рішення трудових колективів (зборів і рад трудового колективу); - протести органів прокуратури з приводу незаконності нормативних актів, якщо ними припиняється дія таких актів. Всі ці акти повинні мати певні реквізити: хто видав, дата видання, назва акту, підписуповноваженої особи, печатка.
80.Правосвідомість - це специфічна форма суспільної свідомості, система' відображення правової дійсності у поглядах, теоріях, концепціях, почуттях, уявленнях людей про право, його місце і роль щодо забезпечення свободи особи та інших загальнолюдських цінностей.
На відміну від інших форм суспільної свідомості, правосвідомість має свій особливий предмет відображення і об'єкт впливу - право як систему правових норм, правовідносини, законодавство, правову поведінку, і насамкінець, правову систему в цілому. Правосвідомість не тільки відображує у правових категоріях, концепціях, теоріях, почуттях, поглядах людей правову дійсність, але й спрямовує суб'єктів права на певні зміни в правовому середовищі, прогнозує і моделює їх. Правосвідомість відбиває різні види суспільних відносин (економічних, політичних, духовних і т. ін.), що відображуються також і в інших формах суспільної свідомості. Тому правосвідомість активно взаємодіє з ними, взаємозбагачуючись.
Правосвідомість суспільства складається з трьох елементів: ідеологічних, психологічних і поведінкових.
Правова ідеологія - це система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, які відображують теоретичне (наукове) відношення суспільства до права, державно-правового розвитку, правових режимів, упорядкування суспільних відносин. Сучасна правова ідеологія включає в себе, зокрема, концепцію поділу влад, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей над інтересами окремих верств суспільства і, відповідно, домінування загальновизнаних норм міжнародного права над нормами внутрішнього права, теорії правової держави і громадянського суспільства, принципи демократизму, гуманізму, невідчуження природних прав людини тощо. Правова ідеологія формується в результаті наукового, теоретичного відображення правової дійсності, на основі узагальнення і розвитку найбільш відо-мих і значущих державно-правових теорій минулого і сучасності, вивчення основних закономірностей становлення, розвитку і функціонування держави і права. Тому правова ідеологія відображує глибинні, суттєві моменти характеристики державно-правових явищ.
На відміну від раціонального формування правової ідеології, правова психологія утворюється стихійно на основі емпіричного, безпосереднього відображення суб'єктами правових відносин, правової поведінки у вигляді суспільної думки, переживань, почуттів, емоцій, оцінок і т. ін. Виникнення й існування правової психології пов'язане з властивістю людей безпосередньо чуттєво відображати правове середовище, емоційно реагувати на зовнішні щодо них правові явища. Тому правова психологія виялясться в почуттях, емоціях, настроях членів суспільства щодо права, відображає його не узагальнено, а конкретизовано. В структурі правової психології слід виділити: 1) стаді (правові звичаї, традиції, звички) і динамічні (настрої, почуття, переживання) складові; 2) пізнавальні (правові емпіричні знання, уявлення, погляди) і емоційні (правові емоції", почуття, настрої) складові; 3) регулятивні (правові звички, традиції, звичаї) елементи.
Поведінкову частину правосвідомості складають мотиви правової поведінки, правові установки. Це ті елементи, які безпосередньо зумовлюють і визначають поведінку суб'єктів права, її напрямок, характер. Поведінкові елементи утворюють вольову сторону правосвідомості, синтезують раціональні і емоційні компоненти, є однією із складових частин правової поведінки. Поведінкові елементи пра-восвідомості безпосередньо виступають об'єктом і засобом правового регулювання, тому що впливати на поведінку людей можна через їх правосвідомість, формування відповідних мотивів і правових установок.
Функції правосвідомості - це головні напрямки її впливу на правові явища, правову систему в цілому.
Білет № 27.
81. Поняття і стр-ра держ апарату та його співвідношення з механізмом Д-ви
Апарат Д-ви - с-ма всіх Д органів, що організують здійснення завдвнь, виконання відповідних її ф-цій в межах своєї компетенції.
Д аппарат є с-мою Д органів. Орган Д-ви - структурований і організований Д-вою чи безпосередньо народом колектив держ службовців (або депутарів Рад), який (орган) наділений державними владними повноваженнями, здійснює державно-організаторські, розпорядчі, судові та ін ф-ції відповідно до свого призначення. Наявність владних повноважень означає, що орган Д-ви здатен встановлювати обов'язкові правила поведінки, тобто юр норми і індивідуальні акти і домагатись за допомогою встановл законами засобів їх здійснення.
Класифікація Д органів: 1. За хар-ром і змістом д-ті: О законодавчої влади, виконавчої, судової і контрольно-наглядові органи; 2. За способом створення: виборні, призначувальні, ті, що успадковуються; 3. За часом функціонування: постійні, тимчасові; 4. За територією, на яку поширюються їхні повноваження: загальні (центральні), місцеві (колегіальні)
Механізм Д-ви - с-ма всіх держ організацій, які здійснюють її завдання і реалізують функції. Частина Д організацій (саме органи Д-ви) наділяється владними повноваженнями, за допомогою яких здійснюється управління в сусп-ві з метою реалізації завдань і ф-цій Д-ви. Ця частина відображається окремим спеціальним поняттям, яким є поняття апарату Д-ви.
82. Правовий прецендент як джерело права.
Судовий чи адміністративний прецендент - це рішення конкретної юридич-ї справи, що виносить судовий чи інший компетентний орган держ-ви (посадова особа) і яке сає обовязковим для вирішення подібних справ у майбутньому. Юридич-й прецедент застос-я тоді, коли мають місце прогалини в прав-му регул-ні чи є потреба в юридич-й кваліфі5кації конкретних обставин, а за судом чи іншим органом держ-ви визнається право нормотворчості, тобто офіційного формул-ня юридич-х норм. Судовий прецендент як джерело првава властивий англосаксонській правовій сис-мі - Англія, США. До 1873 р. існувало загальне прово - преценденти судів, та право справедливості - суд Лорда_канцлера - розгляд питань до короля. Після цього права здилися в єдину сис-му. Ієрархія:
1. Рішення Палати Лордів - обовязкові для інших судів.
2. Апеляційний суд (цивільна і кримінальна палати) - звязані прецедентами палати лордів, свої власні, а його рішення є обовязковими для нижчих судів.
3. Високий суд звязан прецендентами вищих судів, а його рішення обовязкові для нижчих судів.
4. Окружні і магістрастські суди звязані прецендентами вищих судів, власні рішення
Loading...

 
 

Цікаве