WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалки з теорії держави і пpава - Реферат

Шпаргалки з теорії держави і пpава - Реферат

політична свідомість - система ідеологічних і психологічних елементів, оцінка людиною існуючого політичного буття; політична культура - набуття і нагромадження суб'єктами політичної системи певних знань і досвіду у політичній сфері діяльності. 5)зв'язки, що об'єднують вищевказані компоненти. 6) політичний процес - сукупна діяльність всіх суб'єктів політичних відносин, що спрямована на формування, зміну чи перетворення і функціонування політичної системи. 7) політичний режим - політична обстановка у суспільстві.
Політична система України характеризується такими особливостями: 1) україна проголошується демократичної, правовою, соціальною державою; 2) вся повнота влади належить народу; 3) державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу, судову; 4) в Україні проголошено принцип верховенства права; 5) суспільне життя базується на засадах політичного, економічного й ідеологічного плюралізму; 6) пріоритетними визнаються права і свободи людини і громадянина; 7) держава відповідає перед людиною і суспільством за свою діяльність.
49. Види правових норм.
Норма права - це загальновизнане, формально визначене правило поведінки, яке формулюється державою і має загальнообов'язковий характер, набуває якостей нормативності і загальнообов'язковості у чітко встановленому порядку і здійснення якого забезпечується державою. Норми права пділяються: 1) за функціональною спрямованістю: регулятивні - встановлюють права та обов'язки суб'єктів; правоохоронні - регламентують засоби юридичної відповідальності за порушення прав і невиконання обов'язків, встановлених регулятивними нормами. 2) за предметом правового регулювання (за галузями права): норми державного, адміністративного, цівільного та інших галузей права. Галузеві норми поділяються на: матеріальні - встановлюють бажане правило поведінки, права та обов'язки суб'єктів; процесуальні - регламентують порядок, форми і методи реалізації прав і обов'язків, встановлених в нормах права.
За функціональним призначенням норми права поділяються на: 1) Відправні - мають найбільш загальний характер і поділяються на а) норми-начала (положення, що закріплюють підвалини суспільного та державного устрою), б) норми-принципи (закріплюють принципи права), в) визначально-установчі норми (визначають цілі, завдання окремих галузей права), г) норми-дефініції (містять визначення правових категорій та понять). 2) Норми-правила поведінки - безпосередньо регулюють суспільні відносини.
З точки зору характерів приписів: зобов'язуючі (закріплюють обов'язки), забороняючі (містять заборону), уповноважуючі (наділяють певними правами).
За формою закріплення поведінки суб'єктів: категоричні, диспозитивні (допускають доповнення), рекомендаційні (варіанти бажаної поведінки), заохочувальні.
50. Поняття і зміст законності.
Законність - це такий режим державного і суспільного життя, при якому забезпечується повне і неухильне дотримання і виконання законів, підзаконних актів, усіма без винятку органами держави, громадськими організаціями, посадовими особами і громадянами. Суть законності полягає в реальності права, в тому, що всі без винятку суб'єкти суспільних відносин керуються принципом суворого дотримання приписів законів і інших нормативних актів, сумлінно виконують покладені на них юридичні обов'язки і повною мірою використовують свої права.
Білет № 17.
51. Д в політ системі сус-ва. У політ сист Д займає провідне місце. Врна 1)володіє суверенною владою 2)виступає офіц представником народу 3)забезп і захищ права своїх громадян 4)має спец апарат. Діє задопом примусу і переконання
52. Правове регулювання - це здійснюваний державою за допом всіх юрид засобів владний вплив на сусп відносини з метою їх упорякування, закріплення, охорони і розвитку
Предмет п-го регулюв - найважливіші для держави, об'єднань людей і конкр осіб сусп відносини, що об'єктивно потребують і піддаються юрид регулюв і сторони яких виступають їх свідомими та вольовими учасниками
53. Вимоги застосування норм права - юрид правила (умови), зо допом яких правозастосовчий орган втілює в життя принципи права. Правозастосовчий орган керується такими вимогами: 1) Законності (при вирішенні справи базується на конкретній нормі права чи на сукупності норм; діє в рамках своєї компетенції; завжди застосовує правові норми коли виникають обставини передбачені нормою) 2) Обгрунтованості (виявляє всі факти, що мають відношення до справи; ретельно і неупереджено вивчає факти, признає їх достовірними; відкидає всі сумнівні факти і факти, що не відносяться до справи) 3) Доцільності (в рамках змісту норми вибирає рішення, що найбільш повно і правильно відображає зміст закону; при одноманітному і неуклінному виконанні юрид приписів діє ініціативно, розумно розподіляє сили і засоби; враховує індивідуольні особливості справи) 4) Справедливості (безпристрасно підходить до вивчення обставин справи, осіб що беруть в ній участь та до заключного рішення; приймає рішення, що узгоджується з принципами моралі, загальнолюдськими цінностями, з моральними переконаннями особистими і суспільства вцілому)
Білет № 18.
103. Кодифікація - це спосіб систесатизації законодавства, який полягає у змістовній переробці й погодженні певної, пов'язаної спільним предметом регулювання групи юридичних норм та об'єднанні їх у єдиному норм акті (галузева, міжгалузева, спеціальна; за формою вираження:кодекс, статут,закон, положення)
55. Методи п-го регулюв: 1) дозволу-надання права на здійс-ня певних дій 2) зобов'язування-це юр закріплена необх певної поведінки в тих чи ін умовах, обставинах 3) заборона-юр необх утримуватись від певної поведінки.
Типи п-го регулюв: 1) Загальний дозвіл-дозволено все, крім того, що прямо заборонено законом 2) Загальна заборона-заборонено все, крім того, що прямо дозволено законом
56. Підстави звільнення від юр відпов: амністія, помилування, зак строків давн, дієве розкаяння, примир з потерп та відкодув шкоди, зміна обставин в результ яких діяння перест бути сусп небезп, особа перест бути сусп небезп або розкаялась
Білет № 19. !
57. Форми держави: поняття і структурні елементи. (Надо сказать, что куча всяких учёніх ещё с давних времён пітались дать класификацию форм гос-ва, и по єтому до сих пор осталось куча версий...). В давні часи найвідомішою класифікацією була та, яку да Арістотель. Він поділив форми відповідно до двох ознак: 1).кількість тих, хто править (одна, декілька, багато); 2).у чиїх інтересах (кого, скількох) здійснюється правління. Остання ознака була критерієм розподілу форм держави на правильні (правління здійснюється в інтересах усіх) і неправильні (правління здіцйснюється тільки тих, хто править). Правильними формами у нього були: монархія, аристократія і політія; неправильними - тиранія, олігархія, демократія. Значит так, после Аристократі біл такой Монтеск'є, який під формою держави розумів ті чинники, що визначають методи здійснення державної влади.Такі в
Loading...

 
 

Цікаве