WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалки з теорії держави і пpава - Реферат

Шпаргалки з теорії держави і пpава - Реферат


ШПАРГАЛКИ з
Теорії Держави І Пава?
1. Предмет і метод загальної теорії Д і П
Предмет ТДП - загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правової організації суспільства, Д і П, що розглядаються як цілісні соціальні інститути.
Метод ТДП - сукупність способів і прийомів дослідження предмета науки.
В залежності від визначеності предмета дослідження всі методи поділяються на загальні і спеціальні.
Загальні:1. Системно-функціональний метод - необхідний через системно-функціональну природу Д і П; 2. Статистичний - вивчення кількісних змін у державно-правовому житті і опрацювання цих спостережень у наукових і практичних цілях; 3. Історичний і логічний - враховується і аналізується все позитивне, накопичене історичним досвідом; 4. Метод сходження від абстрактного до конкретного - на першому етапі пізнання об 'єкт сприймається як деяке нерозчленоване ціле. На другому - за допомогою аналізу об'єкт уявно розчленовується на частини і описується за допомогою багатьох абстрактних визначень.
Спеціальні: 1. Порівняльний метод державотворення і правотворення - процес відображення і фіксації відношень тотожності і подібності в державно-правових явищах; 2. Спеціально-юридичний - аналіз змісту чинного законодавства і практики його застосування Д органами; 3. Державного і правового моделювання - між різними державними та правовим явищами є спільності, а тому, знаючи властивості і ознаки одного з них(моделі), можна з певною ймовірністю судити про інше. 4. Конкретно-соціологічний - виявляє ступінь ефективності функціонування всіх гілок Д влади, правового регулювання, стану законності та правопорядку в країні.
2. Поняття та сутність права
Право - це система або сукупність формально виражених норм (правил поведінки), які відображають і регулюють найбільш важливі економічні, політичні та інші соціальні відносини (закономірності їх розвитку), встановлені або санкціоновані державою, мають загальнообов'язковий характер, державною владою від порушень, закріплюють юридичні права і обов'язки суб'єктів правовідносин
Підходи до розуміння П: нормативний ( с-ма загальнообов'язкових, формально-виражених норм), генетичний (осн увага - на процесах виникнення і форм П, його соціальній детермінованості умовами життя сусп-ва), інструментальний (специф регулятор сусп відн, за доп якого заб-ся держ управління сусп-вом), аксіологічний (прав дійсність вивч крізь призму її відповідності досягнутому сусп-вом рівню соц прогреса), системний (прав дійсність як сук-ть пов'яз між собою прав явищ)
Сутність права - П має загальносоціальну сутність, слугує інтересам всіх без виключення людей, забезпечує організованість, впорядкованість, стабільність та розвиток соціальних зв'язків. Сутністю П є свобода людини, але не будь-яка, а певним чином визначена і забезпечена. Свобода суб'єкта включає свободу вибору певного варіанта діяння, свободу волі як властивість суб'єкта приймати відповідне рішення.
8. Поняття: правоздатність, дієздатність та деліктоздатність.
Суб'єкти правовідносин повинні володіти правосуб'єктністю, тобто здатністю бути носіями прав та обов'язків, здійснювати їх від свого імені та нести юридичну відповідальність за свої дії.
Правоздатність - здатність суб'єкта бути носієм суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. З моменту народження і припиняється зі смертью.
Дієздатність - здатність суб'єктів своїми діями набувати і самостійно здійснювати суб'єктивні права і виконувати юридичні обов'язки. Повною мірою виникає з 18 років. Дієзд-ть є:
1. повна - з 18 років або з моменту одруження.
2. Часткова - з 15 до 18 р. Можуть вчиняти дрібні угоди, розпоряд-сь першою ЗП, здійсн-ти авторські права, вносити вклади і розпоряжатись ними, бути засновниками і членами молодіж-х орган-цій, нести від-ть (батьки несуть додаткову від-ть - субсідіарна).
3. Мінім-на - до 15 р. Можуть вчиняти дрібні побутові угоди, вносити вклади і розпоряжатись ними.
4. Обмежена - коли громад-н зловживає спиртними напоями або наркотиками і ставить себе та сімю у тяжке матер-не становище. За рішенням суду.
5. Визнання недієздат-м - внаслідок душевної хвороби або недоумства. За рішенням суду.
Првоздатність юрид-ї ос-и з моменту реєстрації до її зникнення. Співпадає з дієзда-тю. Існує спеціал-а правоздат-ть - юр-і ос-би не мають прав громад-н, здійсн-ть діял-ть відповідно до статуту, можуть бути спец-ні обмеж-я: відчуження майна держ-о підп-ва може бути лише у порядку визнач-го законом.
Деліктоздатність - здатність суб'єктів правовідносин нести відповідальність (юридичну) за скоєне правопорушення.
Білет № 1. !
3. Поняття та стадії застосування П
Застосування - спрямована на реалізацію норм П і здійснювана в спеціально встановлених формах державно-владна, творчо-організуюча діяльність держ органів і уповноваж д-вою гром органів щодо прийняття індивідуально-конкретних правових приписів з метою вирішення конкретної справи.(умови: законність і обґрунтованість)
Процес застосування завершується прийняття правозастосовчого акта, в якому фіксуються індивідуально-конкретні правові приписи. Ініціатива може належати: самому правозастосовувачу, вказівка вищестоящого органу, заяви зацікавлених суб'єктів.
Стадії:
1. Встановлення та аналіз фактичних обставин справи або ситуації, що потребує врегулювання чи вирішення. Це збирання, перевірка та оцінка відповідних доказів по справі та їх джерел. Обставини: фактичні, характеристика особистості причетних суб'єктів, обставини, що спонукали суб'єкта до певної поведінки.
2. Юридична кваліфікація - на основі змісту якої норми П повинна розглядатися дана ситуація. Це встановлення тотожності ознак конкретної поведінки суб'єкта тим ознакам, які зафіксовані в нормі П.
Тлумачення норм П - переклад його абстрактних приписів на більш зрозумілу мову конкретних понять і висновків (усвідомлення і роз'яснення). Види:
за суб'єктами: офіційне(нормативне і казуальне), неофіційне (доктринальне, компетентне, повсякденне);
з точки зору обсягу і змісту: буквальне, розширене, обмежувальне.
Прийоми і засоби Т: мовне (граматичне), логічне, систематичне, історичне.
3. Прийняття рішення по справі - застосування норм П. Видається індивідуальний акт владного хар-ру, що встановлює П і О конкретних суб'єктів (вирок, наказ, рішення …)
4. здійснення фактичних дій, завдяки яким норма П провадиться в життя.
6. Об'єктивне і суб'єктивне право.
Об'єктивне право - це право , що діє в державі як загальна об'єктивна закономірність необхідності регулювання суспільних відносин людей . Це сукупність чинних у країні норм.
Суб'єктивне право - це закріплені правом певні юридичні можливості особи . Оскільки право в більшості норм так або інакше стосується людей - суб'єктів права ( носіїв прав та обов'язків ) , то можна сказати , що право переважно має суб'єктивні властивості .
Термін"суб'єктивне"
Loading...

 
 

Цікаве