WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Спадкове право - Курсова робота

Спадкове право - Курсова робота

баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими був збережений правовий зв'язок, спадкують на загальних підставах.
Черговість спадкоємців за законом визначена у ст.1261-1266 ЦК України:
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У п'яту чергу право на спадкування за закономмають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують також утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.
Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
І останньою чергою є спадкування за за правом представлення (якби шоста черга)
Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.
При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ст.1267 ЦК України).
Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
3. Задача.
У березні 2004 р. П. звернувся до суду із заявою про продовження строку на прийняття спадщини. Він зазначав, що 30 квітня 2003 р. померла його бабка Б., яка заповіла йому все належне їй майно, у тому числі частину жилого будинку. Посилаючись на те, що на час відкриття спадщини він перебував на дійсній строковій військовій службі за межами України і пропустив строк на прийняття спадщини з поважних причин, К. просив продовжити цей строк.
Строки для прийняття спадщини встановлені у статті 1270 Цивільного кодексу України. Загальний термін встановлений ч.1 даної статті складає шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1, ст.1272).
Проте, частиною третьою цієї ж статті зазначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Перебування на військовій службі, тим паче за межами України є безумовно поважною причиною, проте навіть при продовженні строку, за рішенням суду, вирішення цього питання може залежати від ряду факторів.
Самий простий варіант, це коли спадкоємці, що вже прийняли спадщину, не оспорюють право даної особи і, за їх письмовою згодою, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини (правда в цьому випадку непотрібно навіть рішення суду про продовження строку) (ч.2, ст.1272).
В іншому випадку, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 3 постанови від 24 червня 1983 р. N 4 (v0004700-83) "Про практику розгляду судами України справ про спадкування", заяви щодо спорів про спадкове майно, у тому числі заяви про продовження строку на прийняття спадщини, розглядаються за правилами позовного провадження.
Тому, в даному випадку П, повинен звернутись з позовом до осіб, які вже прийняли спадщину. І вже при розгляді цього позову суд повинен прийняти рішення щодо того чи було пропущено строк з поважнизх причин.
(Як зазначалось, причини названі в умові задачі слід вважати поважними).
Литература
1. Цивільний Кодекс України. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356.
2. Закон України "Про нотаріат". Законодательство Украины. Инфодиск, апрель 2004г.
3. Постанова Пленуму верховного Суду України N 4 від 24.06.83 Про практику розгляду судами України справ про спадкування. Законодательство Украины. Инфодиск, апрель 2004г.
4. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року (із наступними змінами та доповненнями).\ Законодательство Украины. Инфодиск, апрель 2004г.
5. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів". Затверджена наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 185. \ Законодательство Украины. Инфодиск, апрель 2004г.
6. Порядок посвідчення заповітів та доручень прирівнювальних до нотаріально посвідчених. Затверджений постановою Кабміну України від 15 червня 1994 року. Законодательство Украины. Инфодиск, апрель 2004г.
7. Положення про державний нотаріальний архів. Затверджено наказом МЮУ від 7 лютого 1994 року № 85.\ Законодательство Украины. Инфодиск, апрель 2004г.
8. Заіка Ю. О, Співак В.М. Право власності. Спадкове право. Навчальний посібник... К., 2000
9. Радзієвська Л.К. Нотаріат України. Навчальний посібник.. К, 2000.
10. Ковтунець О. Вивчаємо нове цивільне законодавство. \ Юридична газета. №2, 29 січня 2004 року.
Loading...

 
 

Цікаве