WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Криміналістика - Реферат

Криміналістика - Реферат

злочинністю, турбота про підготовку кадрів криміналістів, об-мін досвідом наукових криміналістичних досліджень, поширення криміналі-стичних знань .
Трохи інакше уявляє собі загальні й спеціальні завдання криміналісти-ки М. А. Селіванов. Загальним завданням він вважає розробку технічного, тактичного й методичного апаратів досудового слідства, приватними за-вданнями - вивчення й узагальнення слідчої практики "для одержання ін-формації про нові способи здійснення злочинів, виявлення й при необхіднос-ті вдосконалення криміналістичних прийомів, створених практичними пра-цівниками, з'ясування потреб у нових засобахах і методах розслідування, а також ступеня надійності й перспективності тих, які були раніше рекомендо-вані до впровадження"; пристосування досягнень природних, технічних і гуманітарних наук до потреб попереднього слідства; вивчення й викорис-тання позитивного досвіду закордонної слідчої практики .
З подібною характеристикою завданькриміналістики навряд чи можна погодитися. Насамперед, викликає здивування їхнє обмеження лише сферою попереднього розслідування, тільки слідчою практикою. Поза цією сферою виявляються й судове слідство, і криміналістична експертиза. Далі, навряд чи завданням науки служить вивчення слідчої (знов-таки - чому тільки слід-чої?) практики. Вивчення потреб практики - джерело формулювання завдань і кошти їхнього рішення. Нарешті, криміналістичне забезпечення поперед-нього слідства не можна вважати загальним завданням криміналістики хоча б тому, що таке формулювання не дає відповіді на питання: для кого або для чого це завдання є загальної?
А. А. Ексархопуло при характеристиці завдань криміналістики корис-тується іншою термінологією. Він пише про загальправові й спеціально криміналістичні завдання. Загальправові завдання полягають в:
1) в "наданні сприяння своїми специфічними засобами, прийомами й мето-дами швидкому й повному розкриттю злочинів, установленню всіх об-ставин кримінальної справи й залученню до відповідальності тільки винних у здійсненні злочину осіб";
2) у наданні "сприяння в справі запобігання злочинів".
Спеціальне ж завдання криміналістики це, по-перше, завдання "пода-льшого пізнання тих закономірностей об'єктивної дійсності, які ставляться до предмета криміналістичної науки", і, по-друге, створення нових й удо-сконалювання існуючих тактико-технічних засобів, прийомів і методів розк-риття, розслідування й запобігання злочинів.
Автор показує шляхи рішення цього другого завдання: вивчення й уза-гальнення слідчої, судової й експертної практики; вивчення сучасного стану науки й техніки для з'ясування існуючих можливостей задоволення потреб правоохоронної практики, дача відповідного завдання фахівцям з виконання досвідченого зразка приладу, іншого технічного устрою тощо.
Загальне завдання криміналістики можна, звичайно, називати й зага-льправовим, хоча сприяння криміналістики її вирішенню не у всьому є пра-вовим, а крім того, таке завдання стоїть аж ніяк не перед всіма правовими науками, не перед всім правом у цілому. Назване автором друге загальпра-вове завдання - компонент першого, виділяти не було необхідності, оскільки розкриття, розслідування й попередження злочинів - триєдине завдання.
Що ж стосується формулювання спеціальних завдань, то здається, що ав-тор допустив змішання їх з конкретними завданнями криміналістики, тобто завданнями сьогоднішнього дня.
Е. І. Зуєв додатково включив у поняття завдань криміналістики "запо-зичення досягнень природних, технічних й інших наук для здійснення цілей криміналістики; розмежування й взаємодію з іншими правовими науками й дисциплінами; ...забезпечення відповідності створюваних засобів, прийомів і методів вимогам соціалістичної законності, моралі й етики; узагальнення пе-редового досвіду використання дані криміналістики в попередженні й розк-ритті злочинів; ...формулювання актуальної тематики для наукових дослі-джень і дослідно-конструкторських робіт в області криміналістики; прогно-зування розвитку науки криміналістики й криміналістичної практики; удо-сконалювання криміналістичної термінології, щоб вона була доступна прак-тикам; вивчення історії криміналістики" .
Таке розширення кола спеціальних завдань науки невиправдано. Час-тина з того, що він вважає спеціальними завданнями, являє собою не завдан-ня науки, а шляхи й засоби їхнього вирішення (запозичення досягнень інших наук, узагальнення передового досвіду й ін.), інша частина - умови рішення спеціальних і конкретних завдань (забезпечення відповідності "продукту" науки вимоги законності й моралі), нарешті, ставиться не до всієї науки, а до окремих приватних криміналістичних теорій (навчанню про предмет і при-роду криміналістики, теорії криміналістичного прогнозування й ін.).
Висновок.
У міру розвитку науки, удосконалювання й розвитку сфер практичної діяльності система методів криміналістики, реалізованих з метою пошуку й дослідження носіїв інформації, неухильно перетвориться, підуть у минуле одні й на їхньому місці з'являються нові, більше досконалі методи, створю-ються колись невідомі, більш ефективні модифікації використовуваних мето-дів.
Перераховані положення про завдання криміналістики не можна вва-жати завданнями криміналістики, до якого би класу завдань ми їх не відно-сили. У своїй більшості це питання організації науки, що виникають при проведенні наукових досліджень, або умови ефективності останніх. Впрова-дження ж криміналістичних рекомендацій у практику й поширення криміна-лістичних знань - це вже використання результатів розвитку науки. Крім то-го, мабуть, що впровадження рекомендацій немислимо без оволодіння ними, отже, це дві сторони одного процесу.
Література
1. В.А. Обрезов. Криминалистика: Курс лекций. - М.: 1996 г.
2. Копнин П. В. Гносеологические и логические основы науки. М., 1974
3. Васильев А. Н. Проблемы советской криминалистики. - Соц. закон-ность, 1973, № 3.
4. Васильев А. Н. "Следственная тактика". М., 1976.
5. Гинзбург А. Я. Принципы советской криминалистики. Караганда, 1974.
6. Шавер Б. М., Винберг А.И. Криминалистика. М., 1940.
7. Белкин Р. С., Винберг А. И. Криминалистика. Общетеоретические проблемы. М., 1973.
8. Винберг А. И. Техника и уголовное судопроизводство. - Сов. госу-дарство и право, 1970.
9. Криминалистика. Под ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина. М., 1994.
10. Криминалистика. Под ред. Т. А. Седовой, А. А. Эксархопуло. СПб., 1995.
Loading...

 
 

Цікаве