WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання орендних відносин у сучасному законодавстві України - Дипломна робота

Правове регулювання орендних відносин у сучасному законодавстві України - Дипломна робота

заборгованість з орендної плати підлягає стягненню у порядку, встановленому Переліком документів, по яких стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів органів нотаріату затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 12.10. 1977 № 483. Відповідно до цього необхідним є розрахунок регіональними відділеннями заборгованості по орендній платі. Розрахунок має базуватися на інформації, отриманій від адміністрації орендного підприємства та/або податкової адміністрації. Порядок вчинення виконавчих написів органами нотаріату, встановлений гл. 12 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14.06.94. № 18/5. Згідно з п. 2 ст. 5 Закону України "Про банкрутство" кредитор може звернутися до арбітражного суду із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи у разі, коли остання не спроможна протягом одного місяця сплатити борг за виконавчими документами. Отже, у тому разі, коли орендар не сплачує протягом місяця борг по орендній платі за виконавчим написом нотаріуса, орендодавець повинен подати до арбітражного суду заяву про визнання орендаря банкрутом. Порушення справи про банкрутство є особливо актуальним у випадках, коли реальною є загроза закінчення договору з несплаченою орендною платою. При підготовці та поданні заяви про порушення справи про банкрутство слід керуватися Арбітражним процесуальним кодексом України, Законом України "Про банкрутство", а також роз'ясненням Президії Вищого арбітражного суду України від 18.11.1997 № 02-5/444 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про банкрутство". Головна державна податкова інспекція України листом від 25.03. 1996 № 10-114/10-1981 "Про перерахування до бюджету орендної плати" повідомила підпорядкованим їй органам, що у разі несплати платником орендної плати до бюджету або сплати її в занижених розмірах державні податкові інспекції можуть стягувати ці кошти за рішенням арбітражного суду. У зв'язку з викладеним необхідно звернути увагу арбітражних судів на таке. Відповідно ст. 256 ЦК України наймодавець (орендодавець) зобов'язаний передати майно у тимчасове користування наймачеві, тобто орендарю, а останній - сплачувати обумовлену договором орендну плату. Отже, у разі не виконання орендарем свого зобов'язання щодо внесення орендної плати вона підлягає стягненню орендодавцем, а не органом податкової служби (ст. 19 Закону України "Про оренду державного і комунального майна"). Коло орендодавців визначено ст. 5 Закону України "Про оренду державного і комунального майна". При цьому згідно з п. 19 розділу VII Переліку документів, по яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 12.10.1976 № 483, заборгованість з орендної плати підлягає стягненню у порядку встановленому цим Переліком. Таким чином, до внесення відповідних змін у названий Перелік "спори про стягнення заборгованості з орендної плати арбітражним судам не підвідомчі"4.
При приватизації державної частки майна орендного підприємства-боржника його борги переходять до правонаступника - утворене недержавне господарське товариство і його підприємство. Це означає перекласти борги на акціонерів чи пайовиків, значна частина яких немає ніякого відношення до їх утворення, бо не працює на цьому підприємстві. Наявність боргів позначиться на вартості акцій приватизованого підприємства і на перспективах їх продажу взагалі. Тому бажано проблему заборгованості вирішувати одночасно з приватизацією орендного підприємства.
Щоб подолати заборгованість слід йти такими шляхами:
- частковий перехід на орендну плату в натуральній формі;
- надання пільг по орендній платі, якщо для цього є підстави;
- компенсація заборгованості за рахунок майна орендаря або за рахунок акцій, які він отримає в процесі приватизації.
4) загибелі об'єкта оренди.
Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі не виконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини. Орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. "Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які не можливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти, якщо інше не визначене договором оренди"5. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає. У разі припинення договору оренди за вищевикладених обставин, орендар за вказівкою орендодавця зобов'язанийпередати об'єкт оренди відповідному підприємству.
Крім того, згідно Декрету Кабінету Міністрів "Про впорядкування використання адміністративних будинків і нежилих приміщень, що перебувають у державній власності" від 11.01.1993 р. № 5-93, договори найму (оренди) з користувачами цих будинків і приміщень вважаються розірваними з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розміщення в них центральних державних органів, дипломатичних представництв і консульств іноземних держав.
Підставою для припинення договору оренди майнових комплексів чи відокремленого майна, які забезпечують діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, які укладені з дозволу зазначених органів є відсутність цього дозволу, згідно Декрету Кабінету Міністрів України № 26-92 від 31.12. 1992 року "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація яких або передача в оренду не допускається".
Також слід зазначити, що згідно Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 7 серпня 1997 р. № 847, передбачено забезпечення реалізації статей положень 26 - 29 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" і регулювання здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендодавцю орендованого майна: інвентаризації і оцінки майна орендних підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів
Loading...

 
 

Цікаве