WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання орендних відносин у сучасному законодавстві України - Дипломна робота

Правове регулювання орендних відносин у сучасному законодавстві України - Дипломна робота

свій рахунок поточний ремонт (якщо інше не встановлено законом або договором), а при припиненні договору - повернути майно в відповідному стані, з врахуванням нормального зносу.
Оскільки майно передавалось не у власність або в оперативне управління, а в тимчасове користування, то при припиненні договору у наймача виникав обов'язок повернути це майно. Якщо, наприклад, консервний завод передасть тресту столових холодильне обладнання за плату, але без обов'язку останнього повернути це обладнання заводу, то буде мати місце не договір майнового найму, а договір купівлі-продажу, а передане обладнання перейде в оперативне управління тресту столових. Якщо ж холодильне обладнання передається тільки у тимчасове користування і трест столових повинен бути повернути його заводу, то між сторонами виникають відносини по договору майнового найму.
Предметом договору майнового найму могли бути як житлові, так і нежитлові приміщення (торгові, складські, конторські і ін. (кінофільми, театральні костюми, спортінвентар, музичні інструменти і т. ін.).
Договори оренди землі сільськогосподарського призначення міх соціалістичними організаціями, між цими останніми і громадянами і громадянами між собою суворо заборонялись постановою ЦВК і СНК СРСР від 4 червня 1937р.1 Такі договори, якщо вони укладались, визнавались недійсними по ст 30 ЦК з наслідками по ст.147 ЦК. В ухваленні Судової колегії Верховного Суду СРСР № 1141 за 1943 р. вказувалось, що "... здача в оренду земель сільськогосподарського призначення як поза міською межею, так і в її межах, заборонена і "...всякого роду угоди з землею, в прямі й або скритій формі, які порушують початок націоналізації землі повинні рахуватись незаконними і передбачають відповідні наслідки, передбачені у ст.147 ЦК, але і настання кримінальної відповідальності по ст.87-а КК..."2.
У віповідності з постановою ЦВК і СНК СРСР від 7 лютого 1933 р.3 могла мати місце оренда земель, яка надавалась транспорту(з цілями улаштування під'їздних шляхів, складських приміщень і т.д.). При цьому "Положення про землю, яка надавалась транспорту" 1933 р. у ряді випадків забороняла брати орендну плату за надання земель спеціального призначення установами і підприємствами, які перебували на загальнодержавному і місцевому бюджеті, органам транспорту, які нуждались у використанні ділянок з складу земель другого транспортного органу, для транспортно-експлуатаційних підприємств (під під'їздні шляхи, складські приміщення і т.п.), під товарні склади загального використання які в у складі органів транспорту, і т.д. У всіх цих випадках мова йшла тільки про відшкодування органам транспорту витрат, як і пов'язані з утриманням і обслуговуванням ділянки. Звідси оренда земель, які надавались транспорту, мала обмежене застосування.4
Форма договору майнового найму різна в залежності від строку договору, від характеру майна, яке в предметом договору, і від сторін, які беруть участь у договорі.
У віповідності з ч. ІІ ст.153 ЦК договір про найм усякого майна на строк більш одного року повинен бути складений у письмовій формі5. У тих випадках, коли строк договору майнового найму не перевищував року, останній міг укладатися у будь-якій формі, у тому числі і усній. Нотаріальному засвідченню підлягав договір на здачу в оренду окремими громадянами невеликих будинків місцевих Рад (розміром не більше 60 кв. метрів житлової площі).
У ряді випадків майновий найм здійснювався на основі типових договорів. Договір найму державних і комунальних підприємств не укладався.
Договір майнового найму міг був укладений на визначений строк (з вказівкою строку дії - 3 місяці, 1 рік і т.д.) і на не визначений строк.
Ст. 154ЦК встановлювала максимальний строк дії договору майнового найму - 12 років, а для найму державними органами і кооперативними організаціями державних підприємств і будівель, у тому числі комунальних, - 24 роки. Строк дії у 24 роки у той час на практиці не застосовувався.
Перевищення сторонами максимальних строків договору, передбачених ст.154 ЦК, не вів за собою недійсність договору у цілому; суд і арбітраж у подібних випадках обмежувався приведенням строку договору у віповідність з законом.
Якщо строк договору найму припинився, то наймач продовжував користуватися цим майном з мовчазної згоди наймодавця, договір вважався поновленим на невизначений строк (ст.154 ЦК).
З договором майнового найму дуже схожий договір безоплатного користування майном, але по цьому договору майно надавалось наймачу не за плату, а безоплатно (ст.342 ЦК).
Так, у віповідності з постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 7 березня 1967 року № 198 "Про міри по подальшому розвитку" і поліпшенню громадського харчування"6 державні, промислові, будівельні і транспортні підприємства надавались підприємствам громадського харчування третьої категорії приміщення, меблі, торгове, технологічне, холодильне та інше обладнання безкоштовно. У даному випадку майно надавалось у тимчасове користування, але не безкоштовно. Тому тут мав місце не договір майнового найму, а договір безплатного користування майном.
Отже, діюче законодавство про оренду передбачило три зовсім різні її види: оренду підприємств трудовим колективом (організацію орендаторів), оренду майна громадянами і внутрішньогосподарський орендний підряд. Однак основні норми, які їх регулювали, були зведені в єдиний законодавчий акт - Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про оренду7.
Крім того, враховувались норми трудового права, які закріплені в Основах законодавства і союзних республік про працю, КЗ про ПРСФСР та інших союзних республік.
Мали місце спеціальні правові акти, які були присвячені окремим видам оренди. Це Загальні методичні положення про оренду державного підприємства трудовим колективом8. Тимчасові рекомендації по застосуванню орендного підряду на підприємствах (об'єднаннях) і в організаціях виробничих галузей народного господарства, Рекомендації по організації орендних відносин у сільському господарстві9.
На підставі договору майнового найму соціалістичні організації могли отримувати у користування окремі види майна, у яких вбачали тимчасову потребу або які можна отримувати у власність або в оперативне управління.
Державним підприємствам і організаціям, у тому числі підприємствам і організаціям торгівлі і громадського харчування, таке право надано було Положенням про соціалістичне державне виробниче підприємство10. Так, згідно п. 16 цього Положення, підприємство могло здавати в оренду іншим підприємствам і організаціям тимчасово не використанні їм будівлі і споруди, виробничі, складські та інші приміщення, які закріплені за підприємством, а також обладнання і транспортні засоби.
Договір майнового найму між соціалістичними організаціями покликаний був опосередкувати відносини по тимчасовому запозиченню на госпрозрахункових началах окремі види майна у цілях найбільшраціонального використання соціалістичними господарськими організаціями, які знаходяться у їх власності або закріплені за ними матеріальні
Loading...

 
 

Цікаве