WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання орендних відносин у сучасному законодавстві України - Дипломна робота

Правове регулювання орендних відносин у сучасному законодавстві України - Дипломна робота

щодо долі таких поліпшень. Так, поліпшення, якщо їх можна відокремити без шкоди для майна і якщо наймодавець не погодиться відшкодувати їх вартість, можуть бути вилучені наймачем. "Вартість же поліпшень, зроблених наймачем без дозволу наймодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, не відшкодовуються".7
Орендар має право за згодою орендодавця здавати найняте ним майно у піднайм, якщо інше не передбачено законом або договором. За договором піднайму, наймач зобов'язується передати піднаймачеві майно повністю або в певній частині у тимчасове користування за плату. Таким чином сторонами за цим договором є наймач, який стає наймодавцем, і піднаймач. Оскільки піднаймом є договором, похідним від договору майнового найму, у піднаймача не може бути більше прав щодо володіння і користування майном, ніж у наймача. Похідний характер договору піднайму означає також, що припинення договору майнового найму з будь-яких підстав тягне за собою припинення дії договору піднайму.
1.4 Припинення орендних відносин
Угода, укладена юридичною особою у протиріччі з метою діяльності, визначено обмеженими у його статутних документах, або юридичною особою, яка не має ліцензії на заняття відповідною діяльністю, може бути визнана судом недійсною за позовом цієї юридичної особи, його учасника або державного органу, який здійснює контроль або нагляд за діяльністю юридичної особи, якщо доказано, що "інша сторона в угоді знала або завідомо повинна була знати про її незаконність".1
Недійсними угоди будуть:
1) угоди, які здійснені особами ,які не мають повної дієздатності;
2) угоди, в яких відсутня єдність волі і волевиявлення: здійснені для виду, без наміру створити наслідки; для прикриття незаконної угоди;
3) угоди, здійснені внаслідок обману, насилля, погрози, злого наміру угоди сторін, збігу обставин, внаслідок хибності;
4) угоди з пороком форм - недотримання форм;
5) угоди, які по своєму змісту противні інтересам держави і суспільства (ст. 49).
Визнання угод недійсними, їх наслідки, будуть різними в залежності:
1) можлива двостороння реституція (повернення сторін у попередній стан);
2) одностороння реституція - добросовісній стороні повертається по угоді, у винної сторони стягується в дохід держави;
3) винна сторона повинна відшкодувати всі витрати (ст. 440' ЦК України).
Слід відмітити, що договір майнового найму (оренди) припиняється по закінчення строку дії договору. У цьому разі наймач зобов'язаний повернути майно у тому стані, в якому він його одержав з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому договором.
Договір майнового найму (оренди) може бути достроково розірваний за рішенням суду, арбітражного суду чи третейського суду на вимогу наймодавця або наймача.
Наймодавець має право вимагати дострокового розірвання договору у таких випадках:
а) якщо наймач користується майном не відповідно до договору або призначення майна (п. 1 ст. 269 ЦК України);
б) якщо наймач навмисне чи з необережності погіршує стан майна (п. 2 ст. 269 ЦК України);
в) якщо наймач не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу (п. 3 ст. 269 ЦК України);
г) якщо наймач не зробить капітального ремонту в тих випадках, коли за законом або договором капітальний ремонт є обов'язком наймача (п. 4 ст. 269 ЦК України);
д) з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розміщення в адміністративних будинках і нежилих приміщеннях центральних державних органів (Декрет Кабінету Міністрів України "Про впорядкування використання адміністративних будинків і нежитлових приміщень, що перебувають у державній власності" від 11 січня 1993 р. № 5-93)2.
Наймач має право вимагати дострокового розірвання договору (майнового найму) оренди у таких випадках:
а) якщо наймодавець не робить капітального ремонту, що є його обов'язком (п. 1 ст. 270 ЦК України);
б) якщо майно через обставини, за які наймач не відповідає, виявиться у стані, непридатному для користування (п. 2 ст. 270 ЦК України);
Отже, у орендатора при укладанні договору оренди не виникає права власності на об'єкт оренди. "Право власності завжди залишається у власника (орендодавця), а якщо об'єкт оренди знаходиться у державній власності - у держави"3.
Якщо орендодавець під час дії договору оренди продає об'єкт оренди (по договору купівлі-продажу), то право власності переходить новому власнику (орендодавцю), а договір оренди зберігає силу і для нового власника і переукладати його не треба (крім випадків, коли новий власник не хоче здавати придбаний об'єкт в оренду У цьому випадку договір підлягає розірванню в установленому порядку за домовленістю сторін, а якщо згода не досягнута - то по рішенню суду).
У договорі оренди сторони можуть передбачити, що орендатор має право за домовленістю з орендодавцем за рахунок власних засобів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, переустаткування і покращення орендованого майна.
Але при цьому слід враховувати, що при розірванні договору оренди або при закінчені його строку дії орендатор має право залишити за собою проведенні їм поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних засобів, тільки у тому випадку, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому збитків.
Якщо орендатор за рахунок власних засобів здійснив з дозволу орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможна відокремити від майна без заподіяння збитків, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому вказані засоби. Але орендодавець не зобов'язаний компенсувати затрати орендатора, якщо поліпшення орендованого майна зроблені без згоди орендодавця.
Розділ 2. Особливості оренди державного і комунального майна
2.1. Порядок укладення договору оренди державного і комунального майна
Передача майна державних підприємств та організацій в оренду фізичним та юридичним особам у сучасних умовах є одним із напрямків підвищення ефективності його використання.
Оренда дає можливість реалізувати як інтереси власника щодо отримання доходу з належних йому виробничих фондів, так і інтереси орендаря, який, не обтяжуючи себе щоразу придбанням необхідного обладнання, устаткування тощо у власність, має змогу ефективно використовувати найняте ним майно для здійсненнясвоєї статутної діяльності.
Загальне поняття оренди сформульоване у ст 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"1 від 14 березня 1995 р., який є новою редакцією Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 10 квітня 1992 р. Відповідно до цієї статі орендою визнається заснована на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
З наведеного визначення випливає, що:
1) орендні відносини мають виключно договірний характер і не можуть виникати на підставі планових завдань або інших адміністративних актів;
2) оренда передбачає передачу майна у користування (без надання права орендареві розпоряджатися орендованим
Loading...

 
 

Цікаве