WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове релулювання підприємництва в Україні - Курсова робота

Правове релулювання підприємництва в Україні - Курсова робота

визначеної самостійності. При умовах командно-адміністративної системи мала місце зайва централізація в управлінні, а самостійність підприємства була обмежена і носила фіктивний характер.
Важливим принципом управління є єдине керівництво, тобто підпорядкованість керівнику всіх підрозділів підприємства, усіх членів трудового колективу. Це означаєтакож, що керівник підприємства або відповідного підрозділу особисто керує, організовує і відповідає за ефективну діяльність підприємства і його трудового колективу. Таке керівництво здійснюється їм через своїх заступників і начальників відповідних підрозділів підприємства (відділ кадрів, планово-економічні, юридичний відділи, бухгалтерія, канцелярія), що функціонально підпорядковуються тільки директору підприємства.
Від якості керівних кадрів значною мірою залежить ефективна робота підприємства. Саме від керівника, його економічної і технічної поінформованості, уміння управляти колективом залежить успіх діяльності підприємства.
Управління - це владні відношення, і утримання їх визначається характером власності. У рамках своєї власності і прав власник-хазяїн самий визначає методи і систему управління. Він є монополістом стосовно управління своєю власністю. Якщо ж підприємство державне, то відповідні функції управління здійснює держава через своїх уповноважених керівників. А колектив при цьому є лише організованою сукупністю найоманих робітників, що частково, за бажанням власника в більшій або меншій мірі можуть бути допущені до управління виробництвом.
Якщо власником підприємства є трудовий колектив, акціонерне товариство, кооператив, то керівники таких підприємств обираються. Вищим керівним органом таких підприємств є загальні збори власників майна. Виконавчі функції по управлінню колективним підприємством здійснює правління.
Правління підприємства обирається власниками майна на загальних зборах таємним голосуванням на альтернативній основі. З свого складу правління обирає голови і його заступників або їхня роль виконують по черзі всі члени правління.
На всіх підприємствах, де використовується найомана праця, містить колективний договір між власником і трудовим колективом. Цим договором регулюються продуктивні, трудові й економічні відношення трудового колективу з адміністрацією підприємства, питання охорони праці, соціального розвитку, участі робітників у використанні прибутку підприємства й ін.
Трудовий колектив розглядає і підтверджує проект колективного договору, вирішує відповідно до статуту підприємства питання самоврядування трудового колективу, визначає і підтверджує перелік і порядок надання робітникам підприємства соціальних пільг.
На всіх підприємствах показником фінансового результату господарської діяльності є прибуток. Порядок використання прибутку визначається власником підприємства або уповноваженим їм органом відповідно до статуту підприємства.
Державний вплив на вибір напрямків і обсягів використання прибутку (прибутку) здійснюється через податки, податкові пільги, а також економічні санкції відповідно до законодавства України.
Підприємство самостійно визначає фонд оплати праці без обмеження його збільшення з боку державних органів. Мінімальний розмір оплати праці не може бути нижче прожиткового мінімуму, що встановлюється законодавчими актами України. Підприємства можуть використовувати тарифні ставки, посадові оклади як орієнтири для диференціації оплати праці в залежності від професії, кваліфікації робітників, складності й умов виконуваних ними робіт і послуг.
Підприємство самостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод (контрактів) або через товарні біржі й інші посередницькі організації України.
Підприємство реалізує свою продукцію, майно по цінах і тарифам, що встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавчими актами України,- по державних цінах і тарифам. У розрахунках із закордонними партнерами застосовуються контрактні ціни, що формуються відповідно до умов і цін світового ринку. На продукцію підприємств, що займають монопольне положення на ринку товарів, що визначають масштаб цін в економіці і соціальній захищеності населення, припускається державне регулювання згідно з Законом України "ПРО ціни і ціноутворення". При цьому державне ціни повинні враховувати середнйоотраслеву собівартість продукції і забезпечувати мінімальний рівень рентабельності продукції, на якій вони поширюються.
Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов праці, життя, здоров'я, гарантії обов'язкового медичного страхування, страхування членів трудового колективу і їхніх сімей, вирішуються трудовим колективом при участі власника відповідно до статуту підприємства, колективному договорові і законодавчим актам України.
§ 2. Адаптація підприємства до ринкових відносин, підприємство і держава.
Розвиток економіки на сучасному етапі, неминучість і необхідність перехідного періоду від однієї системи господарювання до інший, трансформації адміністративної системи і механізмів управління в ринкові ставлять перед підприємствами проблеми адаптації до нових умов. Від їхнього рішення залежать виживання підприємств, гнучкість їхній реагування на зміни зовнішніх причин, на чинники нестабільності і непевності, що властиві теперішньому перехідному періоду.
Тому необхідно роздивитися основні проблеми, що стоять перед підприємництвом в умовах переходу до ринкових відносин, і побудувати для їхнього рішення механізми адаптації, що дозволять шляхом узгодження цілей підприємства, інтересів власника, різних груп і категорій трудящих шляхом створення відповідних моделей і методів перебудови і розвитку систем підприємства забезпечити місце в ринковому середовищі й ефективне в ньому функціонування.
Насамперед необхідно поставити завдання створення таких перетворень, що б мали природний, органічно їм властивий характер здійснення, а по-друге ( теоретично сформульований (на рівні підприємства) загальний методологічний підхід до викорінювання застійних явищ в економіці, що лежить в основі дезинтегрованності управління і виробництва, диференціації форм власності. Визначена сутність цього підходу, що враховує монополізм виробників, що існують, сформовані ще до перехідного періоду, особливості системи управління і господарювання, наявність фактично поки ще єдиної ( державної ( форми власності, і містить у поділі дуже великих підприємств, процесів виробництва й управління й одночасного переходу до змішаного формам власності.
Вихідною позицією в мотивації перебудови і розвитку систем підприємства є те, що кожна група і категорія трудящих повинна мати інтерес для досягнення цілком визначених конкретних цілей, що у сукупності забезпечують ефективне функціонування підприємства в умовах переходу до ринкових відносин і
Loading...

 
 

Цікаве