WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове релулювання підприємництва в Україні - Курсова робота

Правове релулювання підприємництва в Україні - Курсова робота

200 працюючих (у промисловості і будівництві), до 50 чоловік (У інших галузях виробничої сфери), до 100 чоловік (у науці), до 25 чоловік (невиробнича сфера), до 15 чоловік (роздрібна торгівля).
Підприємства маютьправо об'єднувати свою виробничу, наукову і комерційну діяльність і створювати такі об'єднання:
!) асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності; асоціація не має права втручатися у виробничу діяльність любого з її учасників;
2) корпорація - договірне об'єднання на основі сполучення виробничих, наукових і комерційних інтересів із делегуванням окремих повноважень, центральним регулюванням діяльності кожного з учасників;
3) консорціум - тимчасове статутне об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення загальної цілі;
4) концерн - статутне об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі й ін. на основі повної залежності від одного або групи підприємців.
Кожне підприємство для рішення задач, пов'язаних із виробництвом і реалізацією товарів і наданням послуг, повинно бути укомплектовано визначеною кількістю людей, спроможних виконувати ці роботи. Зайняті суспільною працею на підприємстві робітники, інженери і службовці утворять трудові колективи цих підприємств. У політико-економічному розумінні трудовий колектив - це сукупний робітник підприємства й одночасно суб'єкт економічних відношень, що здійснює загальну діяльність у державних, колективних, кооперативних, приватних підприємствах, спрямовану на задоволення як особистих, так і колективних, суспільних потреб.
Трудовий колектив є складною організаційною і соціально-економічною структурою, у якій входять робітники цехів, бригад і інших підрозділів підприємства. Для координації, узгодженості між ними створюється відповідна система управління.
Перехід від командно-адміністративної системи управління до економічних методів на всіх рівнях потребує широкої демократизації всієї системи господарської діяльності, здійснення управління через інтереси, всебічну активізацію робітників - членів трудового колективу. Тому велике значення має впровадження на підприємстві самоврядування.
Ідея самоврядування трудових колективів пов'язана з необхідністю демократизувати систему управління виробничим процесом на підприємстві. Поки трудовий колектив не має достатніх повноважень власника, він лише виступає в ролі хазяїна, не будучи їм реально. І він не стане їм, поки не будуть анульовані всі акти, що закріплюють відчуженість робітника від засобів виробництва.
§ 2. Внутрішньогосподарська структура підприємства й оборот його виробничих фондів.
Головна задача підприємства - задовольняти в будь-чим суспільної потреби даного регіону, одержуючи при цьому прибуток, за рахунок котрої і задовольняються соціальні й економічні інтереси даного колективу і власника майна підприємства.
Кожне підприємство, фірма, об'єднання незалежно від форм власності діє на основі господарського (комерційного) розрахунку. Принципи госпрозрахунку:
1) самофінансування;
2) самозабеспечення;
3) матеріальна зацікавленість;
4) економічна відповідальність;
5) свобода господарської діяльності;
6) конкуренція між товаровиробниками, контроль за їхньою господарською діяльністю.
Комерційний розрахунок - це економічна категорія товарного виробництва, що відбиває складну систему економічних відношень, що виникають у процесі використання засобів виробництва, реалізації продукції, при розподілі і використанні отриманого доходу, прибутку.
Перехід до ринкових відносин господарювання загострює проблему пошуку шляхів підвищення стабільності роботи підприємств. Найбільше важливим що стабілізує й одночасно з цим мало вивченим чинником є створення внутрішньогосподарської (щодо підприємства) інфраструктури, що відповідає сучасним вимогам, що висуваються до умов і характеру праці, взаємозв'язку інтересів окремих робітників і колективів, соціально-психологічній обстановці. Недостатнє поділення уваги цим вимогам як при створенні нових, так і в процесі організації функціонування діючих підприємств призводить до того, що оснащення підприємств високопродуктивним устаткуванням часто характеризується низькою економічною ефективністю.
Аналіз досвіду роботи розквітаючих фірм у розвитих країнах призводить до висновка, що їх стабільно високі результати визначаються забезпеченням взаємодії технологічних, організаційних і соціальних елементів виробництва, що досягається завдяки реалізації нової концепції розвитку економіки. Основу цієї концепції складає орієнтація управління на людину, на відміну від застосовуваних довгий час методів, при яких головними об'єктами управління були комплекси машин і технологічні процеси.
Інтеграція технологічних, організаційних і соціальних процесів досягається шляхом створення внутрішньогосподарської соціальної інфраструктури, основу якої складає набір чинників, що формуються в результаті виконання комплексу соціальних вимог. По своїй економічній природі структура підприємства являє собою складову частину виробничих сил суспільства, що виконує функції забезпечення умов ефективного розвитку даної виробничої системи.
З метою забезпечення ефективного функціонування об'єктивних і суб'єктивних чинників виробництва (засобів виробництва і робочої сили) дві складові частини внутрішньогосподарської структури підприємства варто розглядати окремо: власне виробничу (покликану забезпечити умови для нормального функціонування об'єктивних чинників) і соціальну. Остання являє собою частина засобів виробництва, умов праці і побуту, спроможних забезпечити раціональну організацію трудової діяльності, підвищення фахового рівня робітників, охорону і зміцнення їхнього здоров'я, задоволеність працею і його результатами, можливість працювати з повною віддачею.
Як відомо, у будь-якому процесі виробництва незалежно від його суспільної форми беруть участь матеріальні й особисті чинники виробництва - засоби виробництва і люди.
З матеріально-технічної сторони виробничі фонди підприємства характеризуються визначеною структурою. Так, виробничі фонди розділяються на продуктивні і фонди обертання, на основні й оборотні фонди, на грошову, продуктивну і товарну частини, а основні фонди - на активну і пасивну частини і т.д. Матеріально-технічна структура підприємства різноманітна в залежності від галузі, технічного прогресу і є важливим показником розвитку продуктивних сил суспільства.
Соціально-економічна природа підприємства визначається формою власності на виробничі фонди. Власність може бути державною, комунальною, приватною, колективною, змішаною, акціонерною. Виходячи з цього, виробничими фондами варто вважати речовинні й особисті чинники виробництва, що знаходяться у власності або розпорядженні підприємства і служать матеріальною основою
Loading...

 
 

Цікаве